WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Характеристика Косівського району (пошукова робота) - Реферат

Характеристика Косівського району (пошукова робота) - Реферат

віддалення від підніжжя гір щебнюваті наноси стають дрібнішими і поступово переходять в піски і суглинки. Потужність їх від 3 до 5 м.
Елювіальні відклади складені продуктами вивітрювання корінних дочетвертинних порід. Вони поширені на вершинах хребтів.
Представлені вони в основному малопотужними (ЗО-150см) буруватими, або бурувато-сірими некарбонатними важкими суглинками. Часто суглинистий покрив замінений щебнистими від-кладами,
Елявіально-делювіальні відклади знаходяться в місцях переміщення елювіальних відкладів у напрямі пологого схилу і приурочені до низькогір'я. Літологічне вони мало чим відрізняються від елювію.
Гравітаційні відклади. В результаті діяльності гравітаційних факторів на території району розповсюджені такі відклади: зсувні, осип-ні, обвальні та лавинні. Осипні і обвальні відклади іноді об'єднуються в колювіальну групу. Дуже поширені і обвали, які час-то зустрічаються там, де залягають верстви пісковиків. Часто зустрі-чаються осипища, які зміщуються вниз по схилах, утворюючи канал осипання. Вкладаються вони з різного по величині уламкового мате-ріалу.
1.6. Ґрунтовий покрив.
В Косовському районі поширені в основному дерново-підзолисті, дернові, лучні, лучно-болотні, дерново-буроземні, буроземно-підзолисті, бурі лісові та гірське лучні грунти.
При складанні районної карти в масштабі 1:50000 грунтові відмі-ни зведено в 7 різновидностей.
Таке скорочення номенклатурних одиниць грунтів зроблено з урахуванням схожості окремих ґрунтових відмін між собою за фізико-хімічними, агровиробничими властивостями та механічним складом.
Всі грунтові відміни номенклатурного списку показані на районній карті контурами і зафарбовані різними фарбами.
Номенклатурний список ґрунтів
1. Дерново-підзолисті грунти на алювіально-делювіальних відкладах.
2. Дернові грунти на алювіально-делювіальних відкладах.
3. Лучні та лучно-болотні на алювіально-делювіальних відкладах.
4. Дерново-буроземні та лучно-буроземні грунти на алювіально-
делювіальних відкладах.
5. Буроземно-підзолисті грунти на алювіально-делювіальних від
кладах.
6. Бурі лісові та дерново-буроземні грунти на продуктах звітрю
вання пісковиків і сланців.
7. Гірсько-лучні грунти на елювії Карпатського флішу.
1. Дерново-підзолисті грунти на алювіально-делювіальних відкладах.
Цей генетичний тин грунтів сформувався під покривом лісової рослинності, яка в минулому покривала дані масиви території, поєд-нуючи в часі підзолистий та дерновий ґрунтотворні процеси, в умовах достатнього атмосферного зволоження.
Поширені вони в північній частині території району.
Дерново-підзолисті грунти залягають переважно на вирівняних вододілах, плато і положистих схилах, а їх змиті відміни поширені на вузьких вододільних гребенях та схилах різної крутизни.
За ступенем підзолистості серед них зустрічаються дерново-середньо, сильно і слабопідзолисті.
2. Дернові грунти на алювіально-делювіальних відкладах.
Грунти цього типу залягають на широких вирівняних вододільних просторах, схилах, улоговинах, а також на над заплавних терасах на слабо і добре дренованих ґрунтотворних порадах. Сформувались вони під покривом лісової та лучної трав"янистої ро-слинності, поєднуючи в часі процес опідзолення з дерновим грунто-творчим процесом.
За товщиною гумусових горизонтів ці грунти поділяються на -глибокі, в яких в темносірий колір забарвлений горизонт сягає 50-70см та дернові опідзолені, у яких ілювіальний горизонт має сірий або ясно сірий колір і загальний гумусовий горизонт становить 30-40см та наносні алювії.
Чистий алювіальний горизонт у них відсутній.
За механічним складом серед дернових грунтів найбільш поширені середньосуглинкові та легкосуглинкові грунти.
Ці грунти значно краще піддаються окультуренню ніж дерново-підзолисті, природна родючість їх також краща.
3. Лучні та лучно-болотні на алювіально-делювіальних відкладах.
Грунти цього генетичного типу сформувались під покривом лу-чної трав"янистої рослинності в умовах неглибокого (1,8-3 м)рівня підґрунтових вод, Таким чином верхня частина профілю формується під впливом атмосферних опадів, а нижня зазнає впливу підґрунтових вод, тому лучні грунти на території району зустрічаються неоглеєні і в різній мірі оглеєні.
Ці грунти залягають на заплавах річок і над заплавних терасах, балках, з рівним і слабо хвилястим рельєфом, утворились на досить дренових делювіально-алювіальних відкладах.
4.Дерново-буроземні та лучно-буроземні грунти на алювіа-льно-делювіальних відкладах.
Ці гунти утворились внаслідок дернового процесу ґрунтоутворення, що проходив під лучною трав"янистою рослинністю на бурих лісових грунтах. Розташовані вони на заплавах гірських річок та над заплавних терасах, а також в підніжжях гір. Сформувались на делювіально-алювіальних відкладах.
В цих місцях добре розвинений трав"янистий покрив, широко представлений кореневищними та розлого-кущовими злаками. Цей тип грунтів не є зональним, він виник в наслідок давнього і інтенсивного пасовищного тваринництва та окультурення господарською діяльністю людини. Вони є основним фондом орних земель в гірській зоні Карпат.
Характерною ознакою даних грунтів є наявність дернового гори-зонту темносірого з бурим відтінком забарвлення, більшою насиче-ністю обмінним кальцієм.
Горизонт (Н) буває забарвлений в темнувато-сірий з бурим відтінком колір до глибини 36-65 см. і горизонт (Нр) відповідно повністю або частково.
5. Буроземно-підзолисті грунти на алювіально-делювіальних відкладах.
Утворились ці грунти в результаті поєднання підзолистого та буроземного процесів. Поширені вони в передгір"ї і в горах, у нижньому, зрідка в середньому поясах на слабо дерновому суг-линковому делювії.
В передгір"ї ці грунти залягають на висоті від 150 до 400 м на горбах та увалах. В горах ці грунти залягають на видовжених делювіальних шлейфах, конусах виносу, на схилах і вододілах, до висоти 400-500 м. над рівнем моря.
Залежно від рельєфу, а також від кліматичних умов можуть утворюватися різною мірою оголені грунти цього типу.
В межах району, враховуючи різні умови грунтотворення, ці грунти діляться на ряд різновидностей.
6. Бурі лісові та дерново-буроземні грунти на продуктах зві-трювання пісковиків і сланців.
Поширені під лісами і безлісних площах гірської території.
Залягають на добре дренованих кислих материнських породах, що являють собою елювій-делювій карпатського флішу на схилах різної крутизни.
Бурі лісові та дерново-буроземні грунти лісово-лучної зони Кар-пат, що залягають на схилах закономірно змінюють свої внутрішні властивості із збільшенням висоти над рівнем моря, їх механічний склад легшає і зменшується вміст загального обмінного й органічного зв"язаного кальцію, а також і фосфору проти вмісту органічної речовини.
Залежно від умов поверхневого стоку і внутрішньої тренованості, а також від кліматичнихумов вказані властивості грунтів можуть
Loading...

 
 

Цікаве