WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Луганськ - Курсова робота

Луганськ - Курсова робота

* дані за 1999 p.

Область має значну кількість освоєних та потенційних запасів корисних копалин, серед яких головне має кам'яне вугілля Донецького кам'яновугільного басейну. Запаси його складають близько 30% від загальнодержавного рівня, а видобуток — понад 35%. Нарощення обсягів видобутку вугілля ускладнене, оскільки експлуатація басейну пов'язана з розробкою надглибоких і малопотужних пластів, а також через значно вищу собівартість вугілля області, порівняно із світовим ринком. Природний газ і газовий конденсат представлені родовищами місцевого значення. Останнім часом в області виявлені запаси поліметалічних руд, але вони ще не закільцьовані й не розробляються.

Луганщина має родовища різноманітних будівельних матеріалів, зокрема: мергелю, крейди, флюсового вапняку (Перевальський і Попаснянський райони), пісковиків, пісків, глин. Відкрито джерела мінеральних вод, з певним бальнеологічним значенням. Підземними водами область забезпечена недостатньо: маючи їх лише 10,3% від загальнодержавних запасів, споживає 23,5%. Лімітуючим чинником розробки корисних копалин регіону є вимушене виведення з експлуатації родючих ґрунтів.

Луганщина відноситься до посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони та Донецького недостатньо вологого, дуже теплого агрокліматичного району. Клімат характеризується спекотним і сухим літом з посухами, сильними східними та південно-східними вітрами. Зима холодна і малосніжна з частими відлигами, туманами, ожеледдю на півдні. Континентальність клімату зростає з південного заходу на північний схід. Пересічна температура січня становить мінус 7-8, а липня +21-22 °С, сума активних температур — 2880-3037 °С. Тривалість безморозного періоду — 150-170 днів. Опадів випадає 400-550 мм на рік: найбільше — у межах Донецького кряжу, який має найвищу зволоженість в області, найменше — на північному сході, в Старобільському степу. Близько 70% опадів випадає в теплу пору року. Сніговий покрив висотою 16-19 см встановлюється у грудні, а руйнується у березні. Серед несприятливих кліматичних явищ, які негативно впливають на господарський розвиток області, спостерігаються суховії, заморозки, ожеледиця, пилові бурі.

Водними ресурсами Луганщина забезпечена вкрай недостатньо. Тут протікає близько 120 річок, довжина яких перевищує 1000 км. Головною водною артерією є річка Сіверський Донець, яка в межах області має довжину 265 км. Основними її притоками є: Айдар, Деркул, Красна, Лугань, Велика Кам'янка. На півдні області знаходиться верхів'я річки Кальміус. Річки регіону сполучені каналами з Дніпром і Доном. Живлення їх змішане: 65-75% — сніговими, 25% — дощовими і 10% — підземними водами. Пересічна густота річкової сітки становить 0,22 км2. Влітку багато річок пересихає і водопостачання здійснюється більше як на 80% за рахунок водосховищ, яких в області понад 60. На її території нараховується також більше, ніж 60 озер, 298 ставків і водойм.

Особливості рельєфу та кліматичних умов Луганщини сприяли формуванню специфічного ґрунтового покриву, де переважають чорноземи, які займають 81% території області. У північній її частині поширені чорноземи звичайні, середньо- та малогумусні. Еродованість ґрунтів становить 60-80%. На півдні поширені чорноземи звичайні серєдньо та малогумусні, дернові щебенюваті ґрунти, еродованість яких складає 50-80%. У долині Сіверського Дінця переважають чорноземні, дернові піщані ґрунти з еродованістю близько 55%. Значна кількість ґрунтів області зайнята відвалами від видобутку корисних копалин та потребує зволоження. Нераціональне проведення меліоративних робіт і хімізації призводять до їх засоленості та ерозії.

Людський потенціал. Розселення населення. Специфічні особливості сучасного демографічного потенціалу Луганської області значною мірою обумовлені екстенсивним характером господарювання, наслідками соціально-економічної кризи, а також високою урбанізованістю території. Це спричинило неухильне скорочення кількості населення, яке, починаючи з 1990 p., зменшилося на 9,2%. Незважаючи на це, область концентрує значну частину населення країни — 5,3%, оскільки займає 4,4% її території. Зменшення населення Луганщини відбувається як за рахунок міграції, особливо з депресивних шахтарських регіонів, так і через від'ємний природний приріст. Останній є вищим від середнього в державі більше як на третину і в 2000 р. становив мінус 11,4 проміле. Переважання смертності над народжуваністю обумовлене зниженням життєвого рівня населення та зростанням кількості осіб похилого віку. Кризове становище промисловості регіону призвело до припинення зростання міського населення, хоча його частка залишається набагато вищою від середньої в державі — 86,3% у 2000 р. Більше як 50% міського населення області сконцентровано у великих міських агломераціях — Лисичансько-Сіверськодонецько-Рубежанській, Луганській, Стаханово-Алчевській. Луганщина характеризується наявністю великої кількості малих міст (25), а також 108 селищ міського типу, тобто 12,0% від їх загальної кількості в державі. Крім названих агломерацій, в області виділяють також Краснодонську, Краснолуцьку, Ровеньківську та Свердловську локальні системи розселення.

