WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Центрографія України: історія і перспективи - Реферат

Центрографія України: історія і перспективи - Реферат

Центрографія України: історія і перспективи

Центрографічний метод дає змогу визначати та картографувати широкий спектр змістовних центрів, починаючи від центру території і закінчуючи центруми окремих суспільних явищ.

Одним з найперших і найголовніших завдань центрографії є визначення географічного центру території держави. Такий центр є важливою її географічною константою, може бути одним із національних символів держави, виконувати цілий ряд важливих суспільних функцій, серед яких необхідно назвати:

- пізнавальну: центр відображає суттєві особливості території держави;

- патріотично-виховну: центр є елементом патріотичного виховання;

- об'єднавчу: держава консолідується навколо свого центру;

- атракційно-економічну: центр є одним із екскурсійних об'єктів, входить в офіційні туристичні маршрути і приносить реальний прибуток.

Серйозне визначення географічного центру території України пов'язане з вирішенням ряду проблем. Це узгодження лінії як сухопутного, так і, особливо, морського державного кордону, вироблення єдиної концепції проведення берегової лінії, вибір варіанту врахування форми Землі та інші. Принципове значення має вибір методу виначення центру.

Історія центрографічних досліджень. Визначення територіальних центрів та їх картографування має вже певну історію і відоме у географії як науковий напрямок, що називається центрографія. Потрібно відзначити, що сама центрографія є складовою частиною більш широкої наукової дисципліни, яка носить назву геостатистики.

Перші опубліковані праці з центрографії відносять до ХІХ-го століття, відтоді, як Дж. Гілґард визначив у 1872 році центр населення Сполучених Штатів Америки. Далі центрографією почали займатися у багатьох країнах світу (США, Німеччина, Франція, Італія, Японія та інших). У Росії перші центрографічні роботи виконав відомий вчений Д.І.Менделєєв [1]. Він обґрунтував необхідність визначення географічного центру держави як центру ваги її території.

Перші центрографічні дослідження України зробив Євген Євгенович Святловський [7,8]. Ім'я цього вченого заслуговує на особливу нашу увагу. Він народився 14 квітня 1890 року в м. Чернігові, однак потім працював у Ленінграді в Морському генеральному штабі, надалі професором Петроградського університету, читав лекції у Військово-господарській і Військово-політичній академіях. Є.Святловський був одним з ініціаторів створення і незмінним завідувачем Центрографічної Лабораторії імені Д.Менделєєва, яка працювала в Ленінграді з 1926 до 1934 року [3]. За роботи з центрографії був нагороджений Малою золотою медаллю Вченої ради Географічного товариства.

У 1929 році він опублікував українською мовою статтю "Географічні центри України" [2], де крім центрів території та населення, визначив ще широкий перелік галузевих центрів ваги. Хоча у 20-і роки ХХ століття територія України відрізнялась від нинішньої і безпосередньо порівнювати результати тодішніх і теперішніх досліджень не можна, однак ця стаття має для нас дуже велике методологічне і методичне значення.

Даючи характеристику "центру ваги" явища, Є.Святловський пише: "В понятті центру мисляться нерозривно злитими дві ознаки, дві характеристики всякого конкретного економічного явища, яке ми досліджуємо: 1) "вага", статистична величина, чисельність явища і 2) місцезнаходження (географічна ознака, виражена кількісним способом в географічних або прямокутних координатах)".

Говорячи про центрографію загалом, автор зазначає: "...центрографія вносить точну кількісну методу в географічне дослідження народнього господарства" і далі "...центрографія принципово "географізує", у згоді з дійсними умовами існування народнього господарства, методи статистичного спостереження й аналізи". А характеризуючи обсяг можливих центрографічних досліджень він пише: "Сфера центрографії така ж велика, як і вся область статистичного дослідження. Своєю логічною природою поняття центру має загальне значіння. Всюди, де ми маємо те або инше географічне розміщення масових локалізованих на земній поверхні статистичних величин, ми можемо й повинні ставити питання про стислу графічну й аналітичну характеристику цього розміщення і говорити про центри локалізованих статистичних сукупностей, взятих в їх натуральній формі в реальних конкретних умовах їх розміщення".

Конкретно для економічної центрографії Є.Святловський призначає таку низку центрів: "1 - центри територіяльні, 2 - центри залюднености, 3 - центри природних багатств (паливо, руда, лісові багатства, гідроелектрична енергія, сільськогосподарські рослини, тварини і рибні багатства), 4 - центри нагромадження технічного капіталу й виробництва: райони будівель, шляхи сполучення, промислові центри, зосередження запасів, 5 - центри споживання".

Перед цим у 1927 році були виконані ескізи до "Промислового атласа УРСР", які містили 38 центрографічних карт, що описували розміщення промисловості в цілому та окремих її галузей за різними показниками.

В Україні, яка є батьківщиною Є.Святловського, його ім'я не вшановане належним чином і цю ситуацію потрібно виправляти.

Для сучасної території України визначення її центрів, зокрема територіального центру, почалося після здобуття незалежності і характеризувалося помітною активністю різних авторів.

