WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Географія Фастівського району - Курсова робота

Географія Фастівського району - Курсова робота

Оптимізація ландшафту – це сукупність заходів, спрямованих на формування в межах ландшафту таких умов, які перешкоджають негативному впливу господарської діяльності на природне середовище і забезпечують ефективне використання природно-ресурсного потенціалу в межах допустимих норм, відтворення і охорону ресурсів, підвищення естетичної, оздоровчої і рекреаційної цінності ландшафту. Оптимізація здійснюється шляхом цілеспрямованого управління процесами і явищами із врахуванням стану рівноваги між компонентами ландшафту і можливостей самоочищення, саморегуляції і самовідновлення.

Раціональне і екологобезпечне ведення сільськогосподарського виробництва на нових наукових засадах пов'язане насамперед з оптимізацією співвідношення природних екосистем та агроекосистем, реконструкцією агроландшафтів на екологічній основі, протиерозійною організацією території на рівні окремих сівозмінних масивів, полів і робочих ділянок.

На цей час екологічно оптимізованої структури земельних угідь для України не розроблено. Погляди на цю проблему об'єднує одне - визнання необхідності зменшення сільськогосподарської освоєності, і перш за все, розораності земельного фонду України.

Проведено детальний аналіз сучасного стану використання та охорони земель району, який показав, що агроекологічний стан земельних угідь, в першу чергу сільськогосподарських, за останні роки в районі погіршився.

Погіршення агроекологічного стану грунтів (забруднення нітратами, залишками пестицидів та радіонуклідами) дуже шкодить здоров'ю населення, зокрема працездатного. Спостерігається від'ємний приріст населення, в результаті чого збільшується дефіцит трудових ресурсів.

Основними факторами, що призвели до таких наслідків є: розвиток деградаційних процесів (еродовано 9,94% ріллі) та практично відсутнє здійснення системи заходів з охорони земель, недостатнє фінансування програми земельної реформи, недостатньо опрацьована і впроваджена система управління земельними ресурсами району.

Науково обґрунтоване раціональне використання земельних ресурсів можливо забезпечити шляхом оптимізації структури землекористування, надання екологічному напряму пріоритету у розв'язанні господарських проблем на землі, використання дійових економічних важелів підвищення агроекологічного стану та окремих показників родючості грунтів. Мотиваційний економічний механізм повинен стимулювати власників землі та землекористувачів до підвищення агроекологічної оцінки земельних угідь, що позитивно позначатиметься на прибутковості виробництва. Використання, охорону та відтворення родючості земельних ресурсів доцільно розглядати лише в організаційній єдності.

Основні проблеми та шляхи їх вирішення:

1. Потрібно запровадити нову оптимізовану структуру категорій земель, на основі класифікації земель по їх придатності для використання в сільському господарстві, сформовати обмеження та обтяження щодо їх використання. Вирішення цих проблем пропонується шляхом розробки проектів еколого-ландшафтного землеустрою територій сільських (селищних, міських) рад.

2. Для впровадження комплексу заходів з підвищення продуктивності та охорони земель необхідно розробити спеціальні робочі проекти (агромеліоративні, гідротехнічні, лісомеліоративні та інші) і передбачити фінансування для їх здійснення за рахунок державних та місцевих коштів.

3. Необхідне вдосконалення грошової оцінки земель та розвитку ринку землі. В перспективі необхідно завершити грошову оцінку земель населених пунктів, провести уточнення грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (в зв'язку із зміною складу угідь та їх експлікацією в розрізі агровиробничих груп грунтів), посилити роботи з експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення. Тобто, всі категорії земель, що знаходяться (і не знаходяться) у власності і користуванні повинні бути оцінені. Проте, щоб сформувався реальний ринок землі, необхідно також законодавчо врегулювати питання оцінки земель, тобто вдосконалити її методику, розробити ефективний земельний кадастр. Тоді кредитування банками під заставу землі та цивілізований земельний ринок набудуть реального змісту. Однак, для цього потрібно створити систему реєстрації прав нерухомості з єдиною державною базою даних, інфраструктуру ринку землі, видати всім власникам державні акти на право приватної власності на землю. Тільки в такому разі земля може стати товаром, землевласники одержать дійову систему захисту своїх прав, відповідно будуть створені сприятливі умови і сформована необхідна законодавча база.

4. В зв'язку з відсутністю коштів місцевого бюджету потрібна державна підтримка системи управління земельними ресурсами: виділення коштів на проектні роботи, грошову оцінку земель, вдосконалення земельно-кадастрової інформації та інші цілі.

5. Потреба у здійсненні моніторингу грунтів зумовлена виключно важливістю підтримки компоненти природного середовища, зокрема грунтового покриву в стані, за якого він зберігає здатність до регуляції циклів біофільних елементів як основи життєдіяльності людини та біосфери в цілому. Грунтовий моніторинг не тільки забезпечує контроль розвитку антропогенних процесів, а й запобігає негативному їх впливу. Мета моніторингу — отримання інформації для вироблення управлінських рішень щодо стабілізації і поліпшення якості грунтів, екологізації землеробства та досягнення кінцевого результату — розширеного відтворення ґрунтової родючості. Поставлена мета має бути досягнута в результаті вирішення трьох основних задач: інформаційної, прогнозуючої та управлінської. грунтово-екологічний моніторинг, як складова моніторингу довкілля, дає змогу істотно підвищувати продуктивність грунтів, віддачу від засобів індустріалізації, поліпшити якість сільськогосподарської продукції.

Оцінка фактичного стану використання земельних ресурсів Фастівського району Київської області та перспективи поліпшення агроекологічного стану продуктивних угідь дають підстави зазначити, що охороні та розширеному відтворенню родючості грунтів приділяється недостатньо уваги як на державному рівні так і на місцях.

Оптимізована структура категорій земель та комплекс заходів з підвищення продуктивності та охорони земель дозволить покращити екологічне співвідношення земельних угідь і підвищать екологічну стабільність району. Так коефіцієнт екологічної стабільності збільшиться з 0,41 до 0,46 на перспективу, відповідно коефіцієнт антропогенного навантаження зменшиться з 3,50 до 3,39. Ці показники в середньому по Київській області становлять 0,47 і 3,3. Отже територія Фастівського району відноситься до стабільно нестійкого землекористування. Комплекс заходів з охорони земель підвищить екологічну стабільність території району на 12%.

Слід зауважити, що дані показники свідчать про екологічну стабільність території району з точки зору складу земельних угідь і комплексу протиерозійних заходів і не враховують інші фактори: рельєф, ґрунтовий покрив, кліматичні умови, техногенне забруднення та інші. В порівнянні по цим показникам територія Фастівського району більш екологічно стійка ніж інші райони області (наприклад Іванківський, Кагарлицький та інші).

Loading...

 
 

Цікаве