WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Штрихи до історії вивчення мінерально-сировинних ресурсів Подільського регіону та завдання їх подальших природничо-географічних досліджень - Реферат

Штрихи до історії вивчення мінерально-сировинних ресурсів Подільського регіону та завдання їх подальших природничо-географічних досліджень - Реферат

Рифейські і вендські відклади (поліська, валдайська та волинська серії) потенційно газоносні. Газовиділення, зафіксовані у деяких свердловинах з цих відкладів, дають підстави очікувати позитивних результатів у випадку проведення їх систематичного дослідження.

3. Невивченими щодо можливої нафтогазоносності залишаються і відклади кембрійської системи. Дослідження їх, як і пізньопротерозойських товщ, стримуються значними глибинами залягання (понад 1000 м), однак цілий ряд сприятливих чинників (газопрояви у свердловинах Бучач-1 та Перемишляни-1, наявність стратиграфічно екранованих пасток, оптимальні для збереження покладів вуглеводнів гідрогеологічні умови) переконують у необхідності продовження таких робіт.

Сказане стосується і поширених у Подністров'ї потужних силурійських і девонських товщ. Виявлені свердловинами силурійські біогермові пасма, які простягаються у західній та центральній частинах Тернопільської області (можливо і під Товтровою грядою), наявність у товщі органогенних вапняків низки морфоструктур неантиклінального типу, а також брахіантиклінальних складок у нижньопалеозойських відкладах свідчить про потребу проведення широких палеоландшафтних реконструкцій силурійських та девонських станів для даних територій, визначення структурно-геоморфологічних умов нагромадження та міграції вуглеводнів на наступних етапах геологічної історії.

Безперечно, необхідне різнопланове вивчення потужних товщ карбонатних порід силурійського віку, які поширені у Подністров'ї. Зокрема, залишається невирішеною проблема придатності силурійських вапняків для потреб цементної промисловості (поширені доломітизовані різновиди їх не відповідають необхідним технологічним вимогам) і необхідність у зв'язку з цим обгрунтованих прогнозів пошуку ділянок з кондиційними вапняками. Надійною основою для таких прогнозів можуть стати детальні палеогеографічні реконструкції стану осадконагромадження на даних територіях в окремі моменти силурійського періоду.

На даний час залишаються також нез'ясованими до кінця питання, пов'язані з генезою мінеральних вод типу збручанська Нафтуся, які розкриті свердловинами у багатьох місцях південно-східної Тернопільщини і південно-західної Хмельниччини і приурочені до силурійських відкладів. Позитивне вирішення проблеми дало б підстави для планування пошукових робіт цієї надзвичайно цінної мінеральної сировини.

4. Очевидно, повинні бути продовжені дослідницькі роботи, спрямовані на відтворення палеогеографічних умов формування фосфоритів середньоалбського віку (Худиківецько-Пилипчанський фосфоритопрояв), а також так званих зернистих фосфоритів нижнього сеноману, відкритих недавно у північно-західній частині регіону.

Залишаються фактично невивченими також верхньосеноманські крейдоподібні фосфатмісткі вапняки. Останні вважаються перспективними меліорантами комплексної дії і могли б стати у майбутньому альтернативою фосфоритовому борошну, яке донедавна поставлялося в Україну з Російської Федерації. Поклади таких порід відомі у Муровано-Куриловецькому та Могилів-Подільському районах відповідно Хмельницької і Вінницької областей.

5. Після робіт Л.М.Кудріна (1966 та ін.), цілеспрямованих досліджень, присвячених відтворенню палеогеографічних умов формування палеогенових відкладів південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи, не проводилось. Тому залишається не встановленою практична цінність поширеного у породах цього віку глауконіту – не вивчена якісна характеристика сировини, не локалізовані ділянки з промисловими концентраціями мінералу.

Визначальну роль могли б зіграти палеогеографічні дослідження (з наступною побудовою детальних літолого-фаціальних карт) територій поширення відкладів сарматського ярусу неогену для виявлення ділянок з кондиційними пісками для потреб скляної промисловості та будівельними пісками (силікатними, бетонними, для автошляхового покриття тощо), дефіцит яких особливо гостро відчувається у регіоні.

Палеогеографічні реконструкції антропогенового періоду повинні сприяти виявленню площ розвитку алювіальних пісків, насамперед, у долинах подільських рік – Дністра, Горині, Хомори, Південного Бугу та ін., а також флювіогляціальних пісків у північних районах краю.

