WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Регіонально-географічні дослідження Володимира Кубійовича - Реферат

Регіонально-географічні дослідження Володимира Кубійовича - Реферат

Проведення грунтовного наукового аналізу специфіки ведення сільського господарства у Карпатах дозволило автору поширити свої студії про розміщення культур та населення у північних Карпатах.

Цікаво, що вищезгадана наукова тематика настільки захопила вченого, що він її конкретизував у двотомній праці під назвою "Пастуше життя у Підкарпатській Русі", яка вийшла друком на чеською мовою у Братіславі в 1935 і 1937 роках.

У передмові до цієї монографії В.Кубійович відзначив, що опрацювання даної проблеми було здійснено з погляду землеопису Північних Карпат (у складі теперішніх Львівської та Закарпатської областей). Започаткував цю роботу ще у 1912 р. проф. Краківського ун-ту Любомир Савицький. Пізніше Слов'янська комісія поставила цю проблему на 1 з'ізді слов'янських географів і етнографів у Празі (1924 р.). Цією проблемою у східних Карпатах займався проф. Ї.Краль. Фактично це була антропогеографічна праця всієї Підкарпатської Русі з огляду на потребу картографування.

Автор використав як спеціальну літературу, так і власні дослідження полонинського терену. Відчував нестачу фізико-географічного вивчення краю, зокрема морфології, метеорології. Велику поміч йому дала топографічна карта у масштабі 1 : 75000 – основа для визначення границь полонин і лісів. Доброю була статистика домашніх тварин, рослинних культур, населення, а також інша станом на 1930 р. Реальне опрацювання матеріалів тривала близько 4-х місяців у 1930-1932 рр. На цей період були складені таблиці, виконані карти у масштабі 1 : 300000.

Текстова частина монографії (93 с. друкованого тексту) присвячена оцінці передумов формування пастушого життя, зокрема морфології рельєфу, вегетаційного періоду лісів і культурних рослин, розміщення населення та його зайнятості, розмірів господарств і їх прибутку від пастушого тваринництва, польового і лісового промислів; оцінки власності та інших занять населення.

Далі наводиться оцінка фізіографії полонинського пасма і тих конкретних полонин, які вивчала його експедиція: Боржави, терену між Боржавою і Тереблею, Красної, Свидовця, Рівної, Голиці, Менчула, Чорногори, Гуцульських Альп, Братковської, Флішового пасма та острівних гір, Горган тощо. На цій добрій основі потім йде економічна географія пастушного господарства на хорошій статистичній базі: початок, розвиток і величина чотирьох типів пастуших господарств (в колибах з волами і кіньми, з коровами, з вівцями і козами і змішаного прибутку). Дається оцінка пастушого персоналу, величина його прибутку, пастуших міграцій, стану стежок (доріг), пастуших мистецьких будинків, організації полонинських господарств, їх витривалості.

Друга частина монографії включає детальну статистико-картографічну інформацію у розрізі полонин з детальним урахуванням впливу висоти на їх площі і частку у загальній поверхні; врахуванням 9 головних і 33 інших природних ознак населення в розрізі великих антропогеографічних одиниць. Методом картограм показано типи пастушого життя, розміри полонин в % від загальної площі, верхню границю пастуших поселень, густоту пастухів на 100 кв. км і в % до всього постійного населення, середня віддаль поселень від полонинських господарств. Назви поселень наведені на 1928 р. за статистичним лексиконом Чехії. Велику допомогу в цій роботі надали В.Кубійовичу урядники Чехії, вчені Празького і Братиславського університетів, інформатори в терені, провідник зі Львова Микола Кулицький, а також керівники Підкарпатської Русі при перекладі і виданні цієї монографії.

У цей же період опубліковано матеріали про життя пастухів Мармарощини та Буковини. Перебуваючи на посаді доцента географії Східної Європи в Краківському університеті, з червня 1928 року, В.Кубійович активно прилучав українську молодь до географії, організував наукові виїзди в Карпати, турбувався за молодих географів та заохочував їх до науково-дослідної праці. За його редакцією вийшов "Науковий збірник географічної секції при Українській Студентській громаді в Кракові" (1930), в якому українські молоді студенти-географи друкували свої оригінальні статті. Тематика цих статей у більшості випадків стосувалася аналізу населення і розселення у Східних Карпатах і Закарпатті, а також розгляду питань антропогеографії всього Карпатського регіону. Передмову та провідну статтю до цього збірника написав В.Кубійович.

Крім карпатської тематики Володимир Кубійович зацікавився господарським комплексом Донецького басейну. Ще перед війною вчений дав економіко-географічний опис Донбасу, який видав німецькою мовою у видавництві "Osteuropa".

Перебуваючи на посаді редактора "Енциклопедії Українознавства", впродовж 38 років свого життя Володимир Кубійович не полишав праці над регіональними економіко-географічними студіями рідної України. На сторінках "Енциклопедії Українознавства" з'явились близько 54 географічних краєзнавчих нарисів, в тому числі близько 33 про окремі регіони України. Ним самостійно і у співавторстві з А.Жуковським, А.Полюйком, В.Голубничим, В.Маркусем, І.Лисяком-Рудницьким, С.Процюком, М.Міллером, В.Іванисом, М.Аркасом, Я.Пастернаком, Н.Полонською-Василенко, О.Оглоблиним, В.Веригою, Є.Жарським, М.Жданом, М.Ковалюком, І.Сидорук-Поульсом, І.Бакалом, О.Краснінським здійснено оригінальні комплексно-географічні описи Бессарабії, Буковини, Високого Бескиду, Волині, Галичини, Донецького басейну, Дрогобицько-Бориславського промислового району, Закарпаття, Криворізького залізорудного басейну, Криму, Кубані, Південної України, Підляшшя, Поділля, Покуття, Полісся, Полтавщини, Посяння, Пряшівщини, Слобідської України, Ставропільщини та Терщини.

Зміст цих описів може представити їх структура: географічне положення, площа, населення; характеристики природи, історико-географічний аналіз, населення і характер розселення, його міграції та зайнятість; характеристика соціально-господарського розвитку з урахуванням структури земельного фонду та землекористування, посівних площ тощо, розміщення тваринництва і розміщення промисловості та оцінка транспорту. Характерно, що до кожного розділу додавалась відповідна картосхема.

Молодим науковцям — аспірантам, магістрам і дипломантам бажано б здійснити порівняльний суспільно-географічний аналіз не тільки полонинського господарства окремих частин Карпат за останні 70 років, а й окремих етнічних українських земель.

Таким чином, проф. В.Кубійовичем була здійснена величезна регіонально-географічна праця, яка заслуговує дальшого системного вивчення і доповнена дослідженнями його соратників, друзів та помічників.

Для нас — професійна діяльність таких вчених як С.Рудницький, К.Воблий, П.Тутківський, В.Кубійович, В.Садовський, В.Геринович та багато інших повинна бути прикладом служіння своїй науці та Україні.

Loading...

 
 

Цікаве