WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Центрографія України: історія і перспективи - Реферат

Центрографія України: історія і перспективи - Реферат

Повернемося знову до "географічності" центру. Для забезпечення цієї географічності дуже бажано, щоб названа вище вертикальна вісь симетрії проходила через центр планети. У цьому випадку виникає природне розуміння інваріантності, як рівноважності території відносно повороту навколо цієї осі.

Нарешті, ми приходимо до розуміння географічного центру території, як її центру ваги, причому цей центр ваги одночасно є центром симетрії території відносно групи поворотів навколо вертикальної осі, що проходить через географічний центр і центр Землі.

Отже, центр ваги території – це пункт, який дає змогу врівноважити притягання всіх точок території до центру Землі. До цього пункту можна прикласти одну рівнодійну силу від усіх пунктів території і результат буде такий самий, як і при врахуванні усієї сукупності сил.

В сучасних умовах, на нашу думку, поняття територіального центру (в тому числі географічного центру держави) не може визначатися довільно, а повинно відповідати деяким загальним принципам [11]. Назвемо три з них:

Єдине міждисциплінарне розуміння. Поняття центру фігурує у різних науках і їх працівники повинні однаково розуміти і визначати центр.

Територіальна репрезентативність. Центр повинен акумулювати в собі вклад від усіх регіонів території і, таким чином, представляти усі регіони.

Можливість змістовних розширень. Поняття центру території потрібно визначити так, щоб на цій основі можна було знаходити складніші і не менш важливі центри (наприклад центр населення, центр промислового чи сільськогосподарського виробництва тощо).

У літературі можна знайти різні підходи до визначення центральної точки території. Розглянемо декілька найчастіше згадуваних.

Метод рівновеликих площ. Він полягає в тому, що "центральну" точку знаходять як перетин двох прямих, кожна з яких поділяє досліджувану територію на дві однакові за площею частини. Головним недоліком цього методу є його анізотропія, тобто те, що його результат не інваріантний відносно напрямку вибраних прямих. Простіше кажучи, для одної пари прямих метод може дати одну "центральну" точку, а для іншої пари прямих – іншу "центральну" точку. Така властивість методу дискредитує його і, крім того, викликає додаткову дискусію про те, яка орієнтація пари прямих "краща". Очевидно, що прив'язка такої орієнтації до напрямків географічних координат буде необґрунтованою для територій, які витягнуті в діагональному напрямку з північного заходу на південний схід, або з північного сходу на південний захід (наприклад Норвегія, Мексика, Японія, Пакистан та інші). Тому метод рівновеликих площ не витримує серйозної критики.

Метод центру ваги (статичних моментів). Насправді це просто дві технічно різних реалізації одного і того ж методу, який розвивав ще Д.Менделєєв. Це метод визначення географічного центру території як центру ваги фігури, яка моделює територію [5]. Він є загальновизнаним у світовій практиці і відповідний науковий напрямок має назву центрографія. Існує багато різновидностей цього методу. При коректній реалізації усі вони повинні давати однаковий (в межах точності обчислень) результат.

Метод центру ваги має ще ту перевагу, що дозволяє наочну фізичну інтерпретацію. Якщо вирізати з вагомого матеріалу фігуру, яка у певному масштабі моделює територію дослідження, то її центр можна встановити чи перевірити простим фізичним експериментом. Для цього досить покласти цю фігуру на гостре вістря, або підвісити за допомогою міцної нитки. В обох випадках (якщо вістря торкається центру ваги, або точка підвісу співпадає з ним) фігура буде знаходитись у рівновазі в горизонтальному положенні. Будь-яка інша точка, відмінна від центру ваги, такої рівноваги не дасть.

Метод центру ваги дозволяє обчислювати центри окремих явищ: населення, окремих частин суспільства, галузей, виробництв, тощо [9].

Метод інтегральних оцінок. Він передбачає, що інтегральною оцінкою точки території служить сума відстаней від цієї точки до всіх інших точок території. "Центральну" точку, знаходять з умови мінімуму цієї суми відстаней. Такий метод викликає певний інтерес, однак, серйозним його недоліком є те, що для "хороших" територій він не еквівалентний методу центру ваги: його результат не співпаде з центром ваги фігури – це будуть дві різні точки.

Інколи стверджують, що метод інтегральних оцінок виключає можливість попадання "центральної" точки за межі досліджуваної території для так званих "поганих" територій. Це правильно, але слід пам'ятати, що при такому підході ця точка, як правило, буде лежати на самій границі "поганої" території, що на практиці не вирішує принципово проблеми її демаркації. Крім цього, можна уявити собі такі ідеальні "території" (наприклад кільце, утворене двома концентричними колами), для яких метод інтегральних оцінок взагалі працювати не буде, бо в його рамках будь-яка точка внутрішнього кола кільця може претендувати на роль центральної.

