WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону - Курсова робота

Підвищення ефективності регулювання зовнішньоекономічних зв’язків регіону - Курсова робота

У роботі доведено, що необхідним при регулюванні зовнішньоекономічних зв'язків регіону є визначення передумов та умов їхнього розвитку. До основних передумов віднесені нерівномірність і відмінності в економічному та науково-технічному розвитку регіонів, у ресурсах, природних і кліматичних умовах, специфіка географічного положення. Специфічними умовами зовнішньоторговельних зв'язків є: міжнародні правила торгівлі, соціально-культурне середовище, звичаї, правила валютно-фінансових розрахунків. Визначальним фактором розвитку інвестиційних зв'язків регіону є інвестиційний клімат, який інвестори сприймають як єдине ціле, оскільки основні положення законодавчих актів держави реалізуються в умовах регіонів, де ініціатива місцевої влади, у тому числі щодо створення пільгового інвестиційного режиму, спрямована на корегування загальнодержавного регулювання інвестування.

Виявлено, що процес реалізації зовнішньоекономічних зв'язків забезпечується за допомогою визначених економічних методів регулювання, представлених у системі тарифного (митний тариф, ставки митного тарифу) і нетарифного регулювання (платежі і збори, до яких відносяться податок на додаткову вартість, акцизний збір, митні збори, антидемпінгові і компенсаційні мита на товари). При дослідженні функціональних особливостей мита, застосовуваних у тарифному і нетарифному регулюванні, виявлено, що основними з них є: фіскальна, протекціоністська і регулююча. У контексті розглянутої в роботі задачі регулювання зовнішньоекономічних зв'язків виявлені основні напрямки регулюючої функції мита: стабілізуючий, стимулюючий і стримуючий. Завдяки чому регіон може регулювати відповідні відносини, а через них всі пов'язані з цим економічні проблеми. Напрямки регулюючої функції мита (М) обґрунтовано на основі різниці між світовими (Цс) і національними цінами (Цн) на товари:

стабілізуючий напрямок М = → Цс – Цн,

стимулюючий напрямок М > → Цн – Цс,

стримуючий напрямок М < → Цн – Цс.

Розділ 2. Аналіз і оцінка практики здійснення зовнішньоекономічних зв'язків регіону. В розділі досліджено та узагальнено світовий і вітчизняний досвід регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону, проаналізовано вплив програмно-цільового методу на їх регулювання, оцінено ефективність застосування митних тарифів.

З поглибленням і розширенням зовнішньоекономічних зв'язків посилюється роль нормативно-правових інструментів торгівлі. У кожній країні вона регулюється національними нормами права, двосторонньою угодою, регіональними, а також багатосторонніми угодами в межах міжнародних організацій, основною з яких є Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ/СОТ), яку створено для митно-тарифного регулювання. Дослідження світового досвіду показало, що серйозною перешкодою для розвитку зовнішньоекономічних зв'язків регіонів України є розбіжність національних систем з міжнародними нормами. Виявлено особливості митного регулювання в зарубіжних країнах, де практика тарифного захисту спрямована на перспективні виробництва при одночасному ослабленні протекціонізму в неконкурентоспроможних виробництвах. Широке поширення в міжнародній практиці одержали зони вільної торгівлі, які є перехідною формою для інтеграції більш високого порядку – митного союзу. Приведено класифікацію співвідношення видів ставок увізного мита в зарубіжних країнах у порівнянні з Україною, що може служити інформаційною базою розвитку зовнішньоекономічних зв'язків регіонів України.

Формування реальної самостійності регіонів України призвело до зростання кількості контактів із зарубіжними країнами – в Луганській області у 2006 р. вони охоплюють 108 країн за експортом товарів, 61 країну – за імпортом товарів; 80 країн – за експортом послуг, 49 країн – за імпортом послуг. Динаміку кількості країн експорту-імпорту товарів і послуг Луганської області наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Динаміка зовнішньоторговельних зв'язків Луганської області (кількість країн)

2000 р.

2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

2005 р.

2006 р.

Експорт товарів

96

92

103

103

104

107

108

Імпорт товарів

61

59

62

64

71

66

61

Експорт послуг

58

61

67

65

72

75

80

Імпорт послуг

43

52

55

52

56

57

49

Серед підприємств області 405 експортували товари, 498 – імпортували. Послуги здійснювали, відповідно, 83 і 183 підприємства. Прямі іноземні інвестиції надійшли до області з 35 країн, з області – у 4 країни.

