WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Трудові ресурси України - Реферат

Трудові ресурси України - Реферат

1) із значною часткою працездатного населення, але дуже низькими показниками природного руху, значним механічним відтоком людей (Харківська, Луганська, Дніпропетровська, Донецька, Київська області).;

2) із значною часткою працездатних людей, високими показниками "старіння" населення, від'ємними або незначними додатними показниками природного приросту населення, значним механічним відтоком населення (Одеська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Львівська, Тернопільська, Волинська, Рівненська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська області, Автономна Республіка Крим;

3) з найнижчою в Україні часткою працездатного населення, дуже низьким (від'ємним) природним приростом населення, найвищою часткою осіб пенсійного віку, із значним відтоком населення (Хмельницька, Житомирська, Вінницька, Черкаська, Сумська, Полтавська, Кіровоградська, Чернівецька області).

Найгірший стан щодо збільшення працересурсного потенціалу в областях третьої групи, тому реструктуризація їх господарства повинна відбуватись у напрямі розвитку непрацемістких галузей.

Рівень зайнятості населення (відношення зайнятого населення до всього працездатного) в Україні постійно знижувався, в 2004 р. він становив 56.6% (в 1996 р. – 70.4%) внаслідок згортання виробництва в період загальної економічної кризи. Про особливості зайнятості населення у різних галузях господарства свідчить таблиця 2.

За 1990-2004 рр. чисельність зайнятого населення зменшилася на 5.1 млн.осіб (20%). У всіх галузях господарства, крім фінансової сфери та управління, відбулося скорочення працівників, найбільше у матеріальному виробництві, зокрема у будівництві – в 2.2 рази, промисловості – 1.7 раза. Змінилася також структура зайнятості, якщо в 1990 р. все зайняте населення працювало у галузях економіки, то вже в 2004 р. майже 10 млн.осіб – у інших сферах економічної діяльності, передусім об'єктах ринкової інфраструктури (біржах, консалтингових компаніях та ін.). Частка працівників матеріального виробництва зменшилась із 67.2% у 1990 р. до 49.7% у 2004 р., відповідно людей, що працюють у сфері послуг – збільшилась з 32.8 до 50.3%. Але це зовсім не означає, що збільшення частки останніх відбулося внаслідок збільшення кількості працівників. Це було досягнуто неоднаковими темпами скорочення працівників, значно більшими у галузях матеріального виробництва, ніж у сфері послуг. Збільшення кількості і частки зайнятих відбулося тільки у сфері управління та у галузях фінансування, кредитування і страхування (див. табл. 2). Склалася в сучасних умовах така ситуація, що на 1000 працівників виробничої сфери припадає 71 управлінець (в 1990 р. – 23), на кожну 1000 працівників взагалі – 42 управлінців (в 1990 р. – 16), що в умовах загального падіння виробництва зовсім не є виправданим.

Таблиця 2

Кількість зайнятого населення у галузях господарства України*

Галузі

1990 р.

1999 р.

2001 р.

2005 р.

Всього зайнято, млн.осіб

В % до всього зайн. населення

Всього зайнято, млн.осіб

В % до всього зайн. населення

Всього зайнято, млн.осіб

В % до всього зайн. населення

Всього зайнято, млн.осіб

В % до всього зайн. населення

Всього

25.4

100.0

21.8

100.0

20.9

100.0

20.3

100.0

У галузях економіки

25.4

100.0

18.8

86.1

18.8

71.5

20.3

100.0

Промисловість

7.8

30.8

4.4

19.9

3.9

18.8

4.0

19.7

Сільське та лісове господарство

5.0

19.8

4.9

22.6

2.4

11.5

4.0

19.7

Будівництво

2.4

9.4

1.0

4.5

0.8

3.7

0.9

4.4

Транспорт і зв'язок

1.8

7.2

1.2

5.6

1.1

5.4

1.4

6.9

Торгівля, громадське харчування, мат.-тех. збут та постачання заготівлі, готельний бізнес

1.9

7.3

1.5

6.9

1.2

5.6

1.4

6.9

Охорона здоров'я, фізкультура та спеціальне забезпечення

1.5

5.9

1.4

6.6

1.4

6.5

1.3

6.8

Освіта, культура, мистецтво, наука та наукове обслуговування

3.0

11.9

2.2

10.3

2.1

9.9

2.0

9.5

Фінансування, кредитування, страхування

0.1

0.4

0.2

0.7

0.2

0.8

0.2

1.0

Аппарат органів державного та господарського управління

0.4

0.2

0.8

3.4

0.9

4.2

1.1

5.4

Інші сфери економічної діяльності

1.5

4.2

4.2

17.5

6.9

33.6

4.0

19.7

*Статистичні збірники України за 1990, 1999, 2004 р.

Якщо подивитись на особливості зайнятості населення у регіонах України, то побачимо, що найнижчий рівень зайнятості населення спостерігається в тих областях, де найбільші темпи спаду виробництва, де обмежена сфера прикладання праці. Одночасно збільшується кількість безробітних людей. Безробітними в Україні вважають працездатних громадян, які не мають заробітку або інших передбачених законодавством прибутків, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до роботи. Вони становлять 8.7% (в 1995 – 5.6%) від працездатного населення. За визначенням Міжнародної організації праці, безробітними вважаються особи працездатного віку, зареєстровані і незареєстровані у державній службі зайнятості), які або не мають роботи (прибуткового заняття), або шукали роботу та намагались організувати власну справу на обстежуваному тижні, або готові приступити до роботи впродовж двох наступних тижнів. До безробітних також відносяться, за оцінками цієї організації: 1) особи, які приступають до роботи впродовж найближчих тижнів; 2) ті, що знайшли роботу і чекають відповіді; 3) ті, що шукають роботу і зареєстровані у службі зайнятості; 4) які навчаються за направленням служби зайнятості.

Крім офіційно зареєстрованих безробітних, близько 30-40% працездатного населення регіонів тимчасово не працюють, або зайняті неповний тиждень чи декілька днів на місяць (т.з. "приховане безробіття"). Ці люди разом з офіційно визнаними безробітними реально відображають рівень зайнятості трудових ресурсів (цей рівень майже в 3 рази нижчий від офіційного).

Серед безробітних людей у 2004 р. переважали ті, що були звільнені у зв'язку із реструктуризацією виробництва та скороченням штату (60.2%) та непрацевлаштовані після закінчення навчальних закладів (17.7%). Більшість із вивільнених займали робочі місця та місця, які не потребують професійної підготовки (62%). Близько 63% звільнених людей – жінки. У цьому році найбільше вивільнено працівників у промисловості, причому із підприємств державної форми власності. Найменше вивільнення спостерігалось із установ та закладів сфери послуг, яка вже переорієнтовується на ринкові засади господарювання. Найбільше поповнили ряди безробітних у 2004 році люди із Донецької, Дніпропетровської, Львівської, Харківської, Київської областей.

Loading...

 
 

Цікаве