WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → РПС Туреччини - Курсова робота

РПС Туреччини - Курсова робота

Основними торговими партнерами Туреччини є: Німеччина (товарообіг складає близько 10,0 млрд. дол. у рік), США (більш 5,0 млрд. дол.), Італія (більш 4,5 млрд. дол.), Росія (близько 4,5 млрд. дол. без врахування "човникової" торгівлі), Франція (3,0 млрд. дол.), Великобританія (близько 3 млрд. дол.), а також Нідерланди, Бельгія, Японія, Іран, Саудівська Аравія.

Розподіл турецького експорту і імпорту наведено у таблиці 5.

Таблиця 5

Розподіл експорту й імпорту Туреччини (млн. дол. США)

2004 р.

2005 р.

Е К С П О Р Т

Німеччина

США

Великобританія

Італія

Франція

Нідерланди

Іспанія

Бельгія і Люксембург

Росія

Ізраїль

І М П О Р Т

Німеччина

Італія

США

Росія

Франція

Великобританія

Іспанія

Японія

Нідерланди

Швеція

5475

2437

1829

1683

1570

932

763

624

589

585

5880

3192

3080

2374

3127

2190

1262

1393

1315

1444

5150

3060

2020

1748

1643

869

683

639

628

619

7150

4305

3869

3864

3511

2699

1665

1588

1561

1437

Зовнішньоторговельні зв'язки Туреччини традиційно зорієнтовані на західноєвропейський ринок. Більш половини її зовнішньоторговельного обороту приходиться на країни-члени ЄС. У зв'язку з цим цікаво простежити, як вступ Туреччини в Митний Союз з ЄС у січні 1996 року позначився на її торгівлі з європейськими країнами.

Статистика показує, що вже перший рік участі Туреччини в митному союзі, як і передбачалося, привів до зміни ситуації в зовнішній торгівлі з країнами ЄС, однак ці зміни виявилися багато в чому не на користь Туреччини. Так, фахівці очікували, що після лібералізації торгівлі з ЄС темпи росту імпорту в Туреччину збільшаться, однак реальність перевершила чекання. Імпорт із ЄС у Туреччину зріс настільки стрімкими темпами, що до кінця 1996 року дефіцит зовнішньоторговельного балансу виріс до небувалого для Туреччини рівня в 22 млрд. дол. Росту експорту, що очікувався, зокрема, текстильних товарів, навпаки, не відбулося. Туреччина розраховувала, що після скасування мита і квот на постачання текстилю в ЄС вона зможе вже в 1996 році збільшити експорт цих товарів у ЄС на 1 млрд.дол. Однак на ділі не тільки не відбулося збільшення, але, навпаки, спостерігається визначений спад. Це порозумівається, з одного боку, уповільненням росту споживчого попиту в деяких європейських державах, що є великими торговими партнерами Туреччини, зокрема, у Німеччині й Італії, і з іншого боку, зростаючою конкуренцією з боку країн Східної Європи і Китаю.

У той же час безсумнівно виявляються і позитивні наслідки вступу Туреччини в митний союз із ЄС. Тут насамперед слід зазначити, що в структурі швидко зростаючого імпорту Туреччини з ЄС основний приріст приходиться на машини й устаткування, частка яких у загальному обсязі імпорту перевищила 40%, що свідчить про прискорення процесу оснащення турецької промисловості якісним сучасним устаткуванням і високими технологіями з ЄС. При аналізі даних по зовнішній торгівлі Туреччини за 2005 рік привертає увагу значний спад турецького імпорту в порівнянні з попереднім роком. У першу чергу це явище обумовлене наслідками економічної кризи і девальвацією долара, що пішли за ним. У подібній ситуації економічні суб'єкти воліють мінімізувати закупівлі товарів і послуг за рубежем, навіть якщо це негативно позначається на динаміку їхнього виробництва. Останнє особливо яскраво підтверджується при аналізі структури імпорту. Найбільший спад у 2005 році відзначений по групах інвестиційних і споживчих товарів.

Таким чином, позитивні, на перший погляд, зміни в зовнішньоторговельному балансі Туреччини (у 2005 році дефіцит зовнішньої торгівлі скоротився в порівнянні з минулим роком майже в три рази - з 26,8 млрд. дол. до 9,4 млрд. дол.) у реальності лише ускладнюють функціонування прив'язаної до імпорту турецької економіки.

