WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Лісові та рекреаційні ресурси України - Курсова робота

Лісові та рекреаційні ресурси України - Курсова робота

В курортно-рекреаційних зонах України було 723 міських пляжів, в тому числі 126 морських. Найбільша кількість міських річкових пляжів зосереджена на території Харківської (34%) і Донецької (11) областей, а міських морських пляжів — на території АР Крим (64) і Одеської області (16%). Санітарне та епідемічне благополуччя контингентів населення, що відпочиває і лікується у курортно-оздоровчих закладах, передусім, залежить від забезпечення їх питною водою, яка за хімічними і мікробіологічними показниками має відповідати чинним гігієнічним нормативам.

Проведені санепідслужбою МОЗ України лабораторні дослідження питної води, яку використовують в оздоровчих закладах, показали значне відхилення її якості від нормативної (в середньому за хімічними показниками — 11,2% проб, за санітарно-мікробіологічними — 6,9% проб).

В порівнянні з 2004р., коли середній відсоток відхилень за хімічними показниками становив 10,6% проб, а за мікробіологічними — 7,6% проб, у 2005р. суттєвого поліпшення якості питної води в оздоровчих закладах не спостерігалося. При цьому найбільш значні відхилення якості питної води від нормативів за хімічними показниками були на базах відпочинку (15,5%), у таборах (11,2%), санаторіях для дорослих і дітей (8,4 і 8,3%), у кемпінгах і турбазах (у межах 7,8-7,9%), найменші — в будинках відпочинку для дорослих з дітьми (5,4%) і пансіонатах (5,8%). За мікробіологічними показниками найбільші відхилення від нормативів зареєстровано на турбазах (8,9-12,7%) і базах відпочинку, будинках відпочинку для дорослих (8,8-9,8%), найменші — в кемпінгах (0,8%) та будинках відпочинку для дорослих (1,6%).

Найбільші відхилення від нормативів проб питної води за хімічними показниками були в Дніпропетровській (27,6%), Запорізькій (27,1), Житомирській (24,6), Волинській (24,5) областях та в Севастополі (19,1%). Якість питної води за відповідними відхиленнями санітарно-мікробіологічних показників від нормативів була найнесприятливішою у Закарпатській (15,4%), Запорізькій (15,1), Одеській (13,7), Рівненській (13,6) та Чернігівській (13,1%) областях.

Як і в попередні роки, несприятлива ситуація щодо забезпечення нормативної якості питної води в оздоровчих закладах залишається і в 1998 р. в Дніпропетровській, Запорізькій, Закарпатській та Одеській областях. Важливим показником епідемічного благополуччя оздоровчих закладів і курортно-рекреаційних зон є стан відкритих водоймищ, які використовуються для культурно-рекреаційних потреб. За даними санітарно-мікробіологічних досліджень санепідслужби, відсоток проб води відкритих водоймищ у зонах пляжів оздоровчих закладів, що мають відхилення від чинних нормативів, коливався в 1998р. у межах від 4,3% до 50,6% і становив у середньому 14,4%.

Дуже забруднена вода в зонах пляжів у Донецькій та Одеській областях, де функціонує 25,4% усіх оздоровчих закладів з пляжами України і 29,7% закладів з морськими пляжами. Відсоток проб з відхиленнями від нормативів за санітарно-мікробіологічними показниками становив у середньому 29% у Одеській, 21,3% — у Донецькій областях. Максимальні значення цих показників спостерігалися у воді пляжів турбаз для дорослих (75,9%), кемпінгів (69,2), санаторіїв для дітей (30,8%) Одеської області і санаторіїв для дорослих (48,2%), таборів (23,4%) Донецької області.

Стан водоймищ у зонах курортно-рекреаційного використання Запорізької, Херсонської і Миколаївської областей, де сконцентровано 19,8% усіх оздоровчих закладів з пляжами і 37,4% закладів з морськими пляжами, характеризується більш сприятливою, ніж у цілому по Україні ситуацією і тенденцією до зниження відсотків наднормативних проб порівняно з 2004р. Перевищення нормативів за мікробіологічними показниками було тут у середньому в 12,7% досліджених проб води в зонах пляжів Запорізької області, в 8,1% проб — в Херсонській і в 3,2% проб — в Миколаївській областях.

В областях західного регіону (Івано-Франківській, Чернівецькій, Рівненській), де функціонує лише 0,4% оздоровчих закладів з пляжами від їх загальної кількості по Україні, спостерігається, як і в 1997р., дуже високий рівень бактеріального забруднення води водоймищ у зонах їх рекреаційного використання. Середній відсоток проб з перевищенням нормативів за санітарно-мікробіологічними показниками відповідно становив 50,6%, 44,3% та 32,7%.

До цього рівня наближаються і показники бактеріального забруднення води водоймищ у зонах пляжів оздоровчих закладів Луганської (36,5% проб) і Кіровоградської (25,9% проб) областей. В більшості інших областей ці показники близькі до середнього по Україні й дещо перевищують його (Чернігівська область, м. Київ), або значно менші відповідного показника (Київська, Вінницька, Дніпропетровська, Полтавська, Житомирська, Сумська, Харківська, Хмельницька, Черкаська) і особливо низькі у Волинській і Миколаївській областях, м. Севастополь.