Луганська область має значний трудоресурсний потенціал, але використовується він далеко не в повному обсязі. Починаючи з 1990 р., в регіоні постійно відбувається скорочення зайнятих в усіх сферах матеріального виробництва, особливо в промисловості, і зростання кількості безробітних. В області ці процеси відбуваються більш інтенсивні, ніж в цілому в Україні. Так, якщо в 1990р. частка Луганщини в загальнодержавній кількості зайнятих в усіх сферах економіки становила 6,4%, а населення — 5,5%, то в 2000 р. — відповідно 5,2 і 5,3%. Частка трудових ресурсів від загальної кількості населення регіону є нижчою, ніж у середньому в Україні. Зменшення кількості зайнятих та стрімке зростання безробіття відбувається під впливом загальнодержавної економічної кризи, яка спричинила зменшення обсягів виробництва, та структурною перебудовою економіки. Рівень безробіття на Луганщині с дещо нижчим порівняно із середнім у державі 11,2% у 2000 р. Значних обсягів набуло також приховане безробіття (примусові неоплачувані відпустки, неповний робочий день, тиждень), особливо в галузях матеріального виробництва. І хоча у 2000 році скорочення випуску продукції припинилося практично в усіх галузях економіки області, це відбулося за рахунок підвищення продуктивності праці й повнішого використання основних фондів. Специфічною проблемою Луганщини є вивільнення працюючих з паливно-енергетичного комплексу, у зв'язку із закриттям шахт і зменшенням виробництва електроенергії. Це призводить до значної сезонної міграції робітників у переважній більшості на шахти сусідньої Ростовської області та в інші регіони Російської Федерації. Проблеми з припиненням оновлення основних фондів призводять до використання робочої сили на небезпечних і шкідливих виробництвах, що призводить до зростання виробничого травматизму.

Науково-технічний потенціал. Наявність значного виробничого потенціалу Луганщини обумовила розвиток науково-технічного потенціалу: великої кількості науково-технічних працівників, вузів, науково-дослідних установ та проектно-конструкторських організацій. В області у 2000 р. функціонувало сім вищих навчальних закладів III і IV рівня акредитації, які розміщені в Луганську, Лисичанську, Рубіжному, Сіверськодонецьку. Науково-дослідні установи області мають як галузеве, так і академічне підпорядкування. Всього на Луганщині функціонує 48 науково-дослідних установ. Серед основних напрямів наукових досліджень — проблеми функціонування вугільної галузі, проектування і вдосконалення гірничодобувного обладнання, вуглехімія тощо. На початок 2000 року дослідна база наукових установ області представлена 12 дослідними виробництвами. Всього в економіці регіону зайнято 155 докторів та 1534 кандидати наук.

Виробничий потенціал. Особливості виробничого потенціалу Луганської області визначаються специфікою його природно-ресурсного потенціалу, яка і обумовила спеціалізацію господарського комплексу. Загальною тенденцією в галузях матеріального виробництва є моральне і фізичне старіння основних фондів, їх оновлення спостерігається лише на окремих виробництвах регіону. Значна кількість основних фондів області, які перебували на балансі підприємств, практично не використовувалася. Це призвело до однієї з найнижчих у державі фондовіддачі, яка не перевищує 0,3 гривні. Понад 2/3 виробничого потенціалу регіону становлять виробничі основні фонди, частка яких в усіх основних фондах області є найвищою в державі — 72,3%, в основних фондах країни по повній балансовій вартості їх частка становить 5,4%. Аналіз структури виробничих фондів регіону показує, що понад 2/3 їх припадає на промисловість. Питома вага сільського господарства, транспорту і зв'язку, будівництва та інших галузей, які надають послуги матеріального характеру, в основних фондах регіону, більш як у два рази менша від аналогічних показників загалом у державі. Таким чином, Луганська область характеризується надмірною концентрацією промислово-виробничих основних фондів, які використовуються вкрай неефективно.

Темпи, пропорції і структура господарського комплексу

Loading...

 
 

Цікаве