WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Вугільна промисловість України і Польщі: сучасний стан та перспективи - Курсова робота

Вугільна промисловість України і Польщі: сучасний стан та перспективи - Курсова робота

• Враховуючи сподіване збільшення рівня викиду СО2 та вступ Польщі в ЄС, Міністерство охорони навколишнього середовища РП оголосило в 2003 р. тендер на виконання державного плану надання права викиду СО2 на 2005–2007 роки (проект KPAU). Метою цього проекту, який реалізує ТОВ Системні Дослідження EnergSys, є введення в польське право принципів директиви 2003/87/ЄС, яка визначає систему торгівлі правом на викид тепличних газів на території Європейського Союзу. У рамках проекту ведеться детальна інвентаризація промислових викидів СО2 у Польщі. Дослідницькі роботи у сфері визначення головних джерел викиду СО2 у Польщі здійснено в Інституті Економіки Мінеральної Сировини та Енергій1 PAN. Вони фінансувалися із засобів Комітету наукових досліджень.

• У 2001 році в ЄС введено так звану директиву LCP, яка різко обмежувала допустимі викиди великих джерел спалювання. Дати вступу положень цієї директиви в життя (2008 та 2016 роки) збігалися з моментом припинення експлуатації більшості вугільних блоків, якими володіли держави-члени ЄС. У свою чергу, для Польщі це означало виключення багатьох нещодавно модернізованих блоків ще задовго до їх технічного зносу, не згадуючи навіть про їх амортизацію. Ця проблема донині остаточно не вирішена і, згідно з експертизами 2012–2020 років, може позначитися на мінімум 10 000 MWe потужності електроенергетичної системи (близько 40%) через вимушені виключення, впроваджені директивою LCP.

Пропозиції нових регулювань ЄС

• Дуже важку ситуацію польського сектора виробництва додатково поглиблюють пропозиції чергових союзних регулювань, націлених на використання вугільного палива. До них належать Пропозиція перегляду директиви ІРРС (необхідність отримання так званих інтегрованих дозволів). Відповідно до директиви LCP, обмеження, що впроваджуються після 2016 р., будуть суворішими для підрозділів із середньою та більшою потужністю та охоплять не лише новозбудовані блоки, але й ті, що працюють сьогодні. Усе це схоже на "зміну правил під час гри".

• Прийняття ЄС зобов'язання зменшення викидів вуглекислого газу, який виникає в процесі спалення вугілля, з метою обмеження парникового ефекту та сповільнення наявних кліматичних змін на земній кулі стало причиною скликання в березні 2007 року держав-членів та Комісії Європейської Ради з метою опрацювання необхідних технологічних, економічних та регуляторних систем, які слугуватимуть гарантуванню розвитку безпечної для середовища геологічної секвенції вуглекислого газу.

• 21.01.2008 прийнята "Заява щодо Директиви Європейського Парламенту та Ради щодо геологічного складування вуглекислого газу, яка замінює Директиви Ради 85/337/EWG, 96/61/WE, директиви 2000/60/WE, 2001/80/WE, 2004/35/WE, 2006/12/WE та розпорядження (WE) №1013/2006". Цей акт європейського права визначає рамки для ведення діяльності у сфері складування вуглекислого газу у відкладах, зокрема в підземних гірничих виробках, із одночасним гарантуванням максимальної безпеки використання технології вилучення вуглекислого газу (Carbon Capture and Storage – CCS).

Нові технології представлені в документах:

• Європейський стратегічний план (SET Plan);

• Європейські дослідницькі проекти Технології CCS;

• Технології CCS у Польщі.

Безпека та гігієна праці у вугільній промисловості обумовлені:

• комюніке ЄС від лютого 2007 "Підвищення продуктивності та якості праці: стратегія європейської Спільноти щодо безпеки та гігієни на 2007–2012";

• Концепцією союзної стратегії;

• імплементацією стратегії на державному рівні, зокрема в Польщі, концепції документа "Покращення безпеки та умов праці".

ЄС як перспективний ринок збуту вугілля

На сьогоднішній день вугілля є конкурентним носієм енергії, який забезпечує високий рівень енергетичної безпеки Польщі та ЄС у цілому. У ситуації втілення чистих технологій його спалювання відіграє вагому роль у боротьбі ЄС зі змінами клімату та в енергетичній безпеці Європейського Союзу. Однак значення вугілля в ЄС поступово знижувалося в результаті заміни європейського вугілля на дешеве імпортне (в основному з Австралії, ПАР, Китаю, Індії). Висока ціна європейського вугілля диктується, у першу чергу, високими стандартами безпеки праці та охорони навколишнього середовища.

Чинниками, які гальмують розвиток видобування в короткотерміновій перспективі, є боротьба зі змінами клімату, висока собівартість видобування, безпека праці. Аналізуючи перспективи розвитку вугільного ринку ЄС, потрібно також урахувати те, що доступні поклади в Європі вичерпуються. Майбутнє видобування залежить в основному від втілення чистих технологій спалювання, вилучення та складування СО2.

Таблиця 1. – Виробництво електроенергії в ЄС (1990–2030 TWh/%)

Рік

Загалом

Енергоносії

вугілля

нафта

газ

атомна

інші

1990–2002 рр.

1990

2.140.6

100

784.1

36,6

182.6

8,5

166.2

7,8

720.0

33,6

287.7

13,5

2000

2.574.3

100

635.2

24,7

181.7

7,1

426,3

16,6

868.4

33,7

462.7

17,9

2002

2662.0

100

689.0

25,9

145.0

5,4

456.0

17,1

887,0

33,3

485.0

18,3

Прогнози

2010

3.431.0

100

703.0

20,5

99.0

2,9

1.081.0

31,5

954.0

27,8

594.0

17,3

2020

3.988.0

100

861.0

21,6

76.0

1,9

1.523.0

38,2

834.0

20,9

694.0

17,4

2030

4.477.0

100

1.196.0

26,7

90.0

2,0

1.634.0

36,5

767.0

17,1

792.0

17,7

Таблиця 2. – Видобування вугілля (млн.. тонн)

№п/п

Група

Видобування вугілля (млн. тонн)

Кам'яне вугілля

Буре вугілля

Загалом

1.

ЄС – старі члени (15)

61,5

74,5

136,0

1.1

Німеччина

26,8

56,4

83,2

1.2

Велика Британія

24,7

-

24,7

1.3

Греція

-

13,6

13,6

1.4

Іспанія

8,7

2,8

11,5

1.5

Франція

1,3

0,1

1,4

1.6

Австрія

-

0,7

0,7

1.7

Ірландія

-

0,6

0,6

1.8

Фінляндія

-

0,3

0,3

2.

ЄС-25

154,5

120,3

274,8

2.1

Польща

81,8

16,5

98,3

2.2

Чехія

10,5

20,8

31,3

2.3

Угорщина

0,1

3,3

3,4

2.4

Естонія

-

3,3

3,3

2.5

Словаччина

0,6

0,9

1,5

2.6

Словенія

-

1,0

1,0

Разом 2.1 -2.6

93,0

45,8

138,8

3.

Загалом після розширення

157,5

133,2

290,7

Loading...

 
 

Цікаве