WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Географія Фастівського району - Курсова робота

Географія Фастівського району - Курсова робота

Екзогенні геологічні негативні явища поширені більш як на 60% території району. Площа яку займають активні зсуви складає близько 3 га, вони розвиваються по бурих і строкатих глинах. Щоправда в останні роки зсувні процеси дещо стабілізувалися в результаті застосування лісомеліоративних заходів. Просадові явища у лесових масивах відмічаються на третині площ району.

Таблиця 3.1.1.

Перспективний план заходів з охорони земель

1. Заходи з охорони земель

1. Агротехнічні заходи, тис. га

- безвідвальний обробіток грунту

6,7

- боронування голчастого бороною

24,0

- посів протиерозійними сівалками

6,7

- залуження

0,087

- поліпшення природних кормових угідь посівом багаторічних трав

2,0

- щілювання грунту

6,0

2. Поліпшення осушених земель, га

- реконструкція осушувальних систем

157,2

- ремонт колекторно-дренажної мережі

-

- агромеліоративні заходи

-

3. Лісомеліоративні заходи, га

- суцільне заліснення деградованих і малопродуктивних земель

4117

- створення полезахисних та стокорегулюючих лісосмуг

53

- суцільне заліснення ярів та балок

186

- створення лісових насаджень вздовж річок та навколо водойм

168

- заліснення пісків зсувів та інших земель

49

4. Гідротехнічні заходи

- вали-канави, км

44

- вали-тераси, га

23

- вали-дороги, км

22

- виположення і засипка ярів, га

12

- водоскидні споруди, шт.

13

- загати капітальні, шт.

49

- трубчасті переїзди, шт.

10

- залуження водостоків, км

20

- протиерозійні ставки, шт

2

2. Капітальні вкладення і затрати, запроектовані для виконання цих заходів, тис. грн.

11520,1

3. Окупність капіталовкладень і затрат, років

2,9

Таким чином, сучасний стан значної частини земельних ресурсів Фастівського району можна охарактеризувати як кризовий та передкризовий, з тенденцією до прогресуючого погіршення, просторово неоднорідний, небезпечний можливістю прояву супутнього впливу на людину та біоту радіаційного опромінення, агрохімікатів, промислових викидів. Це вимагає визначення щодо принципових підходів до раціонального землекористування та механізмів їх реалізації.

Перш за все, реалізація заходів щодо раціонального землекористування повинна базуватися на повному інформаційному забезпеченні на державному, регіональному і місцевому рівнях, що неможливо без організації моніторингових спостережень за станом грунтів.

По-друге, одним із пріоритетних завдань є значне збільшення площ під угіддями, що сприяють екологічній стабілізації агроландшафтів (ліси, луки, пасовища і т.д.).

Крім того, потребують опрацювання та виключного дотримання екологічно обґрунтовані нормативи всіх видів антропогенних навантажень на земельні ресурси.

3.2. Стан земель несільськогосподарського призначення

3.2.1. Стан земель в межах населених пунктів

До земель населених пунктів належать усі землі, що знаходяться в межах, встановлених для кожного населеного пункту в порядку землеустрою і перебувають у віданні міської, селищної або сільської ради.

За останні роки площа населених пунктів загалом по району збільшилась на 734,98 га. До функцій грунту належить санітарна (здатність переробляти відходи життєдіяльності організмів, решток рослин, тварин, а також антропогенне забруднення, що потрапляє щорічно в грунт та на його поверхню). Слід зазначити, що в процесі продукції – деструкції органічної речовини беруть участь не тільки мікроорганізми, а й безхребетні тварини, що разом утворюють складний комплекс очищення грунтів. При цьому швидкість мінералізації грунту залежить як від збільшення кількості, так і від видової різноманітності організмів, які беруть участь у цьому процесі. Але в межах населених пунктів внаслідок асфальтування та спорудження житлової та громадської забудови втрачається здатність грунту до самоочищення, пригнічується життєдіяльність грунтових мікроорганізмів і внаслідок цього у грунті накопичуються забруднюючі речовини та їх метаболіти.

У межах населених пунктів землі використовуються також для об'єктів спорту та культурного відпочинку, тобто стадіон, зелені насадження вздовж шляхів, парки відпочинку тощо. Районний центр має досить щільні зелені насадження вздовж вулиць, що допомагає боротися з шумовим забрудненням, вихлопними газами автомобілів тощо (Рис. 3.2.1.1.).

На сільських присадибних ділянках, де займаються таринництвом, з часом накопичуються продукти розкладу сечовини і відбувається забруднення грунту аміаком та подібними сполуками, іноді до втрати відтворювальної здатності грунту.

Ще одна велика проблема сільських населених пунктів – сміттєзвалища. Оскільки централізованої системи вивезення сміття з сіл немає, то вони утворюються стихійно, у непризначених для цього місцях. Внаслідок змішування різних типів сміття (побутові відходи, металічні вироби, скло, пластмасса, кераміка, тощо) утворюються найрізноманітніші сполуки, які просочуються крізь грунт у грунтові води та іноді спричиняють отруєння колодязів. Хоча площа стихійних сміттєзвалищ менше 1% від площі району, вони являються великою проблемою, яка потребує негайних заходів по її вирішенню (Рис. 3.2.1.2.).

3.2.2. Стан земель природно-заповідного фонду

Сучасний природно-заповідний фонд Фастівського району складається з кількох Ландшафтних заповідників, заказників, дендропарку та інших ботанічних пам'яток природи, із яких загальнодержавне значення має тільки один, а решта – місцеве значення.

До заказників загальнодержавного значення віднесено урочище "Унава", яке знаходиться межах Фастівського лісництва і відноситься до лісового типу заказників.

Для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об'єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.

В охороних зонах не допускається будівництво промислових та інших об'єктів, розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу на території та об'єкти природно - заповідного фонду.

На жаль, місцеві ради виділяють недостатньо фінансування для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об'єктів природних заповідників. Це призводить до значного погіршення стану пам'яток природи, пошкодження дерев, засмічення території внаслідок дикого туризму, протизаконного вирубування дерев в межах земель природно-заповідного фонду тощо.

3.2.3. Стан земель рекреаційного призначення

До земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Щодо земельних ділянок зелених зон і зелених насаджень міст і інших населених пунктів, їх чистотою та функціональністю опікуються місцеві ради або безпосередні власники. Буря, яка була влітку 2005 року повалила та пошкодила багато дерев у парках, що призвело до підвищення капіталовкладень (на вивезення дерев та на закупівлю і посадку нових саджанців).

Навчально-туристські стежки, маркованих траси знаходяться у досить задовільному стані, але їх використання обмежене внаслідок занепаду організацій, що забезпечують культурний туризм.

Земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів утримуються за рахунок власників та працюють переважно в теплий період року.

Loading...

 
 

Цікаве