Метод середніх координат. Він полягає в тому, що довготу центральної точки обчислюють як середнє арифметичне між крайньою західною і крайньою східною точками території, її широту як середнє арифметичне між крайньою південною і крайньою північною точками (саме так була обчислена точка біля селища Добровеличківка). Цей метод при всій своїй простоті має такі недоліки:

- як і метод рівновеликих площ, він є анізотропним і його результат не інваріантний відносно вибору системи координат;

- не репрезентує всі регіони держави, (наприклад, якщо уявно вилучити з території України Київську або Одеську область, то положення цієї точки не зміниться);

- не працює для територій, які складаються з двох або більше просторово розірваних частин (наприклад для США, включаючи Аляску);

- зводить складну реальну форму держави до простої геометричної фігури з 4-х точок;

- не дозволяє жодних змістовних розширень.

Часто при розгляді поняття центру піднімають питання так званих "поганих" територій. Територію називають умовно "поганою" або інколи "ввігнутою", якщо вона має таку форму, що її центр ваги лежить за межами території (для України цієї проблеми не існує). Деякі дослідники вважають це проблемою і намагаються її вирішити за рахунок зміни методу. Вважаємо що вимога обов'язкової належності центру ваги до території є, як мінімум, дискусійною. Справді, тверезий підхід до цього питання приводить до такої думки: якщо форма території "погана", то чому її центр має бути обов'язково "хороший" ? Не потрібно лякатись того факту, що центр ваги деяких територій лежить за її межами. Місцезнаходження центру ваги ? це певна властивість території, і, яка територія, такий і її центр, а проблему демаркації такого центру можна вирішувати конструктивно, використовуючи дипломатичні норми та механізми.

Висновки і перспективи. Із вищесказаного випливає, що центрографічний аналіз є точним методом, який забезпечує об'єктивне визначення широкого кола змістовних центрів суспільно-географічних явищ. Зокрема його можна застосувати до обчислення координат географічного центру держави, який є однією з її географічних констант.

Що стосується найближчих перспектив подальшого розвитку центрографічних досліджень України, то вони, на нашу думку, можуть охоплювати такі напрямки:

1. Поглиблення теоретичних та методичних основ центрографічного аналізу і синтезу, наукова інтеграція концепцій центрографії, які існують у вітчизняній та світовій науці, визначення місця центрографічного методу у системі методів суспільно-географічних досліджень.

2. Центрографічний аналіз передумов розвитку національного господарства України, включаючи природні та суспільні передумови.

3. Центрографічний аналіз національного господарства України, включаючи галузі виробничої сфери та сфери послуг.

4. Центрографічні дослідження міжгалузевих територіальних комплексів та проблем господарського районування території України.

5. Визначення шляхів вдосконалення територіальної організації національного господарства України в світлі центрографічного підходу, вдосконалення відповідності між системами розселення та територіальними виробничими системами, вдосконалення відповідності між територіальними системами послуг та системами розселення.

Література:

1. Менделеев Д.И. К познанию России.-Изд. 3-е. СПб., 1906.

2. Святловський Є.Є. Географічні центри України // Вісник статистики України, 1929, №1.

3. География и хозяйство. Вып. 3. Центрографический метод в экономической географии. Сб. научн. трудов. –Ленинград; Изд. ГО СССР, 1989.

4. Шевченко В.О. Про географічний центр території України // Український географічний журнал, 1993.- №1. –С.60.

5. Грицевич В.С. Центрографічний аналіз географічних полів. // Матеріали 4-ї звітної наук.-практ. конф. викл. та студ. геогр. ф-ту за 1993 рік. –Тернопіль, 1994. –С.30-31.

6. Заставний Ф.Д. Географія України: У 2-х кн. –Львів: Світ, 1994.

7. Грицевич В.С. Євген Святловський і центрографічні дослідження України // Історія української географії і картографії. Матеріали наук. конф. -Тернопіль, 1995. -С.187-188.

8. Грицевич В.С. Євген Святловський і центрографічний метод // Вісник.- Вип. 43, 1998. - Географія. –К: РВЦ Київський університет. –С.75-76.

9. Пивовар О.А., Грицевич В.С. Національне господарство України через призму центрографічного аналізу // Україна та глобальні процеси: географічний вимір. Зб. наук. праць. -К.: Обрії, 2001. -С.95-98.

10. Карпінський Ю.Ю., Лященко А.А., Дьогтяр А.М. Визначення географічного центру України // Вісник геодезії та картографії, -К. 2002, №1. –С.29-33.

11. Грицевич В.С. Про географічний центр України та її середину // Краєзнавство. Географія. Туризм. № 44 (289), 2002. –С.12-13.

Loading...

 
 

Цікаве