WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Формування в учнів 4 класу умінь працювати з географічними картами - Курсова робота

Формування в учнів 4 класу умінь працювати з географічними картами - Курсова робота

Спочатку учні отримують певний запас картографічних знань і на цій основі оволодівають практичними прийомами роботи з картою: орієнтування, визначення відстаней, характеристики об'єктів за зовнішнім виглядом і т. д. В результаті цих дій відбувається осмислення карти, формуються просторові уявлення і т. ін. Далі підключаються образне мислення і теоретичні знання, що дозволяє здійснити перехід до більш складних словесних географічних описів об'єктів та явищ.

Таким чином, як зазначають О.Ф. Козіна і О.М. Степанян, М.Ф. Куразов та інші, всю навчальну роботу з картою в початковій школі можна звести до вирішення основних завдань:

1) навчити дітей розуміти карту;

2) домогтися, щоб діти добре знали її;

3) навчити їх читати карту" [30].

Для вирішення першого завдання необхідна система підготовчих вправ, спрямована на те, щоб навчити дітей орієнтуватися в просторі, вимірювати відстані, зображати їх у зменшеному вигляді на папері (формування уміння користуватися масштабом). Вирішення другого завдання передбачає формування в учнів чітких уявлень про розташування на карті суші, води, населених пунктів і т. ін.; третього — уміння переводити умовні знаки і кольорову гамму в опис конкретних об'єктів.

В цілому вирішення даних завдань передбачає здійснення цілеспрямованої роботи відповідно до наступних етапів (за Л.Ф. Мельчаковим [35]):

  1. підготовка учнів до сприймання топографічного матеріалу, яка починається з 1 класу: в процесі навчання проводити вимірювання відстані, орієнтуватися в просторі (вліво / вправо, вверх / вниз...), фіксувати тривимірні об'єкти на площині й навпаки, реконструювати образ реального предмета за його площинним репрезентантом; сформовані навички закріплюються в наступних класах;

  2. введення понять "горизонт", "лінія горизонту", "сторони горизонту";

  3. орієнтування на місцевості за оточуючими предметами, за Сонцем і компасом. До першої групи належить орієнтування за такими об'єктами, що вимагають комплексного підтвердження. Зокрема за тінню від предмета (гномона) — в полудень вона завжди спрямована на північ; за пеньком — річні кільця ширші з південної сторони; за поодинокими деревами — із північної сторони гілки коротші, на стовбурі може бути лишайник; по стволу сосен — після дощу він переважно чорніє з північної сторони, в суху й жарку погоду більше смоли виділяється з південної; за рослинністю — на північних окрайках полян трава навесні густіша, ніж на південних; по просікам в лісі, які переважно прорубують у напрямку північ — південь або захід — схід; за мурашником — південний схил більш пологий; за снігом — взимку і навесні він як правило швидше тане з південної сторони; за сузір'ями — Полярна зірка в сузір'ї Малої Ведмедиці завжди вказує на північ і т.д.;

  1. креслення планів різноманітних предметів (вид зверху, що фіксується на площині, — кубика, парти); приміщень (класної кімнати, своєї кімнати, будинку);

  2. введення поняття "масштаб", без якого неможливе виконання плану великих об'єктів і територій (робота по переведенню масштабу з одного різновиду в інший, читання);

  3. зображення напрямів і предметів на кресленні (порядок "від рисунка об'єкта — через умовне зображення — до пошуку на плані");

  4. ознайомлення з планом місцевості (тип зйомки, зображення із вибором масштабу, передачею основних об'єктів (умовні знаки) й напрямів — на плані в якості орієнтира береться напрям північ — південь, розміщений вздовж лівого краю аркуша);

  5. виявлення відмінностей плану від географічної карти;

  6. вивчення особливостей карти (масштаб, передача напрямів за допомогою паралелей і меридіанів);

  1. робота з фізичною картою (її читання), знаходження основних об'єктів і свого населеного пункту на ній. В процесі роботи необхідно звертати увагу на правила показу об'єктів;

  2. вивчення карти півкуль, природних зон, своєї області. Зокрема, в процесі ознайомлення із зональними картами необхідно визначити місце розташування, характер поверхні, ріки й озера, знати типових представників рослинного і тваринного світу; з фізичною картою свого краю — навчити правильно показувати кордони, форми рельєфу, моря, ріки й озера, корисні копалини, великі міста;

