WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Штрихи до історії вивчення мінерально-сировинних ресурсів Подільського регіону та завдання їх подальших природничо-географічних досліджень - Реферат

Штрихи до історії вивчення мінерально-сировинних ресурсів Подільського регіону та завдання їх подальших природничо-географічних досліджень - Реферат

Палеозойські відклади у ході першої світової війни вивчались геологічним відділом при Управлінні начальника гідротехнічних робіт армій Південно-Західного фронту (Б.Лічков, Р.Виржиківський), пізніше (з 1918 р.) – Укргеолкомом та Південно-західним управлінням промислових розвідок.

Особливої уваги заслуговують праці відомого українського геолога В.М.Чирвінського (1907, 1908, 1911, 1919), в яких розглядаються хімічний та мінералогічний склад подільських фосфоритів. Ним, зокрема, в районі р.Ушиці були знайдені невеликі жовті кристалики нового мінералу, названого подолітом (3Ca3(PO4)2*CaCO3). Крім цього, В.М.Чирвінський виділив два райони поширення фосфоритових родовищ: північний – по р.Ушиці та по притоках Дністра, в якому переважають перевідкладені фосфорити та південний – вздовж Дністра, де розвинені переважно корінні родовища. Певна перерва у систематизованих дослідженнях подільських фосфоритів і, у зв'язку з цим, відсутність публікацій пов'язані з подіями Першої світової війни та революції 1917 р., які охопили і територію Поділля. Лише у 1921 р. новостворене Південно-західне управління промислових розвідок поновлює роботи з вивчення фосфоритів. Дослідження проводились під загальним керівництвом В.І.Лучицького. В Подністров'ї роботами керував Р.Р.Виржиківський, в басейні р.Ушиці – Р.Н.Палій та Г.С.Буренін. Результати цих досліджень були опубліковані у 1923-1925 роках. Походження фосфоритів розглядає в цей час і О.В.Красівський (1923), який допускав наявність жолобоподібної западини на поверхні палеозойських відкладів, де у крейді відбувалась концентрація вторинних фосфоритів. У 1925 році Р.Р.Виржиківський продовжив дослідження фосфоритових покладів у басейні р.Ушиці. Низка публікацій цього автора, що стосуються опису окремих родовищ фосфоритів (с.Куча, с.Глибочок) виходять у світ в 1930 та у 1936 роках. В кінці двадцятих років у Подністров'ї проводять роботи співробітники Інституту угноєнь – Н.Т.Зонов, І.М.Курман та Н.І.Ларін (1932, 1937). Була складена стратиграфічна схема палеозойських відкладів басейну р.Ушиці, а пізніше – всієї фосфоритоносної площі. Фосфорити у палеозойських товщах вивчались також М.Ф.Стащуком (1956), який розглядав умови залягання фосфоритів в продуктивній товщі Поділля, О.П.Фурманом, який поділив фосфорити на два типи: жовнові і конкреційні (1954), а також А.Д.Хоменком і Е.І.Козаком (1954).

У 1927-1929 р.р. силурійські відклади басейну Дністра, Серету, Нічлави і Збруча вивчає Р.Козловський, який розчленовує їх на три поверхи – скальський, борщівський та чортківський і ряд горизонтів. Стратиграфію та брахіоподи силурійських відкладів вивчала О.І.Никифорова (1954), яка опублікувала однойменну монографію. Пізніше відклади цього віку стали об'єктом досліджень П.Д.Цегельнюка (1969, 1976, 1982, 1989 та ін.), схема розчленування силуру якого використана нами в даній роботі, а також В.А.Гинди (1974, 1978), Д.М.Дриганта (1974, 1982, 1984 та ін.), А.А.Іщенко (1985) та низки інших авторів. Коралові рифи силуру описані В.П.Гриценком (1977) в однойменній монографії. Праці із стратиграфії ордовику публікувались В.А.Гиндою, Д.М.Дригантом, А.А.Муромцевою (1974), Г.М.Помяновською та А.В.Хижняковим (1972), П.Д.Цегельнюком (1968).