6. Потребує вирішення проблема збереження унікальних природних ландшафтів Подільських і Мурафських Товтр, захисту їх від негативного впливу відкритих гірничих робіт, які тут проводяться. Мова йде передусім про розробки технологічної сировини для цукрової промисловості і тесового каміння серед відкладів баденського і сарматського віку неогену. Дослідження повинні спрямовуватись на розроблення рекомендацій щодо збереження і відновлення розмаїття ландшафтних комплексів у межах районів видобування корисних копалин та на прилеглих територіях, а також на пошук нових перспективних площ високоякісної вапнякової сировини поза межами заповідних територій, зокрема у південно-західних районах Тернопільщини, південно-східних та південних районах Хмельниччини і Вінниччини.

Проблема захисту природних ландшафтів від негативного впливу гірничих робіт актуальна також для Дністровського каньйону, Кременецьких гір, Західно-Подільського горбогір'я та інших мальовничих куточків Поділля, які цінні насамперед своїм рекреаційним потенціалом.

7. Важливим напрямком природничо-географічних доліджень краю повинно стати виявлення, вивчення та обґрунтування необхідності охорони пам'яток природи, пов'язаних з геологічною будовою, історією та корисними копалинами Подільського регіону (рідкісні мінералого-петрографічні утворення, цінні для стратиграфії і палеогеографії відслонення гірських порід, форми звітрювання, поверхневі та підземні карстові форми, геоморфологічні, тектонічні, палеонтологічні об'єкти, просто мальовничі скелі тощо).

Такі основні завдання і проблеми у царині пізнання мінерально-сировинних ресурсів Поділля, ефективне вирішення яких потребує використання передусім природничо-географічних методів досліджень.

Література:

1.Бабинец А.Е., Шестопалов В.М. и др. Лечебные минеральные воды типа "Нафтуся". – К.: Наукова думка, 1986. – 187 с.

2. Баженов С.И. Заметки о Турбовском месторождении каолина и его эксплуатации // Вісник укр. відд. Геол. комітету, 1926. Вип.9. – С. 14–18.

3. Безбородько М.І. Українська кристалічна смуга та корисні копалини України // Вісник Укр. геол. ком., 1929. – Вип.12. – С. 18–33.

4. Букатчук П.Д.. Венд Молдавии и Подольского Приднестровья // Советская геология, 1988. – № 1. – С. 50–54.

5. Великий Н.М. Пластовые кремни Подольского Приднестровья // Геол. журнал, 1989. – № 3. – С. 34-39.

6. Венглинский И.В., Горецкий В.А. Стратотипы миоценовых отложений Волыно-Подольской плиты, Предкарпатского и Закарпатского прогибов. – К.: Наукова думка, 1979. – 167 с.

7. Выржиковский Р.Р. Цементные материалы Приднестровья // Минеральное сырье, 1927. – № 3. – С.12-15

8. Выржиковский Р.Р. О месторождениях кремня и кремневой гальки в Подолии // Поверхность и недра, 1927. – Т.V. – № 3. – С. 22-27.

9. Гавриленко К.С., Штогрин О.Д., Щепак В.М. Підземні води західних областей України. – К.: Наукова думка, 1968. – 220 с.

10. Гинда В.А., Дрыгант Д.М., Муромцева А.А. Стратиграфия ордовикских и нижнесилурийских отложений Волыно-Подольской нефтегазоносной провинции. – К.: Наукова думка, 1974. – С. 7–12.

11. Горецький В.О., Дідковський В.Я. Волино-Подільська плита: міоцен // Стратиграфія УРСР. Неоген. – Т. 10. – К.: Наукова думка, 1975.

12. Гриценко В.П. Коралловые рифы силура Подолии: Сб. научных работ Киев. ун-та. – К.: Вища школа, 1977. – Вип. 13. – С. 5–11.

13. Денисик Г.И. Природнича географія Поділля. – Вінниця, Екобізнесцентр, 1998. – 183 с.

14. Дикенштейн Г.Х. Палеозойские отлож. юго-запада Русской платформы. – Москва: Гостоптехиздат, 1957. – 257 с.

15. Дрыгант Д.М. и др. Верхний докембрий – нижний палеозой Среднего Приднестровья. – К.: Наукова думка, 1982.

16. Думитрашко Н.В. Родовища глауконітових пісків у басейнах Ушиці, Данилівки й Калюса на Кам'янеччині // Матеріали до вивчення агроном. руд України.– К.: 1931. – Вип. XI-IV. - С. 18-22.

Loading...

 
 

Цікаве