WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Соціально-політичні передумови характеристики виборчого процесу в областях подільського регіону - Реферат

Соціально-політичні передумови характеристики виборчого процесу в областях подільського регіону - Реферат

Соціально-політичні передумови характеристики виборчого процесу в областях подільського регіону

Одним з важливих елементів розвитку українського суспільства на сучасному етапі є формування повноцінної зрілості політичної культури населення. В різних реґіонах України вона сьогодні перебуває на різних рівнях становлення. Досить своєрідною вона є в подільських областях (Вінницька, Тернопільська, Хмельницька області). Під впливом різноманітних факторів ця територія незважаючи на відносну компактність характеризується значними відмінностями електоральних уподобань населення.

Сучасна суспільно-географічна, політологічна література приділяє далеко не другорядну роль окресленій проблематиці. Останнім часом в даній царині активно працюють такі вітчизняні географи, як М. Багров, М. Дністрянський, О. Топчієв, О. Шаблій; більш чисельним виглядає перелік вчених, що займаються даною проблематикою з політологічної точки зору – Т. Батенко, В. Дергачов, К. Кидань, В. Кремінь, В. Мадісон, М. Томенко, В. Шахов, Ю. Шведа та ін. Суспільно-географічні праці присвячені переважно проблематиці геопросторових аспектів виборчого процесу, аналізу чинників, що визначили електоральну прихильність та виборчу активність населення певних територій.

Постановка задачі. В даному дослідженні нами ставилось за мету розглянути наступні моменти:

– провести огляд наукових публікацій даної проблематики;

– визначити чинники, які обумовили електоральні уподобання населення Поділля;

– провести співставлення залежності окреслених чинників з їх впливом на вибори в подільських областях.

Виклад основного матеріалу. Сучасні прояви електоральних процесів мають чітке причинно-наслідкове обґрунтування. Насамперед в окреслених областях вирішальну роль мають чинники, які ми об'єднуєм як соціально-політичні.

Особливо значний вплив на виборчий процес має історичний чинник. Відомо, що в історико-географічному плані Поділля є єдиною етнічною територією з довготривалим спільним історичним розвитком (включаючи княжі часи, козаччину і аж до XVIIIст.). Як єдина адміністративна одиниця виступає вона і в нормативно-правових актах того часу (Поділля, Подільське воєводство тощо.). Проводячи свої дослідження, відомі українські вчені С.Рудницький та В. Кубійович відносили їх до центральних українських земель (у С.Рудницького –"черенні землі"). Але ситуація змінюється продовж XIX – ХХ ст. Початком такого дистанціювання в розвитку стали поділи Польщі у кінці XVIII ст., коли правовим полем могутніх тоді держав, Поділля було розділене між Російською та Австро-Угорською імперією. Кордоном в межах даної історико-географічної землі було обрано р. Збруч з її субмеридіональним простяганням.

Впродовж двох століть це визначало суспільний розвиток території. В першу чергу це етнонаціональний склад. За даними радянських переписів частка росіян в областях та районах, що входили до складу російської імперії, а потім – Радянського Союзу складала понад 6%, в той час як в Тернопільській області, що пізніше опинилась у складі радянської України, їх частка складає 2%. На сьогодні це не відбилось в якихось міжнаціональних конфліктах, але знайшло своє відображення у рівні аполітичності населення східного Поділля, пригніченості політичного плюралізму на цих територіях. В результаті населення цих територій не лише проявляє часткову симпатію лівим та лобійованим урядовими колами кандидатам, а й загалом орієнтується на підпорядкування зовнішньої політики національним інтересам України, (це загалом позитивний момент), розширення співробітництва з країнами СНД, особливо з Росією та Білорусією, як з політичними союзниками. Водночас, рівень політичної культури на заході Поділля (Тернопільська область) сформувався значно раніше – перші вибори в Австро-Угорській імперії, до складу якої входило Тернопілля, відбулися в 1848р. До 1939 р. тут активно розвивалась багатопартійна система, що також наклало свій відбиток на рівень політичної свідомості населення.

