WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Галузі спеціалізації господарчого комплексу Східного економічного району, передумови їх розвитку і особливості розміщення - Курсова робота

Галузі спеціалізації господарчого комплексу Східного економічного району, передумови їх розвитку і особливості розміщення - Курсова робота

На основі різноманітних сільськогосподарських ресурсів розвивається дуже значна за масштабами продукції, що виробляється, харчова промисловість. До її основних галузей входять: цукрова, борошномельно-круп'яна, маслосироробна, м'ясна і м'ясопереробна, плодоовочеконсервна, спиртова, тютюнова і кондитерська. Підприємства харчової промисловості досить широко розповсюджені по території району. Тут працює приблизно 40 цукрових заводів, багато м'ясокомбінатів. Деякі з них працюють з початку століття і потребують технічного переоснащення. Основні центри галузі - найбільші міста району: Харків, Полтава, Суми, Кременчук, Конотоп, Шостка, Лубни та ін. Для виробництв, які створені пізніше (тютюнового, шампанських вин, кондитерського), характерний вищий технічний рівень і значна концентрація.

Легка промисловість за вартістю продукції посідає третє місце

в районі після машинобудування і харчової промисловості. Її розвиток починався з напівкустарних виробництв тканин, одягу, взуття. Зараз це розгалужена галузь промисловості, яка представлена багатьма великими підприємствами. Вона забезпечує не лише власні потреби району, але й бере участь у міжрегіональному поділі праці. Провідне місце займають виробництва бавовняних і шерстяних тканин, трикотажу, швейних виробів, шкіри, взуття, хутра. Основні центри галузі: Харків, Полтава, Суми, Кролевець, Лебедин, Кременчук, Конотоп, Лубни, Куп'янськ.

Хімічна промисловість району займає незначне місце у галузевій структурі промисловості. Але деякі її підгалузі беруть активну участь у територіальному поділі праці. Основні виробництва: суперфосфатних добрив, кіно- і фотоплівки, магнітофонних касет, пластмаси, хімічних реактивів та ін. Галузь характеризується високим рівнем територіального зосередження, невеликою кількістю підприємств. Основні центри: Харків, Суми, Шостка, Кременчук.

Важливу роль у розвитку продуктивних сил Лівобережного Придніпров'я відіграє промисловість будівельних матеріалів. Вона використовує місцеву сировину і представлена майже всіма своїми виробництвами. Основні з них: виробництво залізобетонних виробів, в'яжучих (цементу), покрівельних (шиферу), стінових матеріалів. В обласних центрах функціонують великі житлово-будівельні комбінати.

У територіальному поділі праці беруть участь скляне і фарфоро-фаянсове виробництва. Підприємства по виробництву найбільш масових видів продукції широко розповсюджені на території. Основні центри: Харків, Суми, Полтава, Кременчук, Балаклея, Лубни та ін.

АПК, його основні галузі, сучасний стан розвитку, природні передумови та перспективи розвитку

Як і Поділля, Лівобережне Придніпров'я є одним із основних сільськогосподарських регіонів країни. Середньодушовик обсяг сільськогосподарської продукції тут у 1,5 рази перевищує середньодержавний показник. Сільське господарство багатогалузеве, а його спеціалізація зумовлена розміщенням у тій чи іншій природній зоні. Провідне місце в його структурі займає рослинництво. Основні сільськогосподарські культури: зернові (озима пшениця, жито, ячмінь, кукурудза, зернобобові) і технічні. По всій території вирощують цукровий буряк, на півночі - картоплю, льон, коноплю, на півдні - соняшник. Близько третини посівних площ зайнято кормовими: коренеплодами, травами, кукурудзою на силос. Тут багато садів, городів, ягідників.

У структурі сільськогосподарського виробництва близькі частки тваринництва і рослинництва. Основою для інтенсивного розвитку тваринництва є наявність природних кормових угідь, значної кількості відходів цукрового виробництва, комбікормових заводів. У тваринництві переважає м'ясо-молочне скотарство і свинарство. Розвивається птахівництво, вівчарство, конярство і крільництво. Велика кількість ставків використовується для риборозведення. На півночі активізується бджільництво.

Основні проблеми сільського господарства району, як і у країні в цілому, — неефективне землекористування, відсутність засобів малої механізації, зниження родючості грунтів, відсутність комплексних меліорацій. З їх вирішенням пов'язане не лише підвищення продуктивності сільськогосподарської праці, але й покращення умов життя сільського населення і залучення до сільської місцевості молоді. Зміцненню соціально-економічної інфраструктури села буде сприяти і перехід до багатоукладності сільськогосподарського виробництва, що також є загальною проблемою для усієї країни.

