WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Формування в учнів 4 класу умінь працювати з географічними картами - Курсова робота

Формування в учнів 4 класу умінь працювати з географічними картами - Курсова робота

Таблиця 3

Характеристика рівнів сформованості умінь учнів початкової школи орієнтуватися на географічній карті та показувати географічні об'єкти

Рівні сформованості умінь

Характеристика рівнів

Низький

Учень розрізняє окремі географічні об'єкти (гори і рівнини, суша і океан, село і місто, галузь і т. д.) та з допомогою вчителя знаходить їх на географічній карті

Середній

Учень описує географічні об'єкти чи явища за планом; частково володіє обов'язковою географічною номенклатурою та картою

Достатній

Учень має достатні географічні знання, знає обов'язкову географічну номенклатуру, майже безпомилково працює з картографічним матеріалом

Високий

Учень володіє ґрунтовними географічними знаннями в межах вимог навчальної програми, вільно володіє картографічною інформацією та безпомилково працює з картографічним матеріалом

Узагальнивши результати усного опитування учнів ми отримали такі результати (див. табл. 4):

Таблиця 4

Результати усного опитування учнів наприкінці навчального року

Рівні сформованості умінь

Низький

Середній

Достатній

Високий

Контрольний

клас

0,0 %

21,05 %

26,32 %

52,63 %

Експериментальний

клас

14,29 %

28,57 %

38,10 %

19,04 %

На основі результатів контрольної роботи та усного опитування учнів наприкінці навчального року (табл. 2 і табл. 4) ми визначили загальний рівень оволодіння учнями картографічними знаннями та уміннями працювати з географічними картами.

Розглянемо характеристики цих рівнів.

Низький рівень — учень розрізняє окремі географічні явища чи об'єкти, дає нечіткі характеристики географічних об'єктів та з допомогою вчителя знаходить їх на карті.

Середній рівень — учень називає відповідно до теми конкретного уроку географічні об'єкти; описує географічні об'єкти чи явища за типовим планом; під час відповіді намагається користуватись географічною картою; частково володіє обов'язковою географічною номенклатурою.

Достатній рівень — учень на достатньому рівні володіє картографічними знаннями, може застосовувати їх для виконання практичних робіт; знає обов'язкову географічну номенклатуру, майже безпомилково працює з картографічним матеріалом.

Високий рівень — учень володіє ґрунтовними географічними знаннями в межах вимог навчальної програми, застосовує наукову термінологію; знає обов'язкову географічну номенклатуру, вільно володіє картографічним матеріалом та творчо його використовує.

Співвідношення кількості учнів із відповідними рівнями сформованості умінь працювати з географічними картами та оволодіння картографічними знаннями покажемо за допомогою рис. 1.

Рис. 1. Співвідношення рівнів оволодіння учнями картографічними знаннями та уміннями працювати з географічними картами наприкінці експериментального дослідження

Аналіз даних діаграми свідчить, що кількісні показники наприкінці навчального року в експериментальному класі на всіх рівнях кращі, ніж у контрольному. Зокрема, високого рівня сформованості умінь працювати з географічними картами та оволодіння картографічними знаннями в експериментальному класі досягали 50,0 % учнів, що на 26,19 % більше, ніж у контрольному (23,81 %). Крім того, кількість учнів, які мають середній рівень сформованості рівнями сформованості умінь працювати з географічними картами та оволодіння картографічними знаннями, в експериментальному класі становить 18,42 %, а в контрольному — 26,19 %. Позитивним є також той факт, що в експериментальному класі низький рівень сформованості рівнями сформованості умінь працювати з географічними картами та оволодіння картографічними знаннями виявило 2,63 % учнів, тоді як у контрольному класі цей показник становив 11,90 %.

Таким чином, аналіз результатів експериментального дослідження свідчить про те, що для учнів експериментального класу характерний вищий рівень сформованості умінь працювати з географічними картами, ніж для учнів контрольного класу.