Підтримка певних кандидатів, партій чи блоків залежить від духовно-культурного рівня; насамперед мається на увазі його релігійність та освідченість. Взаємини між релігійної сферою та державою в Україні ніколи не були простими, а на такій різноорієнтованій в духовно-культурному плані території як Поділля, тим більше. І хоча греко-католицька та православна конфесії, що переважають на даних територіях, генетично виходять з однієї християнської церкви, але рівень релігійності населення в даних областях є різним. В деякій мірі це пов'язано з адміністративним підпорядкуванням та адміністративно-територіальною організацією конфесій, яка завжди була під пильним поглядом політичних режимів. Прослідковується пряма залежність між часткою греко-католиків в субрегіонах і прихильністю до націонал-державницьких ідей: адміністративних районах Тернопільської області (крім Кременецького, Шумського районів) частка греко-католиків коливається від 73% до 45% і на виборах 1990-2004рр. демократичні сили тут підтримувало не менше 88% виборців. Ще яскравіше це можна прослідкувати на прикладі Хмельницької області. В прикордонних з Тернопільською областю, але периферійних відносно Хмельницького, районах (Теофіпільському, Городоцькому, Чемеровецькому, Кам'янець-Подільському) частка греко-католиків складає до 11% і на останніх виборах (грудень 2004р.) демократичні сили підтримало від 55 до 71% виборців.

Підтверджує цей висновок і ще один непрямий факт: в напрямку на схід кількість релігійних громад зменшується (Тернопільська обл. –1540, Хмельницька обл. – 1210, Вінницька – 1086), а частка неорелігійних громад, а відповідно і їх прихильників збільшується (Тернопільська обл. –127, Хмельницька обл. – 198, Вінницька – 198). В цьому ж напрямку зростає прихильність електорату до ідей космополітизму та інтернаціоналізму.

Традиційно на заході України (сюди можна з впевненістю віднести Тернопільську область) високий рівень освіти. Він визначається передусім часткою тих, хто навчається у вищих та спеціальних вищих навчальних закладах. Найвищий цей показник у Тернопільській області – 380 осіб в розрахунку на10 тис. населення, а найнижчий – у Вінницькій – 190 осіб. Із заходу на схід не лише змінюється прихильність до націонал-демократичних ідей, а й зростає рівень негативістського електорату та група абсентеїстів (ті, що не беруть участі у виборах, але мають право голосу).

Певний вплив на електорат Поділля мають активні організовані групи громадян, що мають спільні інтереси – партії. Хоча в Україні загалом показник участі населення в політичних партіях та рухах не є надзвичайно високим (близько 2%), частка активних членів партій зменшується в східному напрямку, як і зменшується частка їх осередків (в Тернопільській області – 1013, у Вінницькій – 780, дані на 1.01.2004р.). в цьому ж напрямку змінюється не лише показник прихильності до демократичних кандидатів, та їх програм, а й загальна участь у виборчому процесі. Важливо і те, що велика кількість осередків в західних районах Поділля не є показником різноманітності політичних партій та рухів, а в Східному Поділлі спостерігається їх більша номенклатура, що і відображається в розрізненості та неоднорідності уподобань місцевого електорату.

В сучасних умовах зростає вплив інформаційних чинників на електоральні уподобання населення. Окрім державних засобів масової інформації (ЗМІ), й недержавних, значна роль відводиться електронним засобам теле- і радіомовленню, що частково пов'язано з зменшенням тиражу масових газет та журналів. При чому, вплив цього чинника є відчутнішим з наближенням до центру, столиці України і саме тут різноманітні ЗМІ часто визначають електоральну прихильність до кандидатів та партій.

Не варто опускати і такий важливий момент, як ментальність населення (психологічний чинник). Хоч і прийнято вживати цей термін з означенням до всього населення України, але і в субрегіональному відношенні також маємо деякі відміни. Так, прихильність електорату Західної України (а сюди звичайно включають і Тернопільську область) до демократичних та національних ідей традиційно пояснюють близьким розташуванням до Західної Європи, свободолюбивими і демократичними настроями населення, приязним ставленням до своїх, часто харизматичних, лідерів. Ці риси не є притаманними населенню Східного Поділля.

