WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Природні умови Трипільського поселення - Курсова робота

Природні умови Трипільського поселення - Курсова робота

Для атлантичного періоду Голоцену характерними є значні зміни рослинного покриву, які відтворені досить детально завдяки дослідженням палеогеографів із застосуванням методу споровово-пилкового аналізу. Встановлено, що в Средній Європі відбуваються зміни у складі лісової рослинності. Замість бореальних соснових та березово-соснових лісів поширюються, залежно від грунтів та інших локальних природних умов, мішані ліси із ділянками широколистяних порід - дуба, липи, в'яза, або широколистяні ліси із вологолюбними елементами - зокрема ясенем звичайним (Fraxinusexelsior) та плющем звичайним (Hederahelix) 2.

Природні умови Російської рівнини того часу були досліджені палеогеографами3. Встановлено, що клімат атлантичного періоду в інтервалі 6000 - 4500 р. тому був менш континентальним, ніж сучасний. Зими були м' якшими, середня річна температура була вище за сучасну на два градуси. В степовій зоні температура січня була на 1 0 С вища за сучасну, липня - на 2 0 С нижче. Річна кількість опадів була також вищою від сучасної на 100 - 150 мм (Цитовані вище праці кліматологів написано в 70-х- на початку 90-х рр. ХХ ст. Потепління, яке спостерігаємо впродовж останніх 10 років дає змогу наочно уявити кліматичні умови доби трипільської культури.- М. Відейко).

В умовах відносно вологого та теплого клімату відбувалося розповсюдження широколистяних порід у складі лісової рослинності, а ліси поширювалися північніше та далі на схід, порівняно із сучасними межами.

Долини річок Дністра, Дніпра, Південного Бугу, Дону та Волги були вкриті лісами. Ліси піднімалися також на вододіли. Широколистяні ліси поширювалися південніше їх сучасної межі, тобто заходили у степову зону1. У степах трав'яний покрив був більш мезофітним, у його складі велика частина належала лучним елементам.

Природні умови району Середнього Подністров' я часу поширення тут поселень раннього Трипілля встановлено за даними споровово-пилкового аналізу багатошарових стоянок Кормань-IV, Молодове-1, Кетроси та ряду трипільських поселень. Відповідно до палінологічних даних тут була зона лісостепової рослинності. У складі рослинного покриву значне місце належало широколистяним лісам із дубом, липою, грабом, в' язом та підліском із ліщини2. У цих лісах зустрічався бук. Можливо, що це були навіть невеликі букові ліси на північних схилах річок та ярів. Про їх поширення свідчить пилок бука у складі споровово-пилкових спектрів із проб, відібраних на території трипільськиї поселень.

Нині східна межа поширення букових лісів проходить від верхньої частини річки Збруч і далі на південь за течією до Дністра, за Дністром - від Хотина до Липкан у Молдові. Окремі невеликі масиви букових лісів зустрічаються ще далі на схід - у Хмельницькій та Вінницькій областях3. Споровово-пилкові діаграми фіксують пилок бука у відкладах боліт аж у Чернігівській області 4.

На межиріччях поширювалися лучні степи, трав' ний покрив яких складався із злаків та мезофітного різнотрав' я, у складі якого були представники родини губоцвітих (Lamiaceae), березкових (Convolvulaceae), кошикоцвітих (Asteraceae), гвоздикових (Caryophyllaceae), бобових (Fabaceae). Уздовж річок, струмків та на дні ярів і в інших вологих місцях росли заплавні ліси з дубом, вербою, вільхою, тополею та крушиною, калиною в підліску.

Споровово-пилкова діаграма відкладів ранньотрипільського поселення Флорешти (друга половина VI тис. до н. е), що знаходилося на півночі сучасного Більцкого степу (Молдова), показує поширення лучного степу з ділянками широколистяних лісів, утворених липою, в' язом, дубом з підліском, у складі якого росла ліщина 5. Такий самий рослинний покрив був в Припрутському лісостепу в межах Товтрового кряжу у VI-IV тис. до н. е 1.

