WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Оцінка протидефляційної стійкості ґрунтового покриву південного степу України авто - Курсова робота

Оцінка протидефляційної стійкості ґрунтового покриву південного степу України авто - Курсова робота

Таблиця 1

Оцінка суттєвості різниць між середніми значеннями показника грудкуватості ґрунту в ранньо- та пізньовесняний періоди в групах озимих, ранніх та пізніх ярих культур (у середньому за 2005-2007 роки)

№/№

С.-г. культура

Попередник

Середнє для березня

Середнє для травня

Різниця

1.

Озима пшениця

Горох

42,06

48,74

+6,67

2.

Озимий ячмінь

Соняшник

45,80

36,10

-9,70

3.

Озимий ячмінь

Кукурудза

49,38

42,94

-6,43

4.

Озима пшениця

Чорний пар

42,36

45,29

+2,93

Середнє (M) та помилка середнього (m)

44,902,19

43,271,77

-1,63

Критерій Крамера-Уелча (Т) емпіричний

0,54

1.

Ярий ячмінь

Озима пшениця

43,73

37,27

-6,45

2.

Горох

Соняшник

38,36

45,36

+7,00

Середнє (M) та помилка середнього (m)

41,053,73

41,321,32

+0,27

Критерій Крамера-Уелча (Т) емпіричний

0,07

1.

Соняшник

Озимий ячмінь

39,50

47,63

+8,14

2.

Кукурудза

Озима пшениця

43,73

37,12

-6,60

3.

Соняшник

Озима пшениця

43,73

46,02

+2,29

4.

Кукурудза

Ярий ячмінь

50,09

42,97

-7,12

5.

Соняшник

Кукурудза

39,83

45,51

+5,69

6.

Соріз

Кукурудза

39,83

51,21

+11,39

Середнє (M) та помилка середнього (m)

42,351,97

44,261,04

+1,91

Критерій Крамера-Уелча (Т) емпіричний

0,86

Таблиця 2

Оцінка суттєвості різниць між середніми значеннями механічної зв'язності дефляційно-стійких агрегатів ґрунту в ранньо- та пізньовесняний періоди в групах озимих, ранніх та пізніх ярих культур (у середньому за 2005-2007 роки)

№/№

С.-г. культура

Попередник

Середнє для березня

Середнє для травня

Різниця

1.

Озима пшениця

Горох

70,75

70,38

-0,37

2.

Озимий ячмінь

Соняшник

75,45

70,86

-4,59

3.

Озимий ячмінь

Кукурудза

78,95

65,62

-13,33

4.

Озима пшениця

Чорний пар

73,59

69,46

-4,13

Середнє (M) та помилка середнього (m)

74,681,28

69,080,85

-5,60

Критерій Крамера-Уелча (Т) емпіричний

3,3

1.

2.

Ярий ячмінь

Озима пшениця

68,00

74,53

+6,54

Горох

Соняшник

74,79

79,44

+4,64

Середнє (M) та помилка середнього (m)

71,392,49

76,981,26

+5,59

Критерій Крамера-Уелча (Т) емпіричний

2,03

1.

Соняшник

Озимий ячмінь

71,57

77,39

+5,82

2.

Кукурудза

Озима пшениця

68,00

68,74

+0,74

3.

Соняшник

Озима пшениця

68,01

76,10

+8,08

4.

Кукурудза

Ярий ячмінь

69,53

74,48

+4,95

5.

Соняшник

Кукурудза

69,21

76,60

+7,39

6.

Соріз

Кукурудза

69,21

80,48

+11,27

Середнє (M) та помилка середнього (m)

69,731,43

75,480,76

+5,75

Критерій Крамера-Уелча (Т) емпіричний

3,57

Критичне значення критерію Крамера-Уелча (α=0,05): 1,96.

Отже, значення механічної зв'язності дефляційно-стійких агрегатів змінюється за роками дослідження під впливом метеорологічних факторів зимового періоду, а також у весняний період унаслідок проведення польових робіт. Зважаючи на те, що найнижчі значення механічної зв'язності в середньому за 2005 – 2007 роки встановлені в ранньовесняний період на посівах пізніх ярих культур, саме ці агрофони є найбільш дефляційно нестійкими до виникнення руйнування під час дефляції.

Дослідженнями встановлена математична залежність величини механічної зв'язності дефляційно-стійких агрегатів від показника грудкуватості (r=0,75).

Маса рослинних решток озимої пшениці по зяблевих агрофонах у березні становила відповідно біля 31 г/м2. Маса рослинних решток гороху на посівах озимої пшениці становила 28,0 г/м2, що лише на 10% менше маси решток озимої пшениці.

Найменша маса рослинних решток на зяблевих агрофонах у березні залишається після культури-попередника ячменю – біля 12,7-14,3 г/м2, що в 2,4 рази менше за масу решток озимої пшениці. Найбільша маса рослинних решток на зяблевих агрофонах у березні залишається після вирощування сорізу і становить 85,6 г/м2, що в 2,8 рази перевищує масу решток озимих культур. Маса решток соняшнику та кукурудзи, що збереглися в березні на досліджуваних агрофонах коливається відповідно у межах від 26,7 до 86 та від 25,2 до 53,9 г/м2. Причому, на зяблевих агрофонах маса решток соняшника та кукурудзи мала мінімальні значення, а на полях, зайнятих озимими, – максимальні.

У травні маса рослинних решток унаслідок механічної дії під час проведення весняних агротехнічних операцій (передпосівного обробітку, посіву тощо), а також інтенсивної мінералізації під дією мікробіологічної діяльності зменшується по всіх попередниках. У травні маса рослинних решток озимих культур становила 4,51-9,70 г/м2, соняшнику та кукурудзи відповідно – 10,80-24,31 та 11,81-24,47 г/м2, сорізу – 30,05 г/м2, ярого ячменю – 0,81 г/м2 та гороху – 8,04 г/м2. Проаналізувавши розклад рослинних решток у травні порівняно із березнем, можна зазначити, що найінтенсивніше розкладаються рослинні рештки ярого ячменю (відсоток розкладу дорівнює 94,35%), середню інтенсивність розкладу мають рослинні рештки озимих культур, гороху (в середньому 71,66%). Низька інтенсивність розкладу властива решткам соняшника (65,61%), кукурудзи (58,82%) та сорізу (64,89%).

Loading...

 
 

Цікаве