WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Регіонально-географічні дослідження Володимира Кубійовича - Реферат

Регіонально-географічні дослідження Володимира Кубійовича - Реферат

Регіонально-географічні дослідження Володимира Кубійовича

Якщо розглянути цю проблему в контексті значення географічного українознавства як важливої складової українознавства взагалі, то ми маємо незаперечні успіхи: видана серія підручників і навчальних посібників для середньої і вищої школи, опрацьовано нові історико-географічні спецкурси, моделі та прийоми викладання географічних дисциплін, здійснюється різнопланове вивчення території України, підготовка кадрів для всіх видів географічної діяльності. Але цей доробок недостатньо враховує нинішня концепція становлення і розвитку українознавства, опрацьована НДІ українознавства на чолі з проф. П.Кононенком, яка робить акцент на переважно гуманістський історико-етнографо-філологічний зміст. Тому тему конференції, присвяченої сторіччю В.Кубійовича (