WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Природні умови Трипільського поселення - Курсова робота

Природні умови Трипільського поселення - Курсова робота

У зразках грунту, які було взаято із-під площадок 4, 5, 6 поселення Тальянки, знайдено також пилок бука (Fagus).Склад пилку трав дуже різноманітний. Найбільше знайдено пилку злаків (Poaceae) та представників родини кошикоцвітих (Asteraceae), значення яких в середньому складають 11-21%. Знайдено також пилок лободових (Chenopodiaceae) - 10%, хрестоцвітих (Brassicaceae) - 6%, розоцвітих (Rosaceae)- 6.5%, подорожникових (Plantaginaceae)- 8%, осокових (Cyperaceae) - 8%.

Інші співвідношення містить зразок із -під площадки 4 поселення Тальянки та зразок із-під кургану 2 на поселенні Доброводи. У складі спорово-пилкових спектрів цих зразків переважає пилок трав (80 - 87%); пилок дерев складає лише 5%. У спорово-пилкових спектрах знайдено також багато пилку представників родини кошикоцвітих Asteraceae(пос. Тальянки - 24%, пос. Доброводи - 20%). Багато з них є антропогенними індикаторами і характеризують як сегетальну, наприклад, осот (Sonchussp.), волошка синя (Centaureacyanus), так і рудеральну рослинність - полин (Artemisia), кульбаба (Taraxacum). Їх присутність в складі споровово-пилкового спектру вказує на значний вплив людини на природний рослинний покрив у районі поселень. До таких рослин належить, наприклад, подорожник ланцетолистий (Plantagolanceolata).

В складі спектру зразка з поселення Тальянки значення його пилку досягають 6.5%, а у спектрі з поселення Доброводи - 17%. К. Бере називає подорожник ланцетолистий рослиною, що є класичним антропогенним індикатором, бо вона з' являється і швидко розростається на відкритих, добре освітлених ділянках із порушеним рослинним покривом, як, наприклад, пасовиська, вирубки, пустища. Ця рослина також є помітним складником рослинного покриву покинутих полів. Наявність її пилку у спорово-пилкових діаграмах може вважатися діагностичною ознакою давніх сівозмін, хоч довести це досить складно, бо покинуті поля могли використовуватися також і під пасовиська. Крім того, подорожник ланцетолистий поширюється по рудеральних місцях, до яких можна віднести і ділянки, зайняті поселеннями.

Перші сліди дії людини на природну рослинність простежуються в Середній Європі, починаючи із атлантичного періоду Голоцену і пов' язані з господарською діяльністю неолітичних хліборобських племен. Звільнення землі під посіви за рахунок вирубування ділянок лісів або окремих дерев привело до формування так званої синантропної флори.

Це - світлолюбні рослини: культурні злаки (СегеаНа) та бур'янова і рудеральна рослинність. Спорово-пилкові діаграми відбивають їх появу та зміни складу рослин падінням значень пилку дерев та появою пилку подорожника ланцетолистого, лободи білої, полину, рослин із родини хрестоцвітих, гречкових (щавель, види гірчаків). Таким чином, природні умови на території розселення трипільських племен: наявність лісів, головним чином широ-колистяних, ділянок лучних степів, достатня зволоженість та родючі грунти, - були сприятливими для життя та занять хліборобством. Наприкінці атлантичного оптимуму Голоцену та на початку наступного, суббореального періоду відбуваються неодноразові кліматичні коливання, які врешті решт привели до відчутних змін у складі рослинного покриву, і, як наслідок, у характері господарської діяльності людини. У східній Європі клімат стає посушливішим та континентальнішим. На території України скорочуються площі, зайняті широколистяними лісами, подекуди в їх складі зникають теплолюбиві дуб і липа, як, наприклад, у південній частині Волино -Подільської височини на заході України.

Деякі дослідники відзначають зменшення або навіть зникнення у складі спорово-пилкових спектрів не тільки липи та дуба, а й в'яза, а пізніше - граба, бука, ялини і пояснюють це тим, що ці дерева зникали не тільки під впливом зміни кліматичних умов, але ще і завдяки тому, що їх деревина використовувалася у господарстві -для будівництва та опалення, приготування їжі та у ремісничих процесах (металургія і металообробка, гончарство). До того ж, ділянки лісів зменшувалися завдяки звільненню землі під посіви 2. У цей час збільшуються площі степів, а на півдні лісостепової зони в складі рослинності більшу роль почали відігравати степові формації, що погіршило умови господарювання землеробських племен. В інтервалі 4200 - 3700 р. тому (після 3000 р. до н.е.) 50 мм меншою, ніж тепер. Ці зміни, безумовно, відбилися на характері діяльності людини. В цей час кочові племена з'являються в деяких районах лісової зони Східної Європи та в Сибіру, кількість хліборобських племен, що займали лісостепову зону південно-західної частини України та Молдови зменшується (Період 4500 - 4200 р. тому приблизно відповідає кінцю етапу СІ та етапу СІІ трипільської культури. Найпізніші трипільські пам'ятки датовано біля 4000 р. тому).

Створюються сприятливі умови для розвитку тваринництва, передусім кочового. Фаза деякого пом'якшення клімату припадає на інтервал 3400/3300 -2800 років під час якого знову поширюються ліси на півдні Волино-Подільської височини, у пониззях Дніпра та Дону. Сучасний рослинний покрив остаточно сформувався на півдні Російської рівнини та на території України близько 2500 р. тому, (тобто приблизно після 8-6 ст. до н.е, що за археологічною періодизацією відповідає ранньому залізному віку, так званому скіфському часу (періоду) у давній історії України. - М.Відейко) і з цього часу значно зростає вплив на нього господарської діяльності людини 2.

КУЛЬТУРИ У МЕЖАХ УКРАЇНИ ТА ОХОПЛЕНІ ПАЛЕОБОТАНІЧНИМИ ДОСЛІДЖЕННЯМИ ПАМ'ЯТКИ РІЗНИХ ЕТАПІВ

Геоботанічний округ (див. Геоботанічне районування Української РСР, 1977, с.142 - 166.)

ЕТАПИ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

А - ВІ

ВІ-ІІ, ВІІ, СІ

СІІ

Тернопільський

Орографічно відповідає Подільському плато. Поверхня плоска або злегка хвиляста, різко порушується Товтровим пасмом. Середня річна температура 6.6 - 7.60, середня річна кількість опадів - 550 - 650 мм. Чорноземи глибокі та чорноземи опідзолені.

Бабшин Бернашівка Вороновиця Кормань Лука Врублевецька Окопи

Поливанів Яр

Теофіпольсько-Ярмолинський (Північноподільський).

У центрі округу розміщується вододіл між басейнами Дністра, Прип 'яті, Південного Бугу. Середня річна температура 6.90. Річна кількість опадів - 550 - 600 мм. Грунти: чорноземи глибокі переважають, на другому місті - чорноземи опідзолені, невеликі площі зайняті світло-сірими, сірими та темно-сірими опідзоленими грунтами.

Старокостянтинівсько-Білоцерківський.

Займає північну частину Правобережного Лісостепу. Середня річна температура 70. Річна кількість опадів -500 - 600 мм. Грунти: чорноземи глибокі малогумусні, опідзолені чорноземи та темно-сірі й сірі опідзолені грунти.

Ворошилівка Кліщів

Loading...

 
 

Цікаве