Отримані дані також підтверджують той факт, що визначені нами шляхи удосконалення процесу формування в учнів 4 класу умінь працювати з географічними картами на уроках "Я і Україна" є ефективними.

Висновки

Проведене теоретико-експериментальне дослідження дає підстави зробити такі висновки.

Одним із предметних умінь, що формується у процесі вивчення природознавчого змісту в 4 класі є уміння користуватися географічними картами як засобом отримання нових знань.

Об'єктом пізнання молодших школярів на уроках природознавства в 4 класі є поверхня Землі, яка вивчається через її моделі: план, глобус, карту. Використовуючи названі моделі для оволодіння знаннями про земну поверхню, учні насамперед повинні оволодіти змістом самих моделей, їх умовними знаками. Це означає, що у дітей необхідно сформувати поняття "глобус", "план місцевості", "географічна карта" та відповідні уміння працювати з ними, використовувати їх як джерело знань. Ці знання і вміння дозволяють перекодовувати інформацію моделей на інформацію про реальні об'єкти.

Одним із найскладніших різновидів практичної діяльності, що передбачає сформованість у молодшого школяра абстрактних уявлень та уміння переводити тривимірне зображення на площину й навпаки, є робота з картографічними посібниками. Вони є одним із важливих засобів наочності під час вивчення природознавства в 4 класі. Це обумовлено тим, що, вивчаючи природознавство, учні початкової школи повинні отримати уявлення про розташування на земній поверхні географічних об'єктів. А зробити це можна тільки за допомогою географічних карт.

Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що проблему формування в учнів умінь працювати з географічними картами учені та методисти вивчали переважно опосередковано. До того ж активніше вона досліджувалась стосовно середньої та старшої ланок навчання і значно менше — щодо учнів молодшого шкільного віку. Окремі положення питання формування у школярів умінь працювати з географічними картами тією чи іншою мірою знайшли відображення у дослідженнях Г.М. Аквілєвої, В.П. Голова, І.І. Заславського, В.А. Рауш, Л.А. Тиричевої та інших.

Вивчення сучасної практики навчання природознавства в 4 класі показує, що на сучасному етапі вчителі початкової школи приділяють увагу головним чином лише формуванню у молодших школярів теоретичних знань про географічну карту, а формування в учнів умінь працювати з різними її видами, отримувати із них відомості про географічні об'єкти і явища, що вивчаються, залишається поза увагою. Це призводить до того, що знання учнів мають формальний характер, вони не вміють їх використовувати на практиці.

Таким чином, робота, спрямована на формування у молодших школярів картографічних знань та умінь працювати з географічними картами, переважно, має епізодичний характер.

Аналіз науково-методичної літератури дав можливість визначити шляхи вдосконалення процесу формування в учнів 4 класу умінь працювати з географічним картами та підвищення рівня картографічних знань учнів молодшого шкільного віку. До них належать такі:

  • використання географічних карт як триєдиного засобу навчання: вони служать об'єктом вивчення, засобом наочності і джерелом знань.

  • поетапне цілеспрямоване формування в учнів уміння працювати з географічними картами.

  • використання роботи з контурними картами.

  • виконання учнями додаткових орієнтувальних завдань на закріплення картографічних знань та умінь.

Для того щоб перевірити ефективність визначених шляхів удосконалення процесу формування в учнів 4 класу умінь працювати з географічним картами, ми вдалися до педагогічного експерименту, який проводився в 4 класах на матеріалі предмету "Я і Україна. Природознавство".

Уроки в контрольному класі проводилися за звичайною методикою вчителя, а в експериментальному — вчитель використовував на уроках запропоновані нами завдання, які були підібрані відповідно до виокремлених етапів формування в учнів уміння працювати з географічними картами.

Наприкінці навчання в 4 класі ми провели підсумкове письмове та усне опитування учнів із природознавства з метою доведення ефективності виявлених і обґрунтованих шляхів удосконалення процесу формування у молодших школярів умінь працювати з географічним картами, а також виявлення їх впливу на рівень знань дітей.

Loading...

 
 

Цікаве