Девонські відклади (олд-ред) у 1923 році стали об'єктом дослідження М.Гамерської, яка доводила їх еолове походження. Олд-ред висвітлюється у працях В.Зиха (1926, 1927, 1931); ним за фауною птераспід виділяються чотири стратиграфічних горизонти, вивчається тектонічна структура силурійсько-девонської товщі. У 1948-1950 р.р. девонські відклади Поділля аналізувалися співробітниками Московського всесоюзного нафтового інституту під керівництвом Г.Х.Дікенштейна; як результат, у 1957 році була опублікована монографія "Палеозойськие отложения юго-запада Русской платформы". На початку 50-х років (1952-1955) публікуються праці з літології та палеогеографії нижньодевонських відкладів Г.М.Бровкова. Автор висловлює думку про їх алювіально-дельтове походження і виділяє в них шість фацій. У 1957 році А.В.Хижняков обґрунтовує формування нижньодевонських порід у прісноводних озерах, рідше в алювіальних умовах. Мінералогія девонських відкладів, зокрема в районі с.с.Устечко, Іване-Золоте, де вони міденосні, вивчалась також спеціалістами Польського геологічного інституту (1936), Львівською геологічною експедицією (1949), Є.К.Лазаренком (1946, 1969), Н.К.Геренчук (1960-1961) та ін.

Літологію давньопалеозойських відкладів Поділля вивчали також С.С.Восанчук (1955, 1956), М.Ф.Стащук (1938), В.П.Курочка (1955, 1957, 1959), А.В.Копеліович (1938, 1960, 1961, 1962), О.Н.Вознесенська (1956), О.В.Крашенинникова (1956, 1962), зокрема характеристику венду подають П.Д.Букатчук (1988), В.А.Великанов, Є.А.Асєєва, М.А.Федонкін (1983).

Юрські відклади долини Дністра вперше були охарактеризовані Є.Дуніковським у 1881 році. У 1922 році їх вивчав, зокрема, встановлював вік, І.Семирадський. Проте ґрунтовні дослідження порід цього віку розпочались уже в повоєнний час. Ціла серія публікацій, присвячена породам юри у Подністров'ї, з'являється у 50-х роках: О.М.Анастасьєва і Є.Є.Мігачова (1956), О.М.Анастасьєва (1957), В.Я.Добриніна (1961), В.Ю.Первакова (1959), В.І.Славін (1956, 1958), Я.М.Сандлер та Г.П.Ворона (1955), В.М.Утробін (1956), О.М.Анастасьєва (1958). Я.М.Сандлер у 1962 році захистив кандидатську дисертацію по юрських відкладах волино-подільської окраїни Руської платформи.