У 2005 експорт Туреччини склав 21,6 млрд. дол., а імпорт - 35,7 млрд. дол. Крім щорічних витрат на покриття великого торгового дефіциту, країна в 2000-2005 виплатила 28,3 млрд. дол. по іноземних боргах. У 2005 грошові перекази від виїхавших на роботу в Європу турецьких громадян склали 3,3 млрд. дол. Протягом 1970-х, 1980-х і 1990-х років Туреччина стикалася із серйозними труднощами по виконанню своїх зобов'язань перед іноземними кредиторами. Для одержання нових позик вона була змушена прийняти тверду економічну програму, запропоновану Міжнародним валютним фондом.

У 2004 близько 22% турецького експорту формували сільськогосподарські товари, зокрема бавовна, горіхи, тютюн, сушені фрукти, продукція тваринництва і мохер. Інші 78% приходилися на корисні копалини, зокрема на рафіновану мідь і хромову руду, а також на промислові вироби, в основному текстиль. У структурі ввозу в 2004 переважали промислові товари і сировина для індустріальних підприємств, а також паливо. Нафта і газ склали 16% імпорту, машини і транспортне устаткування - 34, залізо і сталь - 16, а споживчі товари - менш 30%.

У 2004 1/2 всього обороту зовнішньої торгівлі Туреччини приходилося на країни Європейського союзу, приблизно по 10% - на частку США й арабських країн.

Висновок

В якості висновку по роботі резюмуємо основні положення дослідження стосовно розміщення продуктивних сил Туреччини.

Натуральний темп росту: 5 %. Інфляція: 18.4 %. Безробіття: 11.3 % (неповна зайнятість 6.1 %). Орна земля: 35 %. Сільське господарство: тютюн, бавовна, кристалліт, маслини, цукрові буряки, імпульси, цитрусові; домашня худоба.

Робоча сила: 23.8 мільйона, 1.2 мільйона турків працюють за кордоном; сільське господарство 40 %, 38 % обслуговування (служб), промисловість 22 %.

Промисловість: текстиль, обробка їжі, автомобілі, добуваючи (вугілля, хроміт, мідь, бор), сталь, нафта, конструкція, деревина, папір. Природні ресурси: сурма, вугілля, хром, ртуть, мідь, борат, сірка, залізна руда, орна земля, гідроенергетика.

Експорт: одяг, продовольство, текстиль, металеві виробництва.

Імпорт: устаткування, хімічні реактиви, напівфабрикати, паливо. Головні торгові партнери: Німеччина, США, Великобританія, Італія, Франція, Росія, Швейцарія.

Комунікації: телефони у використанні 19.5 мільйонів; користувачі мобільного зв'язку: 17.1 млн. Станцій радіопередач - 16, FM 107, коротка хвиля 6. Радіо: 11.3 мільйонів. Станцій телебачення - 635. Телебачення: 20.9 мільйона. Провайдери послуг Інтернету - 50. Інтернет-користувачі: 2.5 мільйона.

Шляхи транспортні мережі: Залізниці : загальна довжина: 8 607 км. Магістралі: загальна довжина: 385 960 км; Водяні шляхи: приблизно 1 200 км. Гавані: Hopa, Іскендерун, Стамбул, Ізмир, Ізмит, Мерсин, Самсун, Трабзон. Аеропорти - 120.

Список використаної літератури

  1. Малая энциклопедия стран / Сиротенко Н,Г., Менделеев В.А. / 2-е изд., перераб. - М.: ООО "Издательство АСТ"; Харьков: ООО "Торсинг", 2005.

  2. Страны мира / Факты и цифры. - СПб.: "Норинт", 2005.

  3. Максаковский В.П. / Географическая картина мира: В 2 кн. Кн. I: Общая характеристика мира. - "Дрофа", 2003.

  4. Монеси Ауретта / Турция / Перевод с англ. - БММ АО, 2004.

  5. Новицький В.Є. Міжнародна економічна діяльність. Підручник. Київ: КНЕУ, 2003. – 465с.

Loading...

 
 

Цікаве