WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Формування в учнів 4 класу умінь працювати з географічними картами - Курсова робота

Формування в учнів 4 класу умінь працювати з географічними картами - Курсова робота

Щоб молодші школярі навчилися краще орієнтуватися по карті, В.Т. Горощенко і І.А. Степанов вважають за доцільне проводити різноманітні практичні роботи, використовуючи масштаб карти (визначення відстаней між містами, окремими об'єктами, вимірювання довжин рік, морів, озер тощо), визначення напрямку розміщення окремих об'єктів (основні й проміжні) [16].

Із самого початку роботи з картами слід прививати дітям правила показу географічні об'єкти на карті. При цьому треба вимагати дотримуватися таких правил:

а) учень повинен стояти біля карти так, щоб не заступати при показі карту рукою і тілом; для цього рекомендується стояти до карти впівоберта правим боком, тримати указку в правій руці і знаходиться від карти на відстані указки;

б) показувати на карті об'єкти обов'язково треба тільки указкою (довжина указки не менше 50 і не більше 75 см);

в) показувати географічні об'єкти треба точно, причому показувати не напис, а місце розташування об'єкта;

г) природні зони, острови, гірські масиви показують обводячи указкою по всьому контуру; півострови — з трьох сторін; гірські, хребти — лінією; при показі населеного пункту, вулкану, вершини гори показується відповідний умовний знак;

д) річки обов'язково показувати в напрямку від витоку до гирла (для цього учень повинен, відшукавши річку, а як правило, знаходять саме не витік, а гирло річки, оскільки воно позначене жирніше), попередньо очима прослідкувати її до витоку і потім вже починати показ;

е) показуючи на географічній карті певний об'єкт, потрібно, щоб учень по можливості коментував показ, розповідав про об'єкт;

є) мовлення учня під час розповіді за картою має бути географічним: тобто не допускати використання слів "вгорі", "внизу", замість термінів "на півночі", "на півдні". Всі назви вимовляти чітко, з правильним наголосом і без викривлень [36; 37].

Для кращого розуміння географічної карти та удосконалення умінь працювати з нею суттєву допомогу молодшим школярам надає робота з контурними картами. Використовують їх на всіх етапах процесу навчання: під час вивчення нового матеріалу та його закріплення, під час контролю знань та виконання самостійних робіт. Як зазначає В.П. Голов, з пізнавальної точки зору робота з контурними картами сприяє:

  • сприйманню і закріпленню просторових уявлень;

  • осмисленню, розумінню та закріпленню картографічної символіки;

  • розвитку спостережливості, уваги, що проявляються під час вивчення об'єктів, наприклад, гір, зображених на карті перед їх нанесенням на контурну карту;

  • активізації мислення, спрямованого на відтворення й аналіз теоретичних знань, фактичного матеріалу, відбір головного під час нанесення зображення на контурну карту [14].

Як зазначається у методичній літературі [14; 27; 37], найбільшим ворогом у роботі з контурними картами є формалізація діяльності учнів, просте перемальовування об'єктів без осмислення з однієї карти в іншу.

На початках робота з контурними картами проходить під безпосереднім керівництвом учителя. Послідовність роботи може бути такою: вчитель, показавши об'єкт на настінній карті, пропонує знайти його учням на карті в своєму атласі. Потім учні знаходять цей об'єкт на контурній карті і позначають його. Учитель, проходячи між рядами, перевіряє точність позначки. Після цього діти наносять назву на контурну карту [36]. Як зазначає А.В. Даргинський, методика роботи з контурною картою в початковій школі в основному будується на порівнянні її з фізичною картою півкуль чи фізичною картою України. Наприклад, після того як діти вивчили материки і океани, вчитель проводить по цій темі роботу по контурній карті півкуль. Пропонує учням покласти поряд карти півкуль фізичну і контурну, потім знайти спочатку на фізичній карті, а потім на контурній материк Північна Америка і відповісти, який океан омиває береги Північної Америки на заході, який — на сході, а який — на півночі. Потім пропонує знайти цей материк і океани, які його омивають, на контурній карті. Відшукавши названі материк і океани, діти підписують їх назви друкованими буквами [18].

Недопустимим є в початковій школі повне розфарбовування контурних карт у кольори фізичної карти. Робота ця надзвичайно трудомістка і шкідлива, займає багато часу. Діти часто бачать головну мету своєї роботи не в правильності знаходження об'єкта, проведення контурів, а в отриманні красивого, яскравого малюнка. Також вони звикають до неправильного зображення поверхні на контурній карті. Кольором можна позначити лише окремі об'єкти, деталі, наприклад: кордони України, умовні знаки родовищ корисних копалин тощо.

