WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Розвиток продуктивних сил Канади - Курсова робота

Розвиток продуктивних сил Канади - Курсова робота

План

Вступ.

1.Роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Канади.

2. Передумови розвитку та розміщення продуктивних сил Канади:

історичні, природні, демографічні, екологічні.

3.Галузева структура та рівень розвитку господарського комплексу Канади.

4. Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства Канади :

4.1 Промисловості.

4.2 Транспорту.

4.3 ПЕК.

5. Участь Канади у внутрішньодержавному територіальному поділі праці та економічних зв'язках.

Висновки.

Список використаної літератури.

Вступ

Походження назви країни. У 1535 році двоє індіанців показали відомому французькому мандрівникові Жаку Картьє шлях до "канату", маючи на увазі поселення, на місці якого знаходиться сучасний Квебек. Слово "каната" означало на місцевому діалекті ірокезької мови "поселення", але невдовзі ним почали називати значно більшу територію. Карти 1547 року об'єднали під назвою "Канада" практично всю територію на північ від річки Святого Лаврентія.

Канада федерація, що складається з 10 провінцій і 3 територій. Главою держави є правлячий монарх Великобританії. Його представляє Генеральний правитель Канади. Законодавчий орган – двопалатний парламент. Сучасна Канада — одна з найрозвинутіших країн з ринковою економікою, яка замикає "велику сімку" за обсягом ВНП, хоча й поступається перед аналогічними показниками таких країн, як Індія чи Бразилія. Проте за рівнем ефективності виробництва та стандартів життя вона йде слідом за США.

Самі канадці називають свою країну "неамериканською Америкою", а себе — "більше європейцями, ніж американцями". Про статистику Канади висловлюються цілком визначено, заявляючи, що це "американські показники", поділені на 10, а якщо на душу населення, крім мінералів, лісу та пшениці, яких у Канаді більше.

1.Роль та значення продуктивних сил у розвитку господарського комплексу Канади.

Сучасна Канада - країна з високорозвиненою економікою. Її валовий внутрішній продукт (ВВП) - показник, що відбиває сукупну вартість товарів і послуг, зроблених на території країни - на квітень 1997 р. досяг 822,9 млрд.кан.дол. (більше 600 млрд.дол. США). По обсягах цього найважливішого показника Канада стійко займає сьоме місце у світі. Про високий життєвий рівень у Канаді, який відповідає рівню її економічного розвитку, свідчить інший показник - розміри ВВП на душу населення - за яким Канада дійсно, істотно відстає від США і Японії, проте випереджає такі країни, як Німеччина, Франція, Великобританія, Італія. Нарешті, по показнику якості життя (так званому індексу людського розвитку) ООН у 1997 р. четвертий рік поспіль віддає Канаді перше місце у світі. У 1990 р. темпи росту канадського ВВП коливалися навколо цифри 2,5% у рік. Настільки невисокий темп економічного росту не створює умов для істотного зниження рівня безробіття, що у 1997 р. продовжував залишатися високим, уклавши 9,4% від сукупної робочої сили, що майже в два рази вищій, ніж у Сполучених Штатах.

Слабким містцем канадської економіки залишається ситуація в області державної заборгованості. У 2003 р. сукупна заборгованість госсектора (тобто борг федерального і провінційних урядів і муніципалітетів) перевищив абсолютний обсяг ВВП Канади досягнувши суми в 800 млрд.кан.дол. У сімці провідних країн Заходу лише в Італії ситуація з заборгованістю меньш благополучна, ніж у Канади. Водночас, до середини 90-х років федеральний і більшість провінційних урядів спромоглися послабити гостроту проблеми, істотно скоротивши дефіцити своїх бюджетів і узявши курс на оздоровлення державних фінансів. Проте успіх по цьому напрямку припадає сплачувати дорогу ціну: із року в рік потрішки скорочуються витрати на соціальне забезпечення, охорону здоров'я, тоді як 25% федерального бюджету сьогодні витрачається на обслуговування федерального боргу.

Сильною стороною канадської економіки є високий ступінь її інтернаціоналізації. Так, у 2002 р. частка експорту у ВВП Канади досягала 40%, істотно перевищивши відповідні експортні показники США, Японії, Німеччини. При цьому, у канадському імпорті постійно зростає частка продукції обробної промисловості, тоді як експорт ресурсів не перевищує сьогодні 25% від сукупного обсягу експорту. Істотно і те, що зовнішня торгівля Канади, завдяки постійному перевищенню експорту над імпортом, призводить до значного позитивного сальдо. (У 2003 р. позитивне сальдо торгівельного балансу Канади склало близько 40 млрд.кан.дол.). У 90-ті роки на фоні слабкого споживчого й інвестиційного попиту і скорочення держзамовлень експорт, що динамічно зростає, став основним "мотором" канадської економіки. Водночас, канадській зовнішній торгівлі є властивим серйозний дисбаланс - 80% експорту Канади постачається на ринок США. Доступ до американський ринок максимально полегшений угодою про вільну торгівлю (НАФТА), до якого входять США, Канаду, Мексику. З одного боку, майже безперешкодний доступ до самого прибуткового риноку світу дає канадським виробникам важливі переваги. Але з іншого, однобока залежність Канади від американської економіки загрожує самостійності країни при прийнятті нею економічних рішень. У останні роки темпами, що випереджають, зростає торгівля Канади з країнами азійско-тихоокеанського регіону.

