WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Концептуальні основи соціально-економічного розвитку Західного регіону України - Курсова робота

Концептуальні основи соціально-економічного розвитку Західного регіону України - Курсова робота

4

Зміст

1. Концептуальні основи соціально-економічного розвитку Західного регіону Україну Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

1.1 Соціальні проблеми Західного регіону Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

1.2 Загальний соціально-економічний розвиток Західного регіону Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден

1. Концептуальні основи соціально-економічного розвитку Західного регіону Україну

1.1 Соціальні проблеми Західного регіону

Соціальна ситуація в регіоні має чітку тенденцію до загострення, що є наслідком загальнонаціональної економічної кризи і прорахунків в соціальній політиці попередніх років. Але якщо на питання матеріально-технічного розвитку соціальної сфери можна дивитися з певним оптимізмом, то погіршення демографічної ситуації вже сьогодні викликає тривогу. Нестримно падає природний приріст населення, що на тлі його зростаючої смертності веде до загострення депопуляційних процесів, Наочні в цьому плані показники по Львівської області: у 1994 р. природний приріст населення склав тут всього 0,5 чіл. з розрахунку на 1000 жителів. За рахунок зростаючих міграційних переміщень вперше за останні десятиліття чисельність населення області зменшилася на 9 тис. чіл. Продовжується процес його старіння: кожен п'ятий житель Львівської області — обличчя пенсійного віку. Цікаво, що за останні роки кількість осіб пенсійного віку збільшилася у Львівської області на 5,7%, а загальна чисельність її населення — на 1,1%. Подібні процеси спостерігаються і в інших областях регіону. Якщо найближчими роками ці процеси не будуть зупинені, то будь-які економічні програми втрачають сенс: їх не буде кому і для кого реалізовувати.

Останніми роками значне загострення соціальних проблем в Західному регіоні викликане ще і чинником зайнятості його населення. Тепер же картина доповнилася появою офіційно зареєстрованих безробітних, чисельність яких в 1993 р. склала тут 0,6% всього працездатного населення. Крім того, в регіоні зберігається досить високий рівень прихованого безробіття, який, по експертних оцінках, досягає 30-35%.

На тлі загального падіння життєвого рівня народу України не є виключенням і Західний регіон. Його жителі мають порівняно низькі середні доходи, основний компонент яких — заробітна плата робітників і службовців і оплата праці колгоспників — зростає тут повільнішими темпами, ніж в середньому по країні.

Структура вжитку характеризується поступовим збільшенням грошових витрат населення на придбання товарів і зменшенням питомої ваги послуг. Через це сьогодні ми маємо деформовану структуру особистого вжитку життєвих благ, в якій домінуючими є витрати на живлення, а в їх складі — на продукти рослинного походження.

Області регіону (окрім Львівської) займають провідне місце в державі по вжитку найменш коштовного в біологічному відношенні продовольства — хліба і хлібопродуктів. Для порівняння: у більшості розвинених країн світу питома вага витрат на живлення, одяг і взуття складає 15-20% родинного бюджету. У Західному регіоні цей показник в 3,5-4 рази вище. У розвинених країнах така картина спостерігалася 70-100 років тому.

Не менш важлива для регіону проблема розвитку матеріально-технічної бази соціальної інфраструктури. На сьогоднішній день існує значний розрив між нормативними показниками і фактичним рівнем забезпеченості населення об'єктами соціальної сфери. Так, забезпеченість дитячими дошкільними установами досягає в західних областях 41,6%, в Івано-франківській — 58,3%, Львівській — 45,6% і Чернівецькою — 74,4%, а амбулаторно-поліклінічними установами — відповідно, 75%, 57,2%, 69,5% і 64,4%. Отже, можна констатувати, що населення регіону проживає в умовах соціального дискомфорту.

Для більшої частини Західного регіону характерні істотна антропогенна трансформованість ландшафтів і значна забрудненість середовища. Хоча, відмінність від інших регіонів України (таких, як Донбас, Придніпров'я), поширення забруднення не носить тут загального, площинного характеру. Проте в деяких місцях сформувалися стабільні вогнища загрозливого екологічного стану (наприклад, в межах Дрогобицької агломерації — Дрогобич, Борислав, Стебник, Трускавець, де розвинені гірничо-хімічна, нафтопереробна, лакофарбна і інші галузі промисловості ставлять під загрозу розвиток курортного господарства; аналогічна ситуація склалася і в межах Львівсько-волинського вугільного басейну, в зонах впливу Яворівського і Роздольського ПО "Сірка", Калуського ПО "Оріана").

Останніми роками, унаслідок порушення режиму виробничих процесів, в Західному регіоні значно зросла загроза виникнення екологічних аварій і катастроф. Крім того, потрібно вважатися і з тим, що майже четверта частина його населення проживає в зонах з підвищеним екологічним ризиком функціонування промислових об'єктів, яких в регіоні майже 250.

По забрудненості повітря і вод регіон займає 4-і, а по забрудненості ґрунтів мінеральними добривами і пестицидами — відповідно, 1-і і 2-і місця. Відносно висока забрудненість повітря обумовлена наявністю на його території окремих агресивних виробництв. До іншої групи концентрованих викидів в атмосферу шкідливих речовин відносяться крупні міста регіону, де викиди автотранспорту складають 60-70% їх загальної кількості. З врахуванням відносний невеликій площі міст і їх густої забудови, що традиційно склалася в старих містах, тут вплив цього чинника може бути відчутніше, чим в індустріальних, але значно просторіших, містах Сходу і Півдня України.

