WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Чинники і умови ґрунтоутворення, гумус ґрунту, якісна оцінка земель - Реферат

Чинники і умови ґрунтоутворення, гумус ґрунту, якісна оцінка земель - Реферат

діяльність людини (обробіток, удобрення, меліорація земель тощо).
Землі, згідно з класифікацією земельного фонду, - це генетично самостійні ділянки верхньої, найбільш активної частини суші, головний засіб виробництва сільського і лісового господарства з характерними природно-господарськими властивостями, які визначають призначення і використання земель, а також заходи щодо їх охорони й окультурення. Ґрунт, як основна складова частина земель, найбільш повно виражає сутність і властивості, включаючи основні закономірності розвитку, можливості таксономії і систематизації земель.
Основні принципи класифікації земель побудовані на положенні про їх динамічність, розвиток у часі та просторі. В основу ; класифікації земель покладені їх стан і відповідні до нього виробничі можливості їх використання у сільському господарстві.
Основні таксономічні одиниці класифікації, земельного фонду - це зональні типи земель, виділені у процесі природно-сільськогосподарського районування, категорії придатності земель, класи земель. Характеристика класу в межах кожного зонального типу відображається видами земель або групами ґрунтів.
Зональні типи земель територіально збігаються з межами природно-сільськогосподарських зон і виражають зональні умови природного середовища та загальні напрямки переважаючого використання земель - для землеробства, тваринництва, лісового господарства тощо.
Категорії придатності земель виділяють за основними стадіями їх утворення і розвитку відповідно до відносного віку, земель і основного сільськогосподарського призначення. Основою для виділення категорій придатності є якісний стан земель і можливість їх використання під сільськогосподарські угіддя (ріллю, сінокоси, пасовища).
Чинна класифікація земельного фонду [19] передбачає такі категорії придатності:
1 - землі, придатні під ріллю;
2 - землі, придатні під сінокоси;
3 - землі пасовищні, які після поліпшення можуть використовуватись під інші сільськогосподарські угіддя;
4 -землі, придатні під сільськогосподарські угіддя після корінних меліорацій;
5 - землі, малопридатні під сільськогосподарські угіддя;
6 - землі, непридатні під сільськогосподарські угіддя;
7 - порушені землі.
При класифікації земель сільськогосподарського призначення за придатністю виділяються особливо цінні землі.
Залежно від економічних та інших чинників існуюче використання земель іноді може не відповідати їх наміченій придатності. Наприклад, землі під ріллю, якщо вони розміщені5 поблизу населених пунктів або тваринницьких ферм, можуть використовуватися для багаторічних плодових насаджень або створення багаторічних культурних пасовищ та для їх консервації.
У межах кожної категорії придатності виділяють класи земель. При цьому враховують головні кількісні ступені розвитку земель відповідно до їх абсолютного віку, загального характеру використання й агротехніки, включаючи ступінь окультуреності земель. Класи земель є основною одиницею класифікації і представляють собою ділянки земної поверхні з близькими природними і господарськими якостями, характерною спільністю використання, напрямами окультурювання і підвищення продуктивності.
Види земель є складовими частинами класів природно-сільськогосподарської зони, провінції, гірської області з існуючими системами використання у землеробстві, садівництві, пасовищному і лісовому господарстві та способами поліпшення. За своїм змістом вони відповідають агровиробничим групам фунтів, які створені у процесі ґрунтового обстеження.
Кількість груп ґрунтів у кожній природно-сільськогосподарській зоні різна. Віднесення земельних ділянок до певної категорії придатності, класу і виду земель проводиться за ознакам і властивостями, які найбільш суттєво впливають на характер і специфіку їх можливого і доцільного використання в складі тих чи інших угідь.
Необхідною умовою при цьому є комплексне вивчення й порівняння всіх компонентів земель: рельєфу, материнської породи, ґрунтів тощо. Тільки зважаючи на сукупність екологічних чинників, можливо визначити якісний стан земель, найбільш доцільне використання їх і шляхи досягнення найвищої продуктивності з урахуванням вимог охорони навколишнього середовища. При класифікації земель за їх якісним станом необхідно аналізувати матеріали великомасштабних ґрунтових, меліоративних, геоботанічних і агрохімічних обстежень, беручи до уваги місцевий досвід використання земель.
Облік якості земельних угідь у межах видів земель проводиться за механічним складом ґрунту, ступенем засоленості, солонцюватості, кислотності, вологості, заболоченості, кам'янистості, еродованості, забрудненням як продуктами хімізації сільського господарства, так і техногенним, включаючи радіонуклідне, за рельєфом місцевості, товщиною гумусового горизонту, вмістом гумусу, забезпеченістю ґрунтів фосфором, калієм, іншими елементами.
"Положенням про порядок ведення державного земельного, кадастру" [11] передбачено облік кормових угідь - за їх культуртехнічним станом; лісових угідь-за лісотипологічною характеристикою; земель, що розташовані у межах населених пунктів, - за функціональним призначенням та інженерно-геологічними умовами, рівнем забезпеченості спеціальною, інженерно-транспортною та природоохоронною інфраструктурою, об'єктами оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Дані обліку якості земель за кількістю показників є дуже об'ємними. В повному обсязі ще не вдалося їх зібрати і відобразити у наявній земельно-кадастровій інформації.
Що стосується обліку лісових угідь та земель у межах населених пунктів, то в земельному обліку було б доцільно давати тільки якісні характеристики земельних угідь, а решту-відповідно у системі лісового та містобудівного кадастрів.
Облік якості земель у складі державного земельного кадастру забезпечує одержання необхідних і вірогідних відомостей для вирішення важливих завдань регулювання земельних відносин у країні. Його дані є базою для бонітування ґрунтів і представляють собою порівняльну оцінку ґрунтів за основними природними властивостями, що мають сталий характер та істотно впливають на урожайність, сільськогосподарських культур в природних кліматичних умовах.
ЛІТЕРАТУРА
І.І.Назаренко Ґрунтознавство Чернівці "Рута" 1966р.
Я.В.Юрик. - Основні характеристики фізико-механічних властивостей ґрунту. "Будівельник" Київ - 1976р.
І.П.Лотоврасов
В.Г.Крикунов - Землеробство з основами ґрунтознавства.
Київ "Вища школа" - 1988р.
П.П.Заєв, А.А.Коротков, М.П.Федосєєва, З.В.Белова - Загальне землеробство із ґрунтознавством. "Колос" Ленінград - 1966р.
Loading...

 
 

Цікаве