Основними товарними позиціями канадського експорту є автомобілі й автомобільні запчастини, продукція деревообробної промисловості, наукомістка продукція, продовольство. У імпорті переважають автомобілі, комп'ютери, устаткування.

Іншим параметром інтернаціоналізації канадської економіки є іноземні капіталовкладення. Під контролем іноземного капіталу знаходиться приблизно 20% промислового виробництва Канади. На 2003р. прямі іноземні капіталовкладення в Канаду склали 180 млрд.дол. У той же час швидко зростають і канадські капіталовкладення за кордоном: якщо в 1991 р, їхній загальний обсяг складав 91,5 млрд.дол., та вже 2003 р. він досяг 171 млрд.дол.

Канада умовно поділяється на Атлантичні провінції, Квебек, Онтаріо, провінції Прерій, Британську Колумбію та Північні території.

На сході Канади розташовані чотири провінції - Острів Принс-Едуард, Нью-Брансвік, Нова Шотландія, Нова Земля. Нова Земля найбільша з атлантичних провінцій, займає 405 720 кв. км. Лабрадор межує з Квебеком та відокремлений від Нової Землі протокою Белл-Айд. Нова Земля є самою східною частиною Північної Америки та розташована на однаковій відстані від Саскачевана та Ірландії. Друга за величиною атлантична провінція – Нью-Брансвік площею 73 440 кв. км. Вона межує з Квебеком, Новою Шотландією та США. Більше 85% всієї поверхні провінції займають ліси. Нова Шотландія займає однойменний півострів на південний схід від Нью-Брансвіка. Її площа складає 55 490 кв. км, оточена майже 4 000 островів. Найменшу канадську провінцію, Острів Принс-Едуард, жартома називають фермою

в мільйон акрів через велику кількість сільськогосподарських угідь. Острів має форму півмісяця довжиною 224км та шириною від 6 до 64км. Острів також може хизуватися найкращими пляжами Канади, сукупна довжина яких перевищує 800км.

Квебек – найбільша провінція Канади. Вона межує з Онтаріо, Нью-Брансвіком, Новою Землею та США. Квебек займає 1 540 680 кв. км, що у три рази більше Франції та в сім разів – Великобританії. Природними кордонами провінції є внутрішні води країни – Гудзонова протока, річка Св. Лаврентія та затока Джеймса, а також Атлантичний океан.

Найбільшого значення приділяють річці Св. Лаврентія, яка служить водним шляхом для кораблів з Атлантики до Великих Озер, а отже, і до США. Квебек всіяний тисячами озер, річок та річечок. Три п'ятих всієї території провінції займає Канадський Щит, розташований від низини Св. Лаврентія до Гудзонової протоки. На півдні провінції розташовані Аппалачські височини, які відокремлюють провінцію від США.

Провінція Онтаріо поділяється на дві частини: промисловий південь та малонаселену північ, багату природними ресурсами. Онтаріо займає 1 068 580 кв. км. Внутрішні води складають 1/6 всієї площі провінції. Два основних геологічних регіони Онтаріо – низина Великих Озер та річки Св. Лаврентія та Канадський Щит. Північне Онтаріо займає 9/10 всієї площі провінції, але в ньому проживає тільки 10% населення. Інколи сполучення з північчю переривається через суворий клімат. В липні температура у Північному Онтаріо досягає 12-15 градусів, а в січні опускається до –25. Помірний клімат та плодюча земля Південного Онтаріо дозволяє успішно обробляти землю в цьому районі. На цю територію приходиться більше половини най прибуткових канадських компаній.

Манітоба, Саскачеван та Альберта – плодючі провінції канадського Заходу. Вони займають 1 963 470 кв. км та протягаються від 49-ї паралелі на півдні до 60-ї на півночі та від Скелястих гір на заході майже до озера Верхнє на сході. Переважає континентальний клімат: холодна зима, тепле літо та невелика кількість опадів. Плодючість земель цих провінцій робить їх своєрідною житницею Канади – тому що тут знаходиться більше 3/4 усіх земель країни, придатних до сільського господарства.

Loading...

 
 

Цікаве