WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Географія Фастівського району - Курсова робота

Географія Фастівського району - Курсова робота

За ГОСТ 12.1.006-84 „Электромагные поля радиочастот" електромагнітні випромінювання потрібно оцінювати в діапазоні частот 300 МГц – 300 ГГц за густиною потоку енергії та за енергетичною нагрузкою, яка ним спричиняється. Енегретична нагрузка – це сумарний поток енергії, що проходить через одиницю опромінюваної площі за одиницю часу.

Розрахуємо безпечну відстань користувача від працюючого відеотермінала за формулою:

ГПЕ = Рдж / 4 π R2, (4.1)

де ГПЕ – густина потоку енергії,

Рдж – потужність джерела,

R – відстань від джерела.

Оскільки ГПЕ для комп'ютера дорівнює 5 Вт/м2,

Ураження струмом. Відповідно до вимог ГОСТ 12.1.019-79 "Электробезопасность. Общие требования", ГОСТ 12.1.038-79 "Предельно допустимые уровни напряжения прикосновения и токов" захист від небезпечного впливу електричного струму при експлуатації і ремонті устаткування, комп'ютерів забезпечується:

  • застосування захисного заземлення;

  • вирівнюванням потенціалів;

  • ізоляцією струмоведучих частин (робочої, подвійної, додаткової);

  • обґрунтуванням і оптимальним вибором елементної бази, що виключають ураження і навіть передумова до ураження струмом, а також умови виникнення пожежі;

  • огородженням струмоведучих частин, що запобігають випадковий дотик до них;

  • застосуванням електричного, електромагнітного і механічного блокувань і знаків безпеки;

  • маркіруванням, розцвіченням монтажних елементів і проводів, за допомогою яких виключається переплутування при настроюванні і регулюванні, а також випадкова подача інших

напруг;

  • дотриманням умов безпеки при установці і заміні високовольтних електровакуумних приладів;

  • надійним контактним з'єднанням з урахуванням перепаду кліматичних параметрів ( температури, вологості).

4.3. Забезпечення пожежної та вибухової безпеки

Пожежа — неконтрольоване горіння, що розвивається в часі і просторі. Причини пожежі загорянь в адміністративних і житлових приміщеннях можна звести до наступних груп:

- несправність, порушення режиму роботи систем опалення, вентиляції і кондиціонування повітря;

- перевантаження електричних установок і мереж;

- несправність виробничого устаткування і порушення технологічних процесів;

- відсутність чи несправність блискавковідводів на будинках і спорудженнях;

- необережне поводження з вогнем (паління в невстановлених місцях, недбале проведення вогневих робіт, залишення без догляду електронагрівальних приладів і т.п.); пустощі дітей з вогнем.

До небезпечних факторів пожежі відносяться: відкритий вогонь чи іскри; підвищена температура повітря, предметів тощо; токсичні продукти горіння; дим (високодисперсна аерозоль із твердими частками); знижена концентрація кисню; обвалення чи ушкодження будинків, споруджень; вибух.

Основні задачі пожежної профілактики відносяться:

  • забезпечення безпеки людей. Це досягається системою мір, спрямованих на попередження впливу на людей небезпечних факторів пожежі;

  • проведення заходів, спрямованих на запобігання пожежі, що досягається системою запобігання пожежі - комплексом організаційних і технічних заходів, спрямованих на виключення умов виникнення пожежі;

  • проведення заходів, що обмежують поширення пожежі. Досягається пристроєм протипожежних перешкод, застосуванням вогнеперешкоджаючих пристроїв, застосуванням засобів, що запобігають розливу рідин і т.п.;

  • проведення заходів, що забезпечують ліквідацію пожежі, що досягається застосуванням засобів пожежної сигналізації, засобів пожежегасіння, організацією пожежної охорони і т.п.

Загальні вимоги до систем запобігання пожеж і пожежного захисту регламентується державними стандартами системи стандартів безпеки праці ГОСТ 12.1.004-91 і ГОСТ 12.1.010-76 і спеціальною нормативно-технічною документацією.

Заходи по упередженню пожеж.Для упередження пожеж, вибухів, аварій від перенавантаження та коротких замикань в електроустаткуванні необхідно правильно вибирати елементи електричних ланцюгів та забезпечити систему електрозахисту (пожежні сигналізації та ін.).

Виконання вимог надійності контактних з'єднань при монтажі схем зменшує ймовірність виникнення пожежі при експлуатації пристроїв.

Важливе значення для забезпечення пожежовибухонебезпеки має підтримка необхідного теплового режиму обладнання за допомогоюприродної або механічної вентиляції, а також тепло відводів спеціального призначення.

