WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Економіко- і політико-географічне положення України - Курсова робота

Економіко- і політико-географічне положення України - Курсова робота

По-друге, унаслідок інтенсивної експансії американського і японського капіталу, створення транснаціональних компаній при провідній ролі капіталів цих країн відстані реально скорочуються. Східно- і Південноєвропейські держави стають стартовим майданчиком для розповсюдження досягнень НТР і пов'язаних з нею технологічних і організаційних нововведень на схід, в т.ч. і до України. Необхідно також враховувати, що американські військові бази в Італії, Туреччині і Греції знаходилися (і до цих пір не демонтовані) в безпосередній близькості від України.

По-третє, положення України щодо США необхідно розглядати не тільки через геопросторове відношення, але і крізь призму інтересів української діаспори, яка є частиною глобального українства. Саме у США і в Канаді проживає найбільша кількість українців в Західній півкулі (1 млн. в США, 600 тис. в Канаді).

  1. Україна та японія

Що ж до ПГП України щодо Японії, то воно "розмивається" не тільки великою відстанню між цими країнами, але і існуванням "бар'єру" у вигляді великого масиву країн Азії. Проте той факт, що Японію можна лише умовно зарахувати до наших сусідів другого порядку (вона є сусідом нашого сусіда Росії, на Далекому Сході якої, в "Зеленому Клині", проживають українці, додає ПГП України деякі позитивні риси.

Политико-географическое положення України відносне два інших центрів світової силы- Західної Європи і Росії хоча і є глобальним, проте має чітко виражений регіональний в першому і сусідський характер в другому випадку.

  1. Україна та країни третього світу

В глобальному ПГП України слід брати до уваги її просторове відношення до великого масиву країн третього миру. Загалом це країни субтропічних і екваторіальних зон. До недавнього часу більшість з них називали країнами, що "розвиваються. Це надзвичайно різноманітна і велика група країн. Сюди входять такі поєднання держав, як "нові індустріальні країни" (НІС) - Сінгапур, Республіка Корея, острівний Китай (Тайвань) і навіть Таїланд, а також країни-експортери нафти (ОПЕК) - Алжир, Кувейт, Саудівська Аравія, Венесуела і др.; блоки і співдружність країн: Організація африканської єдності (ОАЄ), Організація американських держав (ОАГ), Асоціація держав Південно-східної Азії (АСЕАН).

Країни "третього світу" є величезною глобальною зоною політичної нестабільності. В значній мірі це пов'язано з недавнім колоніальним минулим, початковими етапами становлення їх державної незалежності, зокрема, в Африці і Азії межі сучасних держав успадковані від колишніх колоній, що часто не відповідає етнічному складу населення і є причиною напруженості, конфліктів і воєнних дій і вносить значну частку непередбаченості до геополітичних процесів країн "третього світу".

В той же час ці країни знаходяться у великій економічній і політичній залежності від високорозвинених країн Америки, Європи і Азії (Японія). Утворилася величезна вісь геополітичної напруженості - Північ-Південь. У конкретнішому виразі - це декілька осей: Північна і Південна Америка, Європа-Африка і Передня Азія, Японія – Південно-Східна і Південна Азія. Україна розташована на північному фланзі другої з них. Тому найбільш вірогідною сферою її геополітичних інтересів на "третьому світі" повинні стати країни Передньої Азії і Африки, які просторово знаходяться до неї ближче за всіх. При цьому необхідно врахувати, що ці групи країн є також зоною американських і західноєвропейських військово-стратегічних і економічних інтересів.

Більшість країн "третього світу" мають специфічну демографічну обстановку - швидкий приріст населення, що випереджає темпи економічного розвитку. У свою чергу, це веде до зростання соціальною, а отже, і політичній напруженості як усередині окремих країн "третього світу", так і між ними і високо і середньорозвиненими країнами, до яких відноситься Україна. Тому без урахування цієї ситуації не можна визначити і глобальне геополітичне положення України щодо країн цієї групи.