Сучасна ситуація в українському соціумі навіть на регіональному рівні характеризується складними процесами. Про це свідчать зростання незадоволення й розчарування в суспільстві, неспокою та агресивності, криза довіри до партій, владних структур, збільшення пауперизму та маргінальності. Водночас є процеси, що спричиняють швидке соціальне розшарування населення.

Соціальний розвиток взаємодіє з економічною, політичною і духовною сферами. Він відбиває не лише рух соціальної інфраструктури але й саму життєдіяльність людей, їх якість і спосіб життя. Характеризуючи зміни становища людини в системі суспільних відносин, соціальний розвиток представляє собою результат сформованого до певного моменту розподілу індивіда за соціальними позиціями (за ї місцем у виробництві, суспільно-політичній практиці, культурі та ін.).

Соціальні умови, які безпосередньо визначають відмінності у рівні, якості й способі життя населення, можливостях розвитку здібностей, далеко не однакові в різних районах подільських областей. Вони характеризують геопросторові соціально-політичні відмінності, які, в свою черг, впливають на геопросторову соціально-політичну структуру – один із видів соціальної структури суспільства.

Територіальна диференціація соціального розвитку, нерівність людей за умовами життя охоплює велике коло політичних, духовних і економічних проблем. Серед складових геопросторових соціально-політичних відмінностей можна назвати відмінності між умовами праці й побуту; соціальних спільностей у районах різного таксономічного рангу; рівнем їх соціального розвитку, включаючи показники освіти, професійно-кваліфікаційну підготовку; територіальний пріоритетів наявних політичних партій та громадських рухів; електоральні уподобання населення різних регіонів; взаємозв'язок національної та релігійної складових тощо. Соціально-політичні відмінності складні за структурою, їм властиві численні ознаки і особливості, різноманітність сторін, які їх характеризують.

Висновок. Отже, електоральна система подільських областей формувалась під впливом багатьох чинників. Але для цього регіону вирішальну роль має група соціально-політичних чинників. Серед них насамперед історико-географічний, який призвів до того, що етнічно єдина територія характеризується такими біполярниим проявами виборчих інтересів населення. Похідною від цього чинника виступають всі наступні, які розвивались на його основі. А загалом такий стан чітко дозволяє виділити східний вектор зменшення не лише політичної активності населення, а й його націонал-демократичної зорієнтованості. Існування геопросторових соціально-політичних відмінностей небажане з багатьох причин. Вони свідчать про наявність неоднакових умов праці й побуту населення на означеній території, їх політико-електоральну прихильність, про різні можливості всебічного розвитку особистості.

Література:

1. Багров М.В. Реґіональна геополітика (на прикладі Криму). Автореф. ... докт. геог. наук. – К., 2001. – 25с.

2. Дністрянський М.С. Україна в політико-географічному вимірі. – Львів, 2000 . – С. 278-295.

3. Ковальчук А.С. Географія релігії в Україні. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – 308с.

4. Кузишин А.В. Територіальні відміни електоральних уподобань населення подільських областей // Наукові записки. Серія: Географія. – Тернопіль, 2002. - № 2– С. 178 – 180.

5. Мадіссон В.В., Шахов В.А. Сучасна українська геополітика. – К.: Либідь, 2003. – 178с.

6. Миронюк В.М. Електоральна географія регіону (на матеріалах галицьких областей). Автореф. ... канд. геог. наук. – Львів, 2002. – 20с.

7. Миронюк В.М. Поведінка електорату Тернопільської області // Вісник Львів. у-ту. Серія географія, 1998. – вип.. 23. – С. 87 – 89.

8. Рахманін С. Ще раз про таємницю хромосомного набору // газ. "Дзеркало тижня", 2002, – № 13. С. 1,3.

9. Рудницький С.Л. Чому ми хочемо самостійної України. – Львів: Світ, 1994. – 323с.

10. Статистичний щорічник України за 2000 рік. –К.: Техніка, 2000, с. 453.

11. Шаблій О.І. Електоральна географія / Соціально-економічна географія України. – Львів: Світ, 2000. – С. 116-132.

12. Штулак Н. Погляньте, хто пройшов // газ "Є! Хмельницька газета", 2002, – № 14. С. 3.

Loading...

 
 

Цікаве