12) робота з глобусом — моделлю Землі, яка передбачає: паралельне виконання завдань на демонстраційному і лабораторних варіантах, пов'язаних з обов'язковим знаходженням низовин, височин, гір, морів, океанів ("Скільки на Землі океанів? Знайдіть їх на глобусі", "Чи можна проїхати на уявному пароплаві без пересадки по всьому світу й повернуться в те саме місце? Опишіть ваш маршрут"); обов'язковість паралельної роботи з глобусом і картою ("В якій півкулі розташована наша країна? На якому материку?", "Водами яких океанів омивається Євразія?", "Покажіть материки, розташовані в Західній півкулі"). Використання даної моделі необхідне при вивченні широкого спектра питань (зокрема, зміни дня і ночі, пір року, природних зон), в процесі ознайомлення з паралелями й меридіанами (орієнтування за сторонами горизонту), вивчення різної передачі форми Землі у давнину і зараз.

В останні роки використовується також і зворотний принцип роботи з картографічним матеріалом: спостереження за поверхнею Землі, визначення її форми, ознайомлення з глобусом як її зменшеною моделлю, вивчення можливостей переносу зображення об'ємного тіла на площину (введення поняття "проекція"), вивчення карти півкуль (і далі — за рівнем конкретизації), порівняння карти і плану, вивчення способів побудови.

У розумінні карти і формуванні умінь працювати з нею суттєву допомогу учням надають контурні карти. Використовують їх на всіх етапах процесу вивчення природознавства в 4 класі: під час вивчення нового матеріалу, його закріплення, контролю знань та виконання самостійних робіт. Із пізнавальної точки зору робота з контурною картою сприяє:

  • сприйманню і закріпленню просторових уявлень учнів;

  • осмисленню, розумінню і закріпленню картографічної символіки;

  • розвитку спостережливості, уваги, що проявляються при вивченні об'єктів, наприклад гір, зображених на карті перед їх нанесенням на контурну карту;

  • активізації мислення, спрямованого на відтворення й аналіз теоретичних знань, фактичного матеріалу, відбір головного при нанесенні зображення на контурну карту.

Досвід показує, що найбільшим ворогом в роботі з контурною картою є формалізація діяльності учнів, бездушне, позбавлене осмислення "перемальовування" об'єктів з однієї карти на іншу.

На контурній карті необхідно навчити учнів знаходити необхідні об'єкти, підписувати відповідні назви (найбільших річок, озер, материків, міст), наносити форми рельєфу, умовні знаки корисних копалин свого краю. При цьому необхідно враховувати, що:

1) надписи виконуються дрібно, чітко, красиво;

2) надписи річок розміщуються паралельно напряму течії річок (як і гірських хребтів, витягнутих заток, морів);

3) надписи міст (островів, озер) всюди йдуть вздовж паралелей (за О.О. Половинкіним [43]);

4) дотримуються правила використання кольорів, прийнятих на відповідному типі карти (вода — блакитний, низовина — зелений і т. ін.). При розфарбовуванні домагаються чіткості, охайності і краси (карту можна і не розфарбовувати, проте на неї мають бути нанесені назви великих міст, морів, океанів, рік, ділянок суші та контури окремих її частин, позначені родовища корисних копалин, кордон України, її столиця).

Особливе місце в процесі роботи з картою в початковій школі слід приділити виконанню додаткових орієнтувальних завдань на закріплення знань умовних позначень, напрямів, засвоєних понять і образів. До таких завдань належать:

а) топографічні диктанти прямого й оберненого характеру: в першому випадку вчитель розповідає про певне місце, а діти за допомогою умовних позначень фіксують його слова на папері, створюючи план місцевості; в другому — на дошці подано текст, в якому назви основних об'єктів замінені умовними знаками (дітям необхідно відновити текст).;

б) конструювання об'єктів з їх частин (складання карти України з її частин, єдиного праматерика Пангеї з контурів сучасних континентів);

в) елементарні опитування на знання місця розташування основних об'єктів на карті та плані, які передбачають дешифровку умовних позначень;

г) визначення (опис, характеристика) географічного об'єкта по карті, порівняльний аналіз його стану в минулому й тепер. Завдання може бути представлено варіантами: визначення по карті об'єкта за описом, заповнення на фрагменті карти "забілених", вивчених раніше місць, пошук об'єкта по представленому фрагментарному абрису;

Loading...

 
 

Цікаве