Дефіцит надійних джерел, водозабезпечення зумовив відсутність в регіоні крупних водоємних виробництв. Це в деякій мірі зумовило відносно низькі показники забрудненості води на його території в порівнянні з середнім по Україні. Так, вжиток свіжої води досягає тут 1,1 млрд. м3 в рік (що складає лише 3,6% її загальнореспубліканського вжитку), а об'єм оборотної і послідовно використовуваної води декілька вище, ніж в середньому по Україні (91% проти 80%). Стан водозабезпечення більшості Західних населених пунктів з кожним роком погіршується унаслідок переважання екстенсивних підходів до нарощування об'ємів водопостачання, при неефективному організаційно-економічному і відсталому технічному забезпеченні водогосподарської діяльності.

Особливу тривогу викликає висока забрудненість ґрунтів регіону мінеральними добривами і пестицидами, якій значною мірою сприяє галузева спеціалізація його сільського господарства на виробництві овочів і технічних культур, а особливо — деяких ранніх сортів овочів і фруктів (Закарпаття).

Певну дестабілізацію до екологічної ситуації регіону і курортних зон вносить, зокрема, необмежена вирубка лісів. Унаслідок збезлісення схилів активізуються зсувні процеси, збільшується кількість паводків на гірських річках, міняється мікроклімат. Залісення вирубок монокультурою ялини наводить до частих буреломів. Таким чином, екологічна ситуація в Західному регіоні є досить напруженою. Якщо врахувати курортну цінність цієї території, то проблема її екологічної, безпеці є однією з першочергових для практичного рішення.

1.2 Загальний соціально-економічний розвиток Західного регіону

Об'єктивний аналіз розвитку продуктивних сил регіону у поєднанні з оцінкою сьогоднішньої економічної ситуації дає реальне уявлення про досягнутий рівень і ефективність соціально-економічної структури. Віддаючи належне тому, що зроблене в попередні роки, потрібно відверто констатувати, що унаслідок нераціональної економічної політики, і непродуманих дій в регіоні склалася деформована економічна система, яка в цілому соціально неприваблива, екологічно небезпечна і економічно неефективна. За останні роки тут накопичилося багато соціально-економічних проблем, гострота і необхідність вирішення яких зі всією силою виявилися в наші дні. Оцінюючи ситуацію в регіоні по критеріях цивілізованих націй, знаходячи найбільш оптимальні дороги до його процвітання і прогресу, потрібно зважати на ті негативні явища і факти, які мають місце в даному випадку. Соціально-економічна структура Західного регіону характеризується виробничою однобокістю: ті, що майже 3/4 працюють зайняті у виробничій сфері, що говорить про соціально несприятливий характер його економіки.

Існують відчутні територіальні диспропорції в розвитку регіональних продуктивних сил, які виявляються в гіпертрофованому розвитку рівнинної частини регіону (особливо — деяких промислових вузлів) і соціально-економічної відсталості його гірських районів.

Машинобудування як одна з профілюючих галузей є глибоко мілітаризованою і із-за переважно складального типа виробництва має слабкі внутрішньорегіональні кооперативні зв'язки, що робить її украй уразливою в кризові періоди. Промисловість регіону є екологонебезпечною, а окремі виробництва і галузі з відсталими технологіями — взагалі не сумісними з природою краю.

Орієнтація деяких галузей промисловості (особливо машинобудування) на сировину (комплектуючі), що привезла, і прискорені темпи розвитку галузей (лісівництва, видобутку сірки, калійних солей, нафти, газу, вугілля) зробили регіональну економічну систему малопридатною до виживання в критичних ситуаціях. У регіоні чітко просліджується тенденція до різкого погіршення демографічної ситуації: збільшується смертність, падає природний приріст, йде процес старіння населення. З врахуванням національно-етнографічного менталітету жителів Західного краю існує реальна загроза генофонду нації.

Поступово загострюється соціальна ситуація, пов'язана з проблемами безробіття і зайнятості населення регіону, яку підсилює ще і той факт, що тут вже давно мав місце надлишок трудових ресурсів. Економічний збиток, нанесений природі Західного регіону в попередні роки, марнотратство і безгосподарність спричинили значне погіршення стану довкілля, викликали деградацію унікальної природи Карпат.

Стратегічні орієнтири розвитку Західного регіону і регіональні пріоритети

Аналіз географічних, природних, історичних і економічних умов показує, що на етапі становлення державності України і входження її в світову спільноту Західний регіон має унікальний шанс стати своєрідним полігоном, де розумна економічна політика може успішно поєднувати регіональні, державні і міжнародні інтереси країни, забезпечивши при цьому і прогрес в його соціально-економічному житті.

Отже, йдеться про виборі правильного стратегічного курсу в розвитку регіону. Якщо керуватися тим, що Карпати є географічним центром Європи, а в природному відношенні — унікальною екосистемою на Заході України, то при формуванні політики освоєння цього краю необхідно розумно використовувати його геополітичні переваги і зберегти екологічний феномен території. Інакше кажучи, майбутня соціально-економічна модель Карпат має бути економічно вигідною для України і екологічно сумісною з прилеглими територіями сусідніх країн.

Loading...

 
 

Цікаве