Л.К. Нарочна, Г.В. Ковальчук, К.Д. Гончарова стверджують, що метод роботи з географічними картами в початковій школі включає певну систему прийомів. Користуватися ними треба навчити дітей в першу чергу. Всі прийоми роботи з картою поділяються на такі групи [37]:

1. Підготовчі. Учні усвідомлюють зміст понять "план місцевості" і "географічна карта".

  1. Математичні. Учні знайомляться із математичною основою карти, засвоюють поняття про масштаб, вчаться вимірювати по карті.

  2. Графічні. Це прийоми, які допомагають учням набути вміння креслити плани (шляху, ділянки), заповнювати контурні карти.

  3. Мовленнєві. Прийоми цієї групи дають можливість учителю навчити учнів висловлювати за даними географічних карт свої судження, складати усні та письмові розповіді, робити висновки.

5. Виховні. Ці прийоми підводять учнів до відповідних висновків. Наприклад, формуючи в учнів поняття про ту або іншу карту, учитель на яскравих прикладах показує значення цієї карти в житті людей. Розкриваючи зміст окремих географічних назв, учитель може розказати дітям про досягнення і відкриття учених-географів, дослідників та ін.

Таким чином, щоб швидше навчити молодших школярів читати карту, необхідно залучати їх до практичної діяльності. Давати дітям завдання для самостійного знаходження об'єктів за умовними знаками, обчислювати відстань між пунктами за масштабом, складати коротенькі характеристики об'єктів, а також вчити аналізувати, зіставляти, порівнювати, робити відповідні висновки. Слід відмовитися від пасивного й механічного запам'ятовування умовних знаків карти.

Активізації пізнавальної діяльності учнів під час вивчення географічної карти сприяють різноманітні дидактичні ігри як на уроках, так і в позакласній роботі.

1.3 Сучасний стан організації роботи з географічними картами в початковій школі

На сьогоднішній день вивчення природознавчого матеріалу у початковій школі не обмежується лише формуванням у школярів уявлень про природу та її компоненти. Зміст курсу "Я і Україна. Природознавство" в 4 класі складається із ієрархічно залежних уявлень і понять, що розкривають на доступному для дітей молодшого шкільного віку рівні цілісність природи через встановлення зв'язків та залежностей між тілами і явищами природи [5]. Він розкривається у трьох розділах: "Планета Земля — наш космічний дім", "Наша Батьківщина — Україна" і "Рідний край". Упродовж вивчення цих розділів відбувається поступове формування в учнів початкової школи уміння працювати з географічними картами.

У 4 класі об'єктом пізнання молодших школярів на уроках природознавства є поверхня Землі взагалі та поверхня України і рідного краю (області, в якій проживають діти). Вона вивчається через її моделі: план, глобус і карту. Використовуючи названі моделі для оволодіння знаннями про земну поверхню, учні насамперед оволодівають змістом самих моделей, їх умовними знаками. Це означає, що в дітей необхідно сформувати поняття "глобус", "план", "географічна карта" та уміння працювати з ними, використовувати їх як джерело знань. Ці знання та уміння дозволяють перекодовувати інформацію моделей на інформацію про реальні об'єкти.

Проаналізувавши чинну навчальну програму із природознавства для 4 класу [44] ми визначили, які картографічні знання та уміння передбачено сформувати у молодших школярів (див. табл. 1).

Таблиця 1

Картографічні знання та уміння, що передбачено сформувати в учнів 4 класу

Назва розділу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої

підготовки учнів

учень засвоїв елементарні поняття:

учень має уявлення про:

учень вміє:

"Планета Земля — наш космічний дім"

  • глобус;

  • план;

  • масштаб;

  • географічна карта

  • умовні знаки на плані місцевості і на географічних картах;

  • материки та океани Землі, їх розташування

  • розпізнавати Південний і Північний полюси Землі, екватор, паралелі, меридіани;

  • розпізнавати план і карту, умовні знаки на плані і карті;

  • розпізнавати материки і океани Землі;

  • визначати відстані за планом і картою із використанням масштабу

"Наша Батьківщина — Україна"

  • рівнини;

  • гора;

  • горб;

  • річка;

  • озеро;

  • природна зона

  • форми земної поверхні України;

  • водойми України;

  • природні зони України;

  • територіальний поділ України (на області)

  • стисло характеризувати природні зони за поданим планом і картою;

  • показувати на фізичній карті України кордони держави, гори, найбільші річки, моря і родовища корисних копалин;

  • показувати на карті природних зон України межі природних зон

"Рідний край"

  • розташування рідного краю на території України;

  • форми земної поверхні рідного краю;

  • водойми рідного краю

  • показувати на картах (фізичній і природних зон) розташування свого краю;

  • визначати за картою форми земної поверхні, водойми, родовища корисних копалин рідного краю, природні зони, в яких розташований рідний край

Loading...

 
 

Цікаве