Необхідно прийняти ряд заходів, для забезпечення гасіння пожеж. До них відносяться будівництво димових люків для видалення та обмеження розповсюдження диму, який виникає при пожежі, будівництво спеціальних сходів, забезпечення під'їздів до споруд, будівель та джерел води. Для гасіння пожеж використовують вогнегасники (пінні, рідинні, газові).

При виникненні пожежі рекомендуються наступні дії:

  • вивести людей і матеріальні цінності з небезпечної зони;

  • викликати пожежну охорону;

  • вжити заходи по локалізації пожежі;

  • по можливості, вжити заходи по гасінню пожежі.

Вибухонебезпекатакий стан виробничого процесу, при якому виключається можливість вибуху або у випадку його виникнення запобігається вплив на людей викликаних їх небезпечних і шкідливих факторів і забезпечується збереження матеріальних цінностей.

Безпека при вибухах. Забезпечується: встановленням мінімальної кількості вибухонебезпечних речовин, які використовують у лабораторіях; використання обладнання, яке розраховане на тиск вибуху; застосування активних систем зменшення вибуху та засобів попереджування.

Для запобігання пожеж і вибухів необхідно виключити можливість утворення вибухонебезпечного середовища, підвищення температури і тиску даного середовища вище максимально допустимих значень горючості.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Оптимізація землекористування передбачає пошук збалансованого співвідношення між експлуатацією земельних ресурсів, тобто їх раціональним використанням, охороною і цілеспрямованим перетворенням. Комплекс заходів, які направлені на знаходження оптимального варіанту землекористування, вірніше природокористування, на рівні ландшафту, називають його екологічною оптимізацією. З іншої сторони цей комплекс заходів повинен забезпечити мінімальні умови, які необхідні для існування, відновлення і утворення різних копонентів ландшафту.

Земельному фонду Фастівського району притаманна певна двоїстість: з одного боку в грунтовому покриві її переважають родючі ґрунти, з другого – процеси деградації грунтів охоплюють практично всю його територію.

Одним із шляхів оптимізації ландшафту є удосконалення сільськогосподарського виробництва. Раціональне і екологобезпечне ведення сільськогосподарського виробництва на нових наукових засадах повинно передбачати всебічне і досконале вивчення екологічних особливостей територій кожного регіону. З цією метою потрібно здійснити поетапне вивчення екологічних умов земельного фонду і спрямування розвитку рослинницьких галузей у найбільш сприятливі агроекологічні умови.

На першому етапі удосконалюється і реалізується класифікація земель, що дозволить у межах кожної сільської ради визначати площі орнопридатних

земель, земель сінокосно-пасовищного, лісогосподарського призначення тощо.

На другому етапі всі орнопридатні землі класифікуються за придатністю для вирощування кожної з основних сільськогосподарських культур, а також оцінюються щодо цієї мети (шляхом бонітування ґрунтів і економічної оцінки земель). Це дасть можливість уникнути суб'єктивізму при використанні земель і здійснювати його на науковій основі.

На сучасному етапі необхідність класифікації земель за придатністю для використання в сільському господарстві безсумнівна. Така класифікація дасть можливість у кожному конкретному випадку проаналізувати стан використання земель з метою його оптимізації, в тому числі запобігти безгосподарському ставленню до продуктивних земель.

Класифікація земель за придатністю має бути побудована по 2 координатах, з зазначенням по вертикалі природно-сільськогосподарських регіонів, а по горизонталі - таксонів класифікації (категорій придатності і класів). За допомогою класифікації можна скласти відповідні карти і експлікації класів земель по угіддях, що супроводжуватимуться аналізом фактичного використання земель шляхом співставлення площі доцільного і існуючого використання земель (угідь). Класифікація правитиме за активну основу для оптимізації використання земельних ресурсів.

Екологічна можливість визначається характером ґрунтів (генезисом, морфологічною будового, властивостями – з акцентом на незадовільні, режимами, механічним складом), особливостями ґрунтоутворюючих і підстилаючих порід, умовами залягання і зволоження. Це найбільш складна і відповідальна стадія класифікації, при якій беруться до уваги і аналізуються численні природні чинники під кутом зору їх впливу на можливість використання земель у складі певних угідь. При цьому максимальна увага надається обмежуючим факторам і ступеню їх впливу на передбачувані едафотопи. Під економічною доцільністю розуміється, з одного боку урахування економічного ефекту від певного виду використання, з другого, орієнтовне визначення характеру меліоративного впливу на землі для того, щоб їх природні показники відповідали вимогам такого використання.

Loading...

 
 

Цікаве