5. Україна та мусульманські країни

Слід мати на увазі також глобалізацію мусульманського чинника. Це стосується політичних аспектів мусульманського фундаменталізму, зміцнення військово-політичної могутності країн, де даний чинник грає провідну роль (Іран, Ірак, Пакистан) і тому подібне В Україні глобальне мусульманство має потенційні умови розповсюдження через Крим (татарське населення конфесійний є мусульманським). В майбутньому глобалізації мусульманства сприятиме зосередження в багатьох країнах Близького і Середнього Сходу нафти, і їх експансія до Європи, в т.ч. і до України, що разом з позитивними може мати і негативні наслідки.

6. Україна та сусіди второго порядку

У ПГП щодо сусідів другого порядку важливими є такі особливості:

1) Чітко визначити всіх сусідів другого порядку складно. Наприклад, якщо Чорне море вважати межею, то Грузія є сусідом першого порядку, а якщо визначати сусідство по суші, то вона вже не безпосередній, а опосередкований сусід;

2) Серед "сусідів" є країни, дуже близькі по відстані, як Чехія і Австрія, і дуже далекі, як Монголія або Північна Корея, вплив яких на ПГП України майже не відчувається;

3) деякі сусіди другого порядку визначають не стільки сусідське, скільки регіональне ПГП України. Це стосується перш за все Німеччини і Китаю;

4) на кількість і віддаленість сусідів другого порядку значний вплив робить Росія, особливо обширність її території. Внаслідок цього Україна не має окрім неї сусідів на півночі, північному сході і сході.

Але як зазначалося вище, серед сусідів другого порядку необхідно виділяти Австрію, Чехію, Болгарію, Грузію і Казахстан.

Австрія і Чехія - центральноєвропейські країни, колишні складові частини Австро-Угорщини, з якими особливо тісні історико-культурні зв'язки має Західна Україна. Дві інші - Болгарія і Грузія - причорноморські, по суті, є безпосередніми сусідами, оскільки між ними і Україною немає ніяких територіальних бар'єрів. Проте існують проблеми сумісного використання рекреаційного потенціалу, портової інфраструктури і тому подібне

Нарешті, Казахстан - молода держава, відокремлена від України великими просторами Росії. Його геопросторове ставлення до України формується під впливом двох чинників:

а) У Казахстані проживає багато українців (896 тис. чіл. у 1989 р.), які переїхали сюди порівняно недавно (депортація, переселення на цілину), поселилися переважно в північній степовій зоні і ще не всі адаптувалися (частина з них може повернутися до України);

б) Казахстан багатий корисними копалинами, особливо рудами, кольоровими і рідкоземельними металами, яких потребує індустрія України. Тому Україна зацікавлена, щоб її взаємини з цією державою були як можна кращими.

7. Висновки

Переваги ПГП України:

  1. Україна має вигідне економічне і геополітичне положення щодо сусідів першого і другого порядків. України лежить на перетині найважливіших сучасних торгових шляхів, що дозволяє їй активно торгувати, а також використовувати землю для транзитних перевезень.

  2. Україна має дуже вигідне положення щодо США, що дозволяє отримувати кредити, а також активно вести торговлю з цією державою.

  3. Україна вигідно розташована щодо мусульманських країн, які в наш час є головними експортерами нафти.

  4. Близькість до Росії є дуже вигідним фактором для розвитку економіки України, тому що Росія − головний експортер нафти у Європі. Україна купляє більш дешевий газ у Росії, а також транзитом перевозить до Європи.

Недоліки ПГП України:

  1. Україна знаходить дуже близько до "гарячих" точок світу: Балканських півострів, Ірак, Близький Схід, Закавказзя.

  2. Україна не межує з жодною високорозвиненою країною, хоча на Заході знаходять країни-нові члени ЄС, у яких дуже велике майбутнє.

Список літератури:

  1. Географія України: Навч. посібник/ За ред. Проф. В.Ю. Некоса − Харків, 1993. − 184с.

  2. Заставний Ф.Д. Географія України: У 2-х книгах. − Львів: Світ, 1994. − 472 с., іл.

  3. Маринич О.М., Шищенко П.Г. Фізична географія України: Підручник. − К.: Т-во "Знання", КОО, 2003. − 479 с.

  4. http://images.google.com/

  5. http://io.ua/s1628

  6. http://www.mfa.gov.ua/uno

Loading...

 
 

Цікаве