Транспортний комплекс району, його галузева структура, сучасний стан та перспективи розвитку

Транспортна система відіграє велику районоутворюючу роль. Вона представлена майже всіма видами. Основну роль, особливо у міжрегіональних перевезеннях, відіграє залізничний, у меншій мірі—річковий транспорт. Щільність залізничих доріг зростає з заходу на схід і досягає максимуму в Харківській області. У цій області висока густота автомобільних доріг. Автомобільний транспорт має переважно внутрішньорегіональне значення. Основним поліфункціональним транспортним вузлом є місто Харків. Через нього проходять міжнаціональні залізничні й автомобільні шляхи, які з'єднують Росію та середньоазіатські країни СНД з Україною. Це такі дороги: Москва-Х-арків-Сімферополь, Воронеж-Харків-Київ, Москва-Харків-Донецьк, Київ-Харків—Ростов-на-Дону та ін. На півночі (через місто Дружба) проходить основна залізнична магістраль, яка з'єднує Київ з Москвою, а Росію—з Україною та країнами Східної і Західної" Європи.

До важливих транспортних вузлів належать міста Полтава і Кременчук. Останній розташований на р.Дніпро і є єдиним великим річковим портом у регіоні. У ньому ж сходяться важливі нафто- і газопроводи. Вони відіграють значну роль у транспортній. інфраструктурі району і перетинають його, в основному, з південного сходу на північ і північний захід.

Соціальний комплекс району, його значення, галузева структура, сучасний стан та перспективи розвитку

Рекреаційні ресурси економічного району різноманітні. Міжрегіональне значення мають лікувальні мінеральні води Полтавщини ("Миргородська", " Гегелівська") і Харківщини ("Березівська"). Відпочиваючих і туристів приваблюють мальовничі пейзажі долини рік Дніпра, Сули, Псла і Ворскли. Багато пам'яток природи та історії, природоохоронних територій і заказників: ландшафтних, ботанічних, гідрологічних, орнітологічних, дендропарків.

Основні проблеми розвитку економіки та оптимізації галузевої структури району

Розвитоктранспортної мережі, розширення сітки автомобільних доріг з твердим покриттям, створення упорядкованої соціально-транспортної інфраструктури—необхідна передумова соціально-економічного розвитку Лівобережного Придніпров'я. Це важливо і для формування в ньому рекреаційного комплексу міжрегіонального значення. Для цього тут є всі передумови - мальовничі пейзажі Полісся і лісостепу, лікувальні води Полтавщини і півдня Харківщини, пам'ятки історії і природи, численні ландшафтні заповідники, ліси. Приваблюють туристів і самобутні, відтворені за творами Гоголя, Сорочинські ярмарки, прекрасні народні промисли цього поетичного, багатого краю. Для району характерні певні територіальні диспропорції у рівнях розвитку областей, що його складають. За цими показниками Харківська область майже вдвічі випереджає Сумську, яка, на жаль, входить до групи областей з низьким рівнем економічного розвитку. Майбутнє району, збереження його природи і покращення умов життя населення залежать багато в чому від стратегії подальшого розвитку продуктивних сил, до важливих напрямів якого потрібно віднести:

—збалансованість соціально-економічного і екологічного розвитку;

— раціональне використання багатого природо-ресурсного потенціалу, підвищення родючості грунтів, проведення агрохімічних і лісоекологічних меліорацій;

— підвищення продуктивності суспільної праці, зміцнення у районі виробничого потенціалу на основі впровадження новітніх

технологій, значного науково-технічного потенціалу, утому числі підприємств колишнього військово-промислового комплексу;

— підйом сільської місцевості за рахунок промислового розвитку малих міст, виробничої і соціальної інфраструктури, розвитку малого і середнього бізнесу;

— зміцнення на цій основі демографічного потенціалу району, зокрема сільської місцевості;

— структурні трансформації виробництва за рахунок розвитку наукоємних галузей, експортопостачаючих та імпортозамінюючих виробництв АПК, виробництва товарів широкого вжитку, рекреаційного комплексу, ринкової та екологічної інфраструктури тощо;

  • покращення екологічної ситуації у великих промислових центрах і Харківській агломерації, їх розвантаження, розвиток процесів деконцентрації виробництва.

Loading...

 
 

Цікаве