WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Регіональний ринок праці - Курсова робота

Регіональний ринок праці - Курсова робота

Таблиця 3. - Потреба підприємств в робітниках по видах економічної діяльності в 2002-2007 рр.

Роки

2002

2003

2004

2005

2006

2007

Разом

1834

1829

1769

1757

1583

1530

Сільське, мисливське і лісове господарства

100

50

115

187

100

121

Промисловість:

827

634

641

524

530

474

добувна промисловість

7

11

9

2

3

переробна промисловість

791

551

527

468

453

388

виробництво і розподіл електроенергії, газу і води

29

72

114

47

75

83

Будівництво

28

100

55

57

52

104

Торгівля; ремонт автомобілів; побутових пристроїв і предметів особистого користування

68

120

120

199

200

183

Діяльність готелів і ресторанів

17

37

45

35

25

25

Діяльність транспорту і зв'язку

113

105

69

42

130

103

Фінансова діяльність

47

105

49

70

50

69

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг і надання послуг підприємцям

138

182

111

174

119

107

Державне управління

239

157

214

174

126

115

Освіта

58

85

67

50

85

88

Охорона здоров'я і надання соціальній допомозі

138

173

217

177

116

100

Інші види економічної діяльності

61

81

66

68

50

41

Таблиця 4. - Середня номінальна заробітна плата по видах економічної діяльності в 2008 році (з розрахунку на одного штатного співробітника, грн.)

Вид діяльності

січень

Разом

1148

Сільське, мисливське господарства і пов'язані з ними послуги

674

Лісове господарство і пов'язані з ним послуги

970

Риболовля і рибництво

848

Промисловість

1168

Добувна промисловість

1167

Переробна промисловість

1012

Виробництво і розподіл електроенергії, газу і води

1656

Будівництво

1194

Торгівля; ремонт автомобілів; побутових пристроїв і предметів особистого користування

1039

Діяльність готелів і ресторанів

682

Діяльність готелів і ресторанів

1297

Фінансова діяльність

2401

Операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг і надання послуг підприємцям

1130

Державне управління

1637

Освіта

1138

Охорона здоров'я і надання соціальній допомозі

929

Надання комунальних і індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури і спорту

950

Примітка: Дані приведені без врахування найнятих робітників статистично малих підприємств і зайнятих у громадян-підприємців

Проведений аналіз свідчить, що в Україні існують значні розбіжності в рівнях соціально-економічного розвитку регіонів, і процес диференціації неухильно заглиблюється. Іншими словами, в країні не існує механізмів підтримки соціальних стандартів життя для кожного громадянина незалежно від його місця проживання. Центральні органи влади часто переоцінюють власну роль у відродженні регіонів, прагнучи впливати на процеси у всіх без виключення соціально-економічних сферах. При цьому ігнорується світовий досвід, який показує, що державна (як правило, пільгово-дотаційна) підтримка не є достатньою умовою для реалізації потенціалу території.

Основне завдання регулювання розвитку регіонів не вичерпується забезпеченням умов для орієнтації економіки на структурну перебудову і поступове зростання виробництва, досягнення соціального і екологічного благополуччя і прогресу. Основний сенс такої поширеної точки зору полягає в максимальному обмеженні ролі держави в економіці. Дійсно, створення сприятливих умов для розвитку ринкової економіки, перш за все, асоціюється з таким регулюючим впливом, як формування ефективних державних інститутів (включаючи розробку якісного законодавства і боротьбу з корупцією), створення сучасної регіональної виробничої і ринкової інфраструктури. Тим часом роль держави в забезпеченні ефективного регіонального розвитку значно ширша, особливо по відношенню до депресивних регіонів. У найзагальнішому вигляді можна констатувати, що мета державного регулювання регіонального розвитку - це згладжування регіональних розбіжностей в розвитку людського потенціалу на тлі формування тенденцій зростання цього показника для країни в цілому. Дуже важливою є і готовність місцевої самоврядності мобілізувати власні, в першу чергу людські, ресурси ради майбутнього розвитку.

Згладжування відмінностей в регіональному розвитку може бути досягнуте виключно за рахунок динамічнішого розвитку слабких регіонів. Для цього необхідна цілеспрямована державна політика, яка передбачає забезпечення випереджаючого зростання інвестиційної активності в тих регіонах, можливості самостійного розвитку яких через ті або інші причини є обмеженими. Необхідний диференційований, а не універсальний підхід до регулювання регіонального розвитку. Помилковим було б вживання єдиного критерію депресивності для всіх областей, оскільки пріоритетність вирішення проблем в конкретному регіоні повинен встановлювати сам регіон.

Можливо, корисним було б використання досвіду регіонального розвитку Європейського Союзу, зокрема принципу цільового програмування, коли центр не просто фінансує регіон, а виділяє кошти на спеціально підготовлені програми (цільові крапки), які впливають на розвиток всього регіону. Адже виділення засобів під загальне формулювання "поліпшення – удосконалення – підвищення" не дає конкретних результатів. Модель регіонального розвитку Європейського Союзу базується на стратегічному партнерстві між центральним урядом і місцевими органами властей, сектором бізнесу і громадськими організаціями.

Loading...

 
 

Цікаве