WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія фізична, Геоморфологія, Геологія → Характеристика Косівського району (пошукова робота) - Реферат

Характеристика Косівського району (пошукова робота) - Реферат

має м'яку воду, в середньому від 4 до 10% але зустрічаються водотоки, в яких вода помірно жорстка (від 10 до 20%).
Для зрошення сільськогосподарських культур вона може використовуватись без додаткового пом'якшення.
В Косівському районі, розташованому переважно в Карпатах , де кількість опадів збільшується з висотою, величина випаровування з водної поверхні при великих сумах опадів визначається переважно температурою. Тобто, Із збільшенням температури випаровування зменшується по мірі збільшення
висота. Випаровування з водної поверхні становить
676 мм на рік. Найбільше випаровування має місце в липні, найменше в листопаді.
Підземні води на території Косівського району майже по-вністю дренуються притоками р.Прута.
Характер водообміну в породах, їх залягання і мінералізація тісно зв"язані з геологічною будовою і літологічними особливостями.
Разом з тим, на характер формування, залягання і стоку підземних вод великий вплив мають клімат, рельєф і рослинний покрив.
В свою чергу підземні води впливають на формування приро-дних компонентів ландшафту і насамперед па режим рік та форму-вання грунтово-рослинного покриву.
Помітна їх роль і в скульптурній обробці мікроформ рельєфу (западини в місцях вимивання підземники водами гірських порід, яри і зсуви на схилах річкових долин в місцях виходу підземних вод та ін).
Найближче до денної поверхні знаходяться води четвертинних водоносних горизонтів. Вони залягають в сучасному та давньому алю-вії рік. Ці підземні води тісно зв'язані з водами рік і мають вплив на формування річного стоку. В паводки алювіальні відклади, які заповнюють річкові долини
вбирають частину річкових вод (від'ємне живлення). В меженний період води алювіальних відкладів регулюють сток верхніх і глибоких ґрунтових вод,
На високих гірських вододілах та схилах грунти сформувались в умовах дренованості, рівень підґрунтових вод глибокий.
В долинах pp. Чоремошу, Пістиньки, Лючки, Рибниці, Ільці та ін. підґрунтові води знаходяться найчастіше на глибині 1-3 м.
В заплаві рік підґрунтові води місцями залягають близько до поверхні /60-80 см/. В зв'язку з близьким заляганням підґрунтових вод, грунтотвірні породи мало дреновані, тут поширені оглеєні грунти.
1.5. Геологічна будова та грунтоутворні породи.
Ґрунтотворні породи відіграють важливу роль у формуванні відповідних якостей грунту. Від механічного і хімічного складу материнських порід залежить режим їх зволоження, аерація умови розвитку рослинного покриву та інші агротехнічні якості грунтів.
Для глибшого розуміння грунтотвірних процесів в різних природних умовах зупинимось коротко на характеристиці геологічної будови території та грунтотвірних порід, ведуче місце серед яких займають четвертинні відклади.
За геологічною будовою ця місцевість відзначається складністю.
На крайнему півдні в межі II вклинюється древнє ядро Карпат, представлене тут Чичвинськими горами, які о північним краєм Мармароського масиву. В будові їх беруть участь різноманітні крис-талічні сланці, кварцити, гнейси, амфіболіти та Інші породи, які ви-никли підчас верхнього палеозого тріасу та юри.
На північ від Чичвин розташована група гірських хребтів - Чорнигори і Гринявських. У тектонічному відношенні вона входить у зону Магури і сформована з крейдяних і олігоценових товщ, що являють собою червоні пісковики, чорні сланці, кварцити, конгломерати та інші породи,
Найбільше поширення мають Четвертинні відклади, вони як основні ґрунтотворні породи мають велике значення для сільського господарства. Основним типом четвертинних нашарувань є алювіальні відклади, утворення яких пов'язано з діяльністю річкових вод. Поширені вони в межах сучасних і давніх долин, на річкових терасах. Склад алювіальних річкових відкладів різний. Серед них поширені поширені піщано-глинисті особливо піщано-галечникові верстви..
У післялюдовиковий час і в сучасну епоху ріки району перебува-ють у стані поглиблення долин та нагромадження наносів у межах своїх русел і заплав. Протягом неогену і особливо в четвертинному періоді, а також в сучасних геологічних умовах гори посилено руй-нуються, внаслідок дії різних геологічних сил.
Посилене вивітрювання приводить до руйнування і розкладання гірських порід на окремі складові частини. Корінні кам'яні породи вкриваються чохлом з продуктів власного руйнування, схили гір на-бувають згладженого вигляду.
Наноси, які утворились на схилах і біля підніжжя гір від зміщення продуктів руйнування гірських порід, називається делювіальними.
У зміщенні продуктів руйнування по схилах гір велику роль віді-грають також стічні поверхневі і підземні води. Під час випадання дощу та розтавання снігу стічна вода зносить дрібні часточки проду-ктів вивітрювання.
Струмки стічних вод біля підніжжя схилу відкладають знесені частки у вигляді конусів виносів. В окремих частинах гір конуси біля підніжжя схилів з'єднується своїми краями і утворюють пролювіальні тераси.
Часто підземні води викликають сповзання великих мас гірських порід. Починається зсув у верхніх частинах схилів. В місці виникнення зсуву здебільшого утворюється цирк.
Зміщені у зсуві маси землі мають складну, наче зім'яту поверхню, знерівняну численними невеличкими підняттями і зниженнями. Зсуви розміщуються групами.
Такий чином, на території дослідженого району можна виділити такі генетичні типи четвертинних відкладів:
Алювіальні відклади поширені в межах сучасних (рр.Черемош, Яблуниця, Пістинька, Лючка та ін) і давніх річкових долин. В цих від-кладах заплав рік можна назвати дві фації: руслову і заплавну. Ріки несуть багато грубого матеріалу щебеню, гальки, різнозернис-того піску. Цей матеріал відкладається головний чином вздовж русел, а більш дрібні частинки мулу відкладаються переважно на підвищених частинах заплавин.
Представлені алювіальні відклади сучасних річкових долин вкриті галькою діаметром 10-15мм. гравієм, суглинками, глинами.
Делювіальні відклади мають значну площу поширення і являють собою відклади дрібноуламкових продуктів площинного змиву талими сніговими і дощовими водами.
Велику роль в утворенні делювіальних відкладів відіграє рельєф місцевості, характер процесів вивітрювання, рослинний покрив і інші природні явища, які викликають руйнування і переміщення продуктів вивітрювання. Від рельєфу залежать умови перенесу і відкладання матеріалу різної грубизни. Глибоко розчленований рельєф підсилює розмив порід на схилах і сприяє нагромадженню потужних товщ відкладів у підніжжя гряд. Потужність делювіальних відкладів в до-сліджуваному районі від 1 до 5 м.
Пролювіальні відклади являють собою продукти виносу тимчасовими потоками з ерозійних ритвин, ярів різного за літологічний складом матеріалу.
Винесений матеріал концентрується у підніжжя схилів річкових долина а також на дні ярів і балок.
За механічним складом пролювій неоднорідний. Поблизу гір, як правило, в цьому переважає грубийщебінчатий матеріал, в міру
Loading...

 
 

Цікаве