WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Штрихи до історії вивчення мінерально-сировинних ресурсів Подільського регіону та завдання їх подальших природничо-географічних досліджень - Реферат

Штрихи до історії вивчення мінерально-сировинних ресурсів Подільського регіону та завдання їх подальших природничо-географічних досліджень - Реферат

Поглиблене вивчення геологічної будови території регіону сприяло розширенню мінерально-сировинної бази (в основному будівельних матеріалів), виявленню горизонтів мінеральних вод, торфових родовищ тощо. Особливо широкі розвідувальні роботи, спрямовані на вивчення сировинної бази промисловості будівельних матеріалів області, проводились 1950-60 р.р. такими організаціями, як Укргеолнеруд, Українським геологічним управлінням (у повоєнні роки), Укргеолбудм, Укрколгосппроект, Міжколгоспгеолпроект та ін.

З 50-х по 80-ті роки проведено значні обсяги робіт з картування Хмельницької та Вінницької областей у масштабі 1:200000 та 1:50000 та глибинного вивчення надр геофізичними методами. Роботи проводились під керівництвом П.Ф.Брацлавського, В.А.Веліканова, Г.Г.Виноградова, В.Д.Гейко, Е.Я.Жовінського, В.А.Рябенка. За цей період відкрито низку родовищ корисних копалин, зокрема, Бахтинське родовище флюориту, Велико-Гадоминецьке – первинних каолінів, Жванське – фосфоритів, Бруслинівське – бурого вугілля, Слобідське – гранату, Варварівське – сапоніту та ін. Вагомий внесок у створення мінерально-сировинної бази краю внесли геологи тресту Київгеологія (пізніше Північукргеологія), зокрема, Побузької геологічної експедиції (партії): Ю.Я.Касян, В.М.Жиліцький, Ю.Я.Новосельцев, І.Боцуляк, гідрогеолог Д.Ф.Мизніков; Вінницької КГЕ Укргеолбудм: Н.Н.Гущинець, Г.І.Кирилюк; експедиції Центргеолнеруд Міністерства будматеріалів СРСР; геологічної партії Укргеолбудм Украгробуду; геологічних підрозділів Міжколгосппроекту та Укрколгосппроекту.

У 1980-90-х роках наукові дослідження геологічної будови, корисних копалин, сучасних геолого-геоморфологічних процесів проводяться колективами геологічного та географічного факультетів Львівського університету, географічного та природничо-географічного факультетів Чернівецького та Вінницького університетів, Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України, Українського науково-дослідного геолого-розвідувального інституту (Укр. НДГРІ), географічного факультету Тернопільського педуніверситету.

Значну роботу з вивчення та охорони мінеральних ресурсів регіону тепер здійснюють начальники відділів "Геоінформ" – В.М.Кітура на Тернопільщині, О.А.Радіонов на Хмельниччині, інженер-геолог головного управління економіки Вінницької облдержадміністрації М.В.Попович, І.І.Українець – провідний спеціаліст Управління екобезпеки Вінницької області та ін.

Опубліковано також декілька колективних праць, у яких узагальнено матеріали багаторічних досліджень природи Поділля. Так, у 1979 р. за ред. К.І.Геренчука вийшла "Природа Тернопільської області", у 1980 р. – "Природа Хмельницької області". У цих монографіях розділи "Геологічна будова і корисні копалини" написані Й.М.Свинком, "Четвертинні відклади – А.Б.Богуцьким", "Підземні води" – О.Д.Штогрин.

Питання розширення мінерально-сировинної бази промисловості будівельних матеріалів України, в тому числі і Подільського регіону, розглядаються в колективній праці "Перспективи розвитку мінерально-сировинної бази промисловості будівельних матеріалів УРСР", яка вийшла ще у 1976 р.

В останні роки мінеральні ресурси подільських областей досліджували Й.М.Свинко (1991, 2002), М.Я.Сивий (1995, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001, 2002,2003, 2004, 2005, 2006).

Висновки

У пізнанні геологічної будови, вивченні ресурсомістких відкладів та мінерально-сировинної бази краю умовно виділяємо три етапи.

На першому (початковому) етапі, який охоплював XIX ст., були отримані орієнтовні уявлення про геологічну будову та мінерально-сировинні ресурси краю, відбувалось нагромадження фактичного матеріалу. Більш-менш деталізовані роботи проводились лише стосовно вивчення фосфоритів у зв'язку з початком їх експлуатації. Почались дослідження кристалічних порід щита, кременю, глауконіту, будівельного каміння, мінеральних вод.

На другому (довоєнному) етапі (до початку Другої світової війни) дослідження проводились в основному окремими науковцями (польськими, українськими, російськими) і стосувались поглибленого вивчення складу кристалічних порід, палеозойських, крейдових, неогенових та четвертинних товщ і пов'язаних з ними мінеральних ресурсів, встановлення головних рис стратиграфії та тектонічної будови регіону тощо.

Третій (повоєнний) етап характеризується проведенням систематизованих досліджень геологічної будови та мінеральних ресурсів регіону спеціалізованими (геологознімальними, геологорозвідувальними, гідрогеологічними, геофізичними тощо) організаціями, колективами науково-дослідних установ та навчальних закладів. Як наслідок, складені різномасштабні геологічні та гідрогеологічні карти, відкриті численні родовища переважно будівельних матеріалів, а також прісних та мінеральних вод, агрохімічної сировини тощо, опублікована низка монографічних робіт, в яких узагальнюються відомості про стратиграфію, тектоніку, гідрогеологію, мінеральні ресурси краю.

Аналіз сучасного стану вивченості мінеральних ресурсів регіону дозволяє виокремити певні завдання та проблемні питання, вирішенню яких у близькій та середній перспективі повинні сприяти природничо-географічні дослідження.

1. Палеогеографічні реконструкції архейського часу обмежені фактичною відсутністю у складі цих найдавніших товщ осадових порід та органічних решток. Тому дослідження архейських магматично-метаморфогенних комплексів зосереджуються в основному на їх локалізації та вивченні мінералого-петрографічних особливостей. Пов'язується це, насамперед, з потребою виявлення промислових покладів облицювального каміння (габро, габро-норитів, лабрадоритів та ін.) у межах територій поширення комплексу основних та ультраосновних порід. Зокрема, потребують вивчення виявлені у Летичівському районі Хмельницької області дайки лабрадоритів – унікального облицювального каміння.

2. Детальних досліджень вимагають магматично-метаморфогенні утвори бердичівського комплексу нижнього протерозою, наприклад, апліт-пегматитові граніти як потенційна польовошпатова сировина; гранатвмісні граніти Слобідського, Іванівського, Соломирського, Володимирівського, Писарівського родовищ, а також гранатові мігматити (вінницити) Тиврівського району як можлива абразивна сировина.

Побудова деталізованих літолого-фаціальних (палеогеографічних) карт для окремих етапів пізньопротерозойської історії, зокрема, волинського та могилів-подільського часу дозволила б з необхідною достовірністю локалізувати площі поширення такої цінної агрохімічної сировини як сапоніти і фосфорити.

Loading...

 
 

Цікаве