У порівнянні з 2004р. середній по Україні відсоток наднормативних за санітарно-мікробіологічними показниками проб води відкритих водоймищ у зонах пляжів оздоровчих закладів суттєво не змінився — 14,4% у 2005р. проти 14,1% у 2004р. При цьому зниження рівня бактеріального забруднення було в Донецькій, Вінницькій, Дніпропетровській, Львівській, Запорізькій, Миколаївській, Рівненській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій областях та в містах Севастополь і Київ; підвищення — в Івано-Франківській, Одеській, Чернігівській, Київській, Луганській, Полтавській, Сумській і Харківській областях та в АР Крим.

За результатами лабораторного контролю, який постійно здійснює санепідслужба МОЗ України протягом літнього оздоровчого періоду, насамперед у семи приморських регіонах (АР Крим, Донецька, Запорізька, Миколаївська, Одеська і Херсонська області та Севастополь), якість морської і річкової води в місцях культурно-оздоровчого користування у 2005р. не відповідала гігієнічним нормативам за санітарно-мікробіологічними показниками в 18,7% досліджених проб, у тому числі в 16,3% проб води морських пляжів і в 26,5% проб річкових пляжів.

Найбільш несприятливу ситуацію щодо якості води морських пляжів зареєстровано в Одеській і Донецькій областях (відповідно 32,9% і 32,1% наднормативних проб). Особливу занепокоєність викликають пляжі Азовського узбережжя Донецької області, що підпадають під інтенсивний вплив скидів господарсько-побутових і промислових стічних вод високо урбанізованого промислового регіону, де були виявлені збудники холери, а також пляжі Чорноморського узбережжя в районах Одеси, Кілії та Феодосії. Дещо менше мікробне забруднення води морських пляжів було в АР Крим (12,3% проб) і значно менше — в Миколаївській (6,1), Запорізькій (2,3) та Херсонській (0,9) областях і Севастополі (3,8% проб).

Мікробне забруднення води річкових пляжів в усіх областях, за винятком Херсонської, дуже високе і значно перевищує відповідні показники морських пляжів. Відсоток проб з відхиленнями за мікробіологічними показниками становив 69,6 —в Одеській, 43,2 — у Миколаївській, 37,4 — у Донецькій, 31,9 — у Запорізькій і 9,8 — у Херсонській областях. Серед причин незадовільного стану води морського та річкового узбережжя в зонах культурно-оздоровчого користування найбільш значущими є високі антропогенні навантаження (особливо в зонах морських пляжів), незадовільний санітарно-гігієнічний та санітарно-технічний стан пляжів, скиди господарсько-побутових і виробничих стічних вод у водоймища з порушенням гігієнічних вимог до їх випуску, погіршення якості води за несприятливих погодних умов (зливи, шторми).

З метою попередження несприятливого впливу забруднення водоймищ курортно-рекреаційного користування на здоров'я населення санепідслужба проводила організаційні і санітарні заходи щодо функціонування пляжів. У літній оздоровчий період (липень-серпень) у приморських регіонах діяло в середньому 85,1% пляжів. Щотижня закривалось від 20 до 70 пляжів. За весь оздоровчий період залишилися закритими всі морські пляжі Одеси (Аркадія, Дельфін, Відрада, Ланжерон, Лузанівка, Чорноморка, 10, 13, 16 станції Великого Фонтану), річкові пляжі Донецька, Маріуполя, Запоріжжя, Миколаєва.

Причинами закриття пляжів у літній оздоровчий сезон були незадовільний санітарно-гігієнічний та санітарно-технічний стан пляжів, аварійні скиди стічних вод у море, невідповідність якості води санітарно-гігієнічним нормам та погіршення її якості за несприятливих погодних умов. У Запорізькій та Херсонській областях близько 15% пляжів не було відкрито зовсім через економічний стан. Означені проблеми свідчать про необхідність розробки державних комплексних заходів для захисту та ефективного використання курортно-рекреаційних ресурсів морського і річкового узбережжя, визначення зон проведення першочергових профілактичних заходів.

Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології провів дослідження родовищ мінеральних вод у промислово-розвинених регіонах України (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська і Харківська області), що дало можливість оцінити їх стан, виявити перспективні курортно-рекреаційні райони. Сучасний стан родовищ мінеральних вод, що видобуваються для промислового розливу, бальнеолікування, їх якісні характеристики слід оцінювати як задовільні, що відповідають діючим нормативам. Внаслідок непродуманої експлуатації відбулися деякі зміни у хімічному складі підземних вод. На підставі комплексної оцінки родовищ мінеральних вод на території кожної області виділено райони, які є перспективними для розвитку курортно-рекреаційної мережі. В Дніпропетровській області — Новомосковська курортно-рекреаційна зона, що географічно займає Новомосковський та частку Павлоградського району. В Донецькій області — Слов'янсько-Слов'яногорський, Велико-Анадольський, Приазовський райони, в Запорізькій області — Приазовський курортний район на відстань до 50 км від узбережжя Азовського моря. В Луганській області — Айдарський район, виділений вздовж долини ріки Айдар; Станично-Луганський район — у межах правобережжя ріки Сіверський Донець; Сіверсько-Донецький район — у межах лісових масивів ріки Сіверський Донець, Красна (від Краснореченська до с. Смолянинове). В Харківській області — Харківський та Зміївський райони.

Loading...

 
 

Цікаве