Перші узагальнення про відклади крейдової системи на Поділлі знаходимо в Атласі геологічному Галичини, а також в роботі В.Д.Ласкарєва (1914). Пізніше важливе значення для пізнання крейдових відкладів, зокрема, сеноманських, мали дослідження у 1925-1927 роках території долини Дністра та його лівих допливів від Золотої Липи до Збруча Б.Кокошинською (1928, 1929, 1931). Вивчалась фауна сеноману, виділялись фації сеноманських порід. Детальний опис найхарактерніших відслонень крейдових відкладів, палеогеографію сеноману Поділля подано у монографії Р.Р.Виржиківського "Геологічна мапа України" (1933). Літологію крейдових відкладів Поділля вивчали також Л.В.Пустовалов і М.Ф.Смирнов (1928), Ю.М.Сеньковський (1961, 1962, 1963), Є.К.Лазаренко (1960), А.А.Ясінська (1964), Д.П.Бобровник та Г.В.Бойчук (1963), А.А.Ясінська та Ю.М.Сеньковський (1961) та ін. У 1968 році вийшла узагальнююча праця колективу авторів Інституту геології та геохімії горючих копалин АН УРСР "Стратиграфія та фауна крейдових відкладів заходу України" (С.І.Пастернак, В.І.Гаврилишин, В.А.Гинда, С.П.Коцюбинський, Ю.М.Сеньковський). У монографії на базі фауністичних визначень вперше розчленовуються відклади альбу, верхнього турону, коньяку, встановлюється межа між альбом і сеноманом, подано літологічний опис головних типів крейдових порід. В наступному році (1969) виходить з друку інша капітальна праця "Мінералогія Поділля" (Є.К.Лазаренко, Б.І.Сребродольський), у якій крейдові відклади детально охарактеризовані мінералогічно. Крейдовим відкладам Волино-Поділля присвячено ряд праць С.І.Пастернака (1953, 1954, 1955, 1956, 1957, 1959, 1961 та ін.). В роботах цього дослідника розглядається біостратиграфія крейдових відкладів Волино-Подільської плити – у 1959 р. виходить однойменна монографія, а у 1961 р. на цю ж тему автором була захищена докторська дисертація. Заслуговують уваги роботи Ю.М.Сеньковського, у яких подається мінералого-петрографічна характеристика альб-сеноманських утворень, розглядається генезис силіцитів та ряд інших питань.

Багато робіт присвячено корисним копалинам, пов'язаним з крейдовими відкладами. Так, ще у 1929-1930 р.р. Р.Р.Виржиківським опублікована низка статей про поширення окремих типів корисних копалин у сеномані Середнього Подністров'я. У цей же час (1931 р.) фосфоритоносні відклади у польській на той час частині Поділля вивчав А.Моравецький. Досліджувались околиці смт Мельниці-Подільської, с.Устя, м.м. Борщова та Заліщик. Помічені значні скупчення фосфоритів в бортах р. Нічлави біля с.Пилипче. Одиничні прояви фосфоритів описані в сеномані долини р.Серет між селами Городок та Більче-Золоте, а також на лівому березі Дністра поблизу села Добрівляни. Через два роки автор публікує невелику статтю, де описує знахідки фосфоритів в долині р.Стрипи поблизу сіл Нагірянка, Підзамочок, Рукомиш, Заривинці, Переволока, Старі Петликівці, Бобулинці, Зарваниця та ін. Роботи, пов'язані з вивченням фосфоритоносності Подільського регіону поновлюються аж у повоєнні роки і стосуються в основному дослідження мінералогічного та петрографічного складу фосфоритів. Л.Г.Ткачук у 1944 році на основі складеної ним карти прогнозу корисних копалин Подністров'я визначає перспективні площі поширення фосфоритів. У 60-их роках виходять друком три великі монографії, в яких проблема фосфоритоносності Поділля знаходить ґрунтовне висвітлення. Це роботи Д.Н.Коваленка, В.Г.Семенова "Фосфорити України" (1964), Є.К.Лазаренка і Б.І.Сребродольського "Мінералогія Поділля" (1969) та Є.К.Лазаренка і Д.Н.Коваленка "Агрономічні руди України" (1966). У 1969 році виходить також цікава стаття З.А.Черникової про фосфорити верхньої крейди Середнього Подністров'я. І, накінець, у 80-х роках з'являються роботи Ю.М.Сеньковського та А.Ю.Сеньковського [325, 326], в яких викладаються сучасні уявлення про геологічну будову та генезис фосфоритових покладів Волино-Поділля. Насамперед, це дисертаційна робота А.Ю.Сеньковського "Геология фосфоритов мела Волыно-Подольской окраины Восточно-Европейской платформы" (1984), а також узагальнююча праця Ю.М.Сеньковського і В.В.Глушка "Фосфориты запада Украины" (1989). Деталізована характеристика вивчення фосфоритоносних відкладів та докладний перелік публікацій з даної тематики подані нами в роботах [62,63].

Loading...

 
 

Цікаве