WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Луганськ - Курсова робота

Луганськ - Курсова робота

Під впливом природно-кліматичних умов сільське господарство Луганщини спеціалізується на вирощуванні зернових (озима і ярова пшениця, кукурудза на зерно), а також технічних (соняшник) культур. У переважній більшості навколо великих міст розвинуте овочівництво, виноградарство і садівництво. Тваринництво представлене молочно-м'ясним скотарством, свинарством, вівчарством і птахівництвом. Луганська область характеризується високою питомою вагою сільськогосподарських угідь в площі регіону — майже 80%, що значно вище, ніж у середньому в Україні, але розораність їх є меншою від загальнодержавного показника через значні площі пасовищ. У північне-східних районах області досить поширеним є зрошуване землеробство. Зменшення обсягів виробництва продукції сільського господарства Луганщини порівняно з іншими регіонами України відбувалося швидше, хоча в 2000 р. цей процес, на відміну від інших областей, призупинився, і господарства виробили сільськогосподарської продукції лише 43% від рівня 1990 р. Це пов'язане з високою собівартістю і низькою ефективністю її випуску в господарствах суспільного сектора, які володіють більше як 2/3 площі сільськогосподарських угідь, значними, хоча морально та фізично застарілими фондами і низькою фондоозброєністю. Порівняно високим є лише рівень вирощування соняшнику та отримання яєць, але перший вирощується на значних площах при низькій врожайності, що призводить до виснаження ґрунту і порушення сівозмін. Здебільшого соняшник експортується. Так, якщо виробництво його в 2000 р. становило 101,7% від рівня 1990 р., то олії — лише 50,4% (табл. 6).

Таблиця 6

Виробництво основних видів продукції рослинництва і тваринництва в області

Вид продукції

1990

1995

1999

2000

2000, % до

1990

1995

Зерно, тис. тонн

1877

1021

519,7

442

23,5

43,3

Цукрові буряки, тис. тонн

66,0

...

Соняшник, тис. тонн

234,1

257,8

209,4

238

101,7

92,3

Овочі, тис. тонн

288

246

206,4

249

86,6

101,2

М'ясо в забійній вазі, тис. тонн

167

74

58

51

30,5

68,9

Молоко, тис. тонн

887

506

354

318

35,9

62,8

Яйце, млн. штук

706

419

496

380

53,8

90,7

Вовна, тонн

366

82

107

––

У структурі виробництва продукції переробної промисловості області провідне місце займають борошномельно-круп'яна, хлібопекарська, м'ясо-молочна, олійно-жирова і плодоовочекон-сервна галузі. Але ситуація з випуском окремих видів продуктів харчування просто катастрофічна. У 2000 р. їх виробництво по жодному виду, крім олії, не досягало і половини рівня 1990 p., а випуск продукції з незбираного молока складав лише 3,2%, сирів жирних — 9,6%, м'яса і м'ясопродуктів — 12,6%. Показники ж споживання основних продуктів харчування залишаються досить високими відносно їх виробництва (табл. 7, 9). Це свідчить про низьку конкурентоспроможність переробної ланки АПК області в ринкових умовах і значну залежність регіону від імпорту та поставок з інших регіонів держави продовольчої продукції.

В області сформувалися м'ясо-, молочно-, зерно-промисловий, плодоовочеконсервний та олійно-жировий агропромислові спеціалізовані комплекси. Відродження аграрного виробництва в Луганській області може настати лише після поліпшення загальної соціально-економічної ситуації в країні, безумовного виконання Указу Президента України від 3 грудня 1999 р. "Про прискорення реформування сільського господарства", а також через прогнозоване зростання трудових ресурсів на селі, у зв'язку із закриттям шахт.

Транспорт і зв'язок. Вигідне географічне положення області, розміщення на перетині транспортних потоків із Закавказзя, Середньої Азії, Росії в Європу, значне промислове освоєння сприяли розвитку розгалуженої транспортної мережі.

Таблиця 7

Динаміка виробництва основних продуктів харчування в області

Вид продукції

1990

1995

1991'

2000

2000, % до

1990

1995

Олія, тис. тонн

110,6

36,3

36,0

55,7

50,4

153,4

Консерви, мли. ум. банок

63,4

13.3

24,5

3

3,9

15,8

М'ясо, у тому числі продукти І категорії, тис. тонн

103,5

36,1

15,7

13

12,6

36,0

Продукція з незбираного молока, тис. тонн

400.3

66,9

15,0

13

3,2

19,4

Сири жирні, тис. тонн

5,2

1,3

0,6

0,5

9,6

38,4

Тваринне масло, тис. тонн

16,1

6,4

3,5

5,9

36,6

92,2

Борошно, тис. тонн

372

228

173

145

38,9

63,6

Хліб та хлібобулочні вироби, тис. тонн

334

262

149

148

44.3

56,5

Область має одну з найгустіших мереж залізниць в Україні. Довжина їх загального користування 1192 км, густота — 44,6 км на 1000 км2. Найважливішими залізницями, що проходять через її територію, є: Луганськ — Київ; Луганськ — Москва, Харків — Волгоград, Куп'янськ — Дебальцеве, Ровеньки — Лиха; Дебальцеве — Луганськ, Мілерово — Луганськ. Найбільшими залізничними вузлами є: Попасна, Рудакове, Кіндрашівська, Сімейкіне. Довжина автомобільних шляхів становить 5,6 тис. км, у тому числі з твердим покриттям — 5,4 тис. км, густота їх — 209,7 км на 1000 км2. На території області проходять автомобільні шляхи міжнародного значення: Москва — Ростов-на-Дону — Баку, Луганськ — Ростов-на-Дону; загальнодержавного значення: Луганськ — Лисичанськ — Куп'янськ, Луганськ — Старобільськ — Валуйки, Луганськ — Мілерово, Куп'янськ — Сватово — Старобільськ — Мілове. Аеропорти Луганська і Сіверськодонецька мають міжнародне значення. На Луганщині проходять магістральні газопроводи: Ставрополь — Москва, "Союз"; нафтопроводи: Самара — Слов'янськ, Грозний — Лисичанськ, продуктопроводи: Лисичанськ — Луганськ, Лисичанськ — Трудова — Донецьк. Головними регіональними проблемами розвитку транспортної системи Луганщини є: оновлення і раціоналізація рухомого складу згідно із змінами вантажо- і пасажиро-потоків, диверсифікація та реструктуризація підприємств галузі, газифікація і дизелізація автомобільного парку, реконструкція залізниць та автошляхів міжнародного значення для збільшення їх пропускної спроможності.

Loading...

 
 

Цікаве