На вододілах біля ранньотрипільського поселення Нові Русешти (сучасна лісостепова зона Дністро-Прутського межиріччя) існували широколистяні ліси з липи, в' яза, дуба, граба з ліщиною в підліску, а в заплаві річки Ботня переважав різнотравно-злаковий лучний степ . У широколистяних лісах Дністро-Прутського межиріччя, згідно із даними спорово-пилкового аналізу, зустрічався лісовий виноград (Vitissilvestris) 3. Очевидно, що ця рослина наприкінці Голоцену у широколистяних лісах на півдні України була звичною, адже навіть у наш час лісовий виноград зустрічається під пологом старих дубових дерев у Воложиному лісі та на ділянці Івано-Рибальчанській у межах Чорноморського заповідника в Нижньому Подніпров'ї4 .

Межиріччя Південного Бугу та Дніпра в атлантичний період Голоцену також можна віднести до Лісостепу, де, як свідчать дані споровово-пилкових діаграм, ділянки

Дуже схожий склад рослинності відтворюють спровово-пилкові дослідження відкладів поселення Тирпешть в бассейні р.Сирет у Румунії5. Тут на останній фазі неолітичної культури лінійно-стрічкової кераміки та в період розвитку культури Прекукутень - раннє Трипілля поширювалися широколистяні ліси. Трав' яний покрив утворювали злаки (Poaceae), жовтецеві (Ranunculaceae), подорожникові (Plantaginaceae), кількість пилку яких збільшується разом із зменшенням чисельнсті пилку дерев. Це явище, безумовно, відбиває один із напрямків господарської діяльності людини, під час якої вирубали дерева, звільняючи землю під посіви широколистяних лісів із граба, дуба, липи, в' яза, ясеня чергувалися із ділянками мезофітного лучного степу. Для характеристики рослинності безпосередньо в межиріччі використано матеріали споровово-пилкового аналізу зразків грунту, які було відібрано при розкопках трипільських поселень Майданецьке, Тальянки та Доброводи.

Спорово-пилкові спектри зразків грунту, відібрані під культурним шаром у розрізі поселення Майданецьке, за своїм складом типові для зони Лісостепу. Вони вказують на поширення широколистяних лісів із граба, липи, дуба. Значна кількість пилку сосни належала, очевидно, деревам, що утворювали соснові ліси на піскових терасах Дніпра. Цей пилок вітром занесено досить далеко на захід. Трав'янистий покрив був типовим для злаково-різнотравного степу. Зразки, відібрані над культурним шаром, містять споровово-пилкові спектрів, що відбивають зміни рослинного покриву, які могли утворитися під впливом господарської діяльності людини. У їх складі значно зменшується кількість пилку дерев, з' являється пилок культурних злаків (Cerealia).

На поселенні Тальянки зразки відбиралися під площадками 4, 5, 6 та під курганом 2; на поселенні Доброводи - під курганом 2 та з заповнення горщика. Кількість матеріалів не завжди була достатньою для вирахування процентних співвідношень дерев, трав і спор. У тих же випадках, де це було можливо зробити (площадки 4, 6 та курган 2), це співвідношення виявилося типовим для зони сучасного Лісостепу.

Спорово-пилкові спектри мають такі показники: пилок дерев складає в середньому 20%, трав - 50%, спор - 20%. Таке співвідношення компонентів споровово-пилкових спектрів типове для зони Лісостепу 1. Серед пилку дерев половина або дещо менше належить пилку сосни (Pinussilvestris).Широколистяні породи представлено пилком дуба (Quercus)- 2 - 5%, в'яза (Ulmus)- 8.5 - 27.5%, липьі (Tilia)- 2.5%. Спорадично зустрічається пилок граба (Carpinus), ясеня (Fraxinus) - 8.5% та ліщини (Corylus) - 6%. Значення пилку граба інколи досягають 12.5%.

Loading...

 
 

Цікаве