WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Рідний край Україна - Реферат

Рідний край Україна - Реферат

вздовж берегів, скидання неочищених стоків промислових підприємств завдають малим річкам значної шкоди.
Колись на території Києва існувало багато річок: Либідь, Сирець, Глибочиця, Хрещатик, Горенка, Нивка, Клов, Совка. Без цих назв важко уявити собі наше місто. Де вони зараз? Сумне питання. На жаль, назви лишились, а річок уже немає. Вони перетворені на придаток міської каналізації. Береги ж інших закуті в бетон. Та й те, що тече по тих трубах та бетонних ложах, водою назвати уже не можна.
Либідь бере початок із джерел біля станції Київ-Волинський, впадає в Дніпро з правого берега поблизу с. Корчувате. Довжина річки - 14 км. її основні притоки - Скоморох, Совка, Оріхуватка, Бусловка,Клов та інші (взяті в колектори). Колись річка була повноводною і на ній стояли водяні млини. З кінця 19 століття у зв'язку з розвитком міста поверхня басейну Либеді зазнала значних змін. (Пригадайте, яких саме?).
Малі річки Києва мають дійсно незначну протяжність: Глибочиця - 9 км, Сирець - 9 км, Нивка - 19 км. Ширина русла Нивки - 2 м, живиться річка переважно підземними водами і тому в посушливі періоди пересихає. На ній створена система ставків. На Лівобережжі Києва тече річка Дарниця.
Водотоки малих річок Києва повністю або частково заточені в колектори, по трубах вони протікають під забудованою частиною міста і спостерігати їх тепер неможливо.
Дніпро, що протікав у давнину біля самісіньких круч Правобережжя, змінив русло і залишив на рівнині свій рукав - річку Почайну. Ця назва відома з часів Київської Русі. Починалась Почайна на Оболоні, від Дніпра була відділена піщаною косою. Довжина рукава становила 8 км. В 19 столітті коса була розмита Дніпром і він "поглинув" Почайну. В минулому тут існувала гавань. Згодом вона перетворилась на ряд невеликих озер, які були знищені при будівництві масиву "Оболонь". У басейні Почайни розташовані житлові масиви Подолу і Оболоні.
Мені відкрилась істина печальна:
Життя зникає, як ріка Почайна
Через віки, а то й через роки,
ріка вже стане спогадом ріки.
І тільки верби знатимуть старі:
киян хрестили в ній, а не в Дніпрі.
Ліна Костенко
І все ж у Києві ще збереглась річка в природному стані. Єдина й остання. Це Віта, її довжина всього 12 км. Протікає вона на південних околицях міста, впадає в Дніпро навпроти острова Козачий. Зберегти останню річку Києва можна, захистивши басейни (території, з яких річки збирають воду) трьох її приток - Сіверки, Путиля і Малої Віти.
Значення річок. Невпізнанне змінилися з тих прадавніх часів, коли прийшли у наші місця Кий з братами, береги Дніпра, і тільки сам він, як і колись, гордо й велично "плине і в'ється по зеленому світу..." Сьогоднішній Дніпро невтомно трудиться, примушуючи працювати турбіни електростанцій (Київська ГЕС), зрошуючи землі . життєдайною вологою, несучи на своїх хвилях кораблі. Дніпро і його притока Десна є основними джерелами питної води для міста. Вода в Дніпрі м'яка і вважається однією з кращих питних вод, якби не сильне забруднення її стічними водами. Надходження води здійснюється Дніпровським, Деснянським, Новодніпровським, Північним та артезіанським водопроводами. На кожного киянина припадає біля 500 л води на добу. За рік місто використовує в цілому 814,5 млн. куб. м. При цьому власне "випиває" місто - 423,9 млн. куб. м (52%). Дніпру належить виключна роль у водопостачанні промислових підприємств Києва.
По обидва береги Славутича розташовані прекрасні місця відпочинку - Труханів острів, Гідропарк, Довбичка, Матвіївська затока, Венеціанська протока.
В Києві та його околицях є майже всі типи вод суходолу, крім льодовиків. Це - озера, болота, підземні води, штучні (створені людиною) водойми та канали.
Озера. Озеро - це природна заглибина на суходолі, заповнена водою. В Києві найбільше озер біля Дніпра. Це так звані заплавні озера. Під час повені вони затоплюються водами Дніпра і площа їх значно збільшується. Розміри водної поверхні київських озер невеликі (менше 5 га). Найбільші за площею - Вирлиця, Радунка і Тельбин. Відомі також Біле, Василькове, Лукове, Синякове, Вузьке, Довге, Синє. (Знайдіть ці озера на плані Києва). Замерзають київські озера переважно на початку грудня, скресає крига на в середині березня. Товщина льоду в суворі зими досягає 60 см. Найвища температура води у липні. Озера використовуються для спортивної риболовлі та відпочинку.
Болота. Болото - надмірно зволожена ділянка земної поверхні, в якій утворюється торф. Заболочені ділянки поширені на околицях Києва в долинах річок Дніпра, Ірпеня, на дні балок та струмків. Заболочуванню сприяє рівнинний рельєф та погодні умови Київщини (Подумайте, які саме?).
Штучні водойми. Найбільшою штучною водоймою поблизу Києва є Київське водосховище. Воно створене у 1964-1966 роках після спорудження Київської ГЕС. Це велика водойма. Площа водосховища більша за площу Києва: довжина -110 км, ширина до 12 км. Недаремно водосховище називають Київським морем. Середня глибина водосховища - 4 м, найбільша - 14,5 м. Використовується для потреб електроенергетики, рибного господарства, водопостачання, як місце відпочинку.
Разом з тим, створення водосховищ викликає ряд негативних явищ: "цвітіння води", розмивання водою берегів, підтоплення прилеглих територій. Зміна температури води у водосховищі, зменшення швидкості течії, в порівнянні з річкою, наявність значних мілин призвело до сильного розвитку в них синьо-зелених водоростей. Відмирання водоростей супроводжується поглинанням кисню і виділенням у воду отруйних речовин, тому часто буває замор риби. Значної шкоди водосховищу завдала катастрофа на Чорнобильській АЕС, що спричинила цілий ряд проблем, пов'язаних з використанням його для господарських потреб.
У наш час на території міста існує більше 150 невеликих штучних водойм (переважно ставків), які влаштовані на струмках і невеликих річках. Деякі ставки, наприклад Оріхуватські, за останні роки відновлені, здійснено їх благоустрій. Ставки створені на річці Нивка, струмку Сирець, в басейні Либеді, в Голосіївському лісі.
У 1961 році при будівництві житлового масиву на Русанівці був спеціально прокладений обвідний канал. Він служив кар'єром для намиву піску під забудову Русанівки. Довжина каналу - 2,7 км, ширина - 40 м, глибина - 3-4 м. Канал з його фонтанами є окрасою не тільки Русанівки, а й всього Києва.
Підземні води - ті, що знаходяться у верхній частині земної поверхні внаслідок просочування туди дощових та талих вод. Вони заповнюють проміжки в пісках і гальці, тріщини та пустоти під землею. Ближче до поверхні лежать грунтові води. На території Києва
Loading...

 
 

Цікаве