Так, Шевченко В.О. [4] визначив пункт, довгота якого є середнім арифметичним значенням крайньої західної та крайньої східної довготи України, а широта – середнім арифметичним значенням крайньої південної та крайньої північної довготи України і назвав її "географічним центром". Ця точка знаходиться в Кіровоградській області в околицях селища Добровеличківка.

Я.Кудлик і В.Грицевич [6], визначили центр України у традиціях центрографічного аналізу, як центр ваги її території, і ця точка виявилася у Черкаській області поблизу м. Ватутіне. Пізніше ряд авторів [10] обчислили центр ваги території України поблизу м. Шпола Черкаської області. Після цього названа проблема набула серйозного звучання і почала вирішуватись на загальноукраїнському рівні.

27-29 червня 2002 року з ініціативи Українського географічного товариства відбулась науково-практична експедиція "Географічний центр України" за маршрутом Київ-Добровеличківка-Кіровоград-Олександрія-Шпола-Ватутіне-Київ, учасники якої (і автор у тому числі) особисто побували на місцях очікуваного знаходження географічного центру України.

18 грудня 2002 року у Києві відбулося засідання Науково-технічної ради Державної служби геодезії, картографії та кадастру, першим питанням порядку денного якого було обговорення проблеми визначення географічного центру України. На засіданні виступили автори названих центрів і керівники служби. В результаті було прийняте рішення про створення робочої групи (з участю всіх зацікавлених сторін) з визначення географічного центру України, яка впродовж 2003 року повинна остаточно вирішити цю проблему.

Завдання визначення центрів ваги для території України. На даний час різними колективами науковців проведено визначення географічного центру України за методом центру ваги. Усі ці дослідження (при незначній неоднозначності результатів) вказують на те, що такий центр знаходиться на території Черкаської області (приблизно в межах долини річки Шполки, яка протікає через міста Ватутіне та Шпола).

У зв'язку з тим, що на території Кіровоградської області з ініціативи місцевої адміністрації вже встановлений знак, який названий ними як "географічний центр України", виникає ще одна наукова, правова та організаційна проблема.

На нашу думку, відношення до цього має полягати в тому, що чим більше різних географічних констант України буде відзначено знаками на місцевості, тим краще. Інша справа, що ці константи повинні мати правильні науково-обґрунтовані назви. Пункт біля с. Добровеличківка, безумовно, є однією з географічних констант України, однак, враховуючи спосіб визначення, найкоректнішою її назвою була би "Географічна середина України" [11].

Методика та результати досліджень. Перед тим як перейти до конкретних методик знаходження географічного центру території, потрібно визначитися з ним на понятійно-концептуальному рівні і обґрунтувати підходи, які застосовувалися.

Розглядаючи поняття "географічний центр території" бачимо, що воно складається з трьох слів, кожне з яких потребує спочатку наукового уточнення, а потім, в процесі застосування конкретних методик, відповідного організаційного забезпечення.

"Географічність" центру означає прив'язку досліджень до поверхні конкретної планети Земля із врахуванням її розмірів, форми, унікального розташування території дослідження, загальноприйнятої системи географічних координат і вираження центру в цих координатах.

Під "територією" розуміємо деяку обмежену частину поверхні Землі, певним чином визначену сукупність місць її географічного простору. Окремої уваги вимагає питання про визначеність території держави. У загальному випадку говорять про геоторію держави, включаючи сюди і територію (тверду поверхню) і акваторію (територіальні води) і аероторію (повітряний простір над територією). Взагалі кажучи, поняття центру можна формально застосувати до будь-якого набору названих компонент, однак базовою компонентою, безумовно, є сухопутна територія держави, обмежена міждержавними кордонами і береговою лінією. Саме для цієї базової території потрібно, у першу чергу, визначити її географічний центр і він буде однією з її базових географічних характеристик (констант).

Окремої розмови заслуговує поняття "центр". Його необхідно перевести з площини інтуїтивного відчуття у площину теоретичного розуміння. Отже, що означає центр території ? Це поняття при уважному розгляді виявляється достатньо глибоким.

Центр території є її певним атрибутом. Центр – це точка, яка перебуває у певному відношенні до території. Далі уточнимо, в чому полягає це відношення, однак потрібно відразу зауважити, що мова йде про центр усієї території, а не її якихось окремих елементів (наприклад габаритних точок).

Центральність певного місця відносно території означає певну рівноцінність положення відносно інших місць і його оптимальність. Ця рівноцінність свідчить про властивість інваріантності. У свою чергу інваріантність є ознакою симетрії.

Отже, центр території – це такий пункт, відносно якого територія має симетричні властивості. В науці симетрія означає інваріантність відносно деякої групи перетворень. Про які перетворення може йти мова у даному випадку ? На поверхні Землі територія - це двовимірний об'єкт, який гіпотетично має лише одну ступінь свободи: свободу повороту навколо вертикальної осі. Якщо ця вісь проходить через центр симетрії, то певна характеристика, вибрана нами як інваріант, буде залишатися незмінною.

Loading...

 
 

Цікаве