Загальний зовнішньоторговельний товарообіг Луганської області склав в 2006 р. 5725,1 млн. дол. США, при позитивному сальдо зовнішньої торгівлі 284,1 млн. дол. США. Переважну долю займають країни СНД, товарообіг з якими склав 3023,5 млн. дол. США або 52,8%, Європи – 21,5%; Азії – 12,1%, Америки – 11,2%, Африки – 2,4%. Обсяги зовнішньоторговельних зв'язків з країнами Америки у порівнянні з попереднім роком зросли загалом у 3,4 рази, Європи – 124,5%, Африки – 119,6%, СНД – 115,9%, Азії – 101,7%.

Головними споживачами продукції області є підприємства США, обсяг експорту яким складає 414,6 млн. дол. США або 13,8% від загального обсягу експорту; Російської Федерації – 407,2 млн. дол. США або 13,6%; Туреччини – 224,3 млн. дол. США або 7,5%; Італії – 208,1 млн. дол. США або 6,9%. Питома вага експорту до інших країн нижче 5%. Наведені показники свідчать про розширення географії експорту товарів та переорієнтацію у виборі перспективних ринків збуту продукції. Однак основним імпортером до області залишається Російська Федерація, на долю якої приходиться 90,3% загального обсягу імпорту. Динаміку зовнішньоторговельних зв'язків Луганської області в розрізі країн (основних експортерів – імпортерів товарів) наведено на рис. 1.

Рис. 1. Динаміка зовнішньоторговельних зв'язків Луганської областів розрізі країн – основних експортерів та імпортерів товарів

У роботі акцентовано, що на фоні загальних тенденцій розвитку зовнішньоекономічних зв'язків області у розрізі країн – експортерів та імпортерів необхідним є дослідження зв'язків на рівні міст області, а також регіонів України з метою порівняння результатів зовнішньоекономічних відносин Луганської області. Здійснено типологізацію регіонів щодо експортної активності та імпортній залежності, залучення іноземних інвестицій. Її суть полягає в тому, що вся сукупність регіонів розподіляється за рівнем показників участі в зовнішньоекономічних зв'язках на кластери: регіони, що мають показники вищі за середні та регіони, показники яких нижчі середнього.

З метою забезпечення регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону запропоновані й апробовані різні комбінації показників: перша – експортна активність та імпортна залежність; друга – зовнішньоекономічна активність регіонів (зовнішньоторговельне сальдо); третя – інвестиційна активність регіонів (залучення прямих іноземних інвестицій); четверта – зовнішньоекономічна та інвестиційна активність регіонів. Запропоновані комбінації першого і другого варіантів дозволили виявити регіони-донори і регіони-реципієнти. Комбінації третього та четвертого варіантів дозволили виявити, що деякі лідери із залучення прямих іноземних інвестицій мають найбільше негативне зовнішньоекономічне сальдо серед регіонів України.

У роботі визначено, що важливим інструментом регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону є застосування програмно-цільового методу. Програмно-цільовий метод на відміну від традиційних дозволяє цілеспрямовано вирішувати стратегічні задачі розвитку зовнішньоекономічних зв'язків регіонів у взаємозв'язку з єдиною державною політикою. Разом з тим, у практиці програмування мають місце такі недоліки: перенесення способів загальнодержавного програмування на регіональний рівень; ігнорування ресурсного потенціалу; відсутність реальних можливостей державної підтримки при формуванні інноваційних проектів; недосконалість організаційно-управлінського механізму регіонального програмування. На основі досвіду реалізації цільової комплексної програми зовнішньоекономічної діяльності на підприємствах Луганської області розроблено модель регулювання зовнішньоекономічних зв'язків регіону (рис. 2), яка орієнтована на пріоритети соціально-економічного розвитку регіону, основні напрямки структурної і науково-технічної політики, зростання регіональних зовнішньоекономічних можливостей і розвиток міжнародних домовленостей з урахуванням забезпечення сприятливих зовнішньоторговельних та інвестиційних умов, що забезпечує комплексний підхід до їх розвитку.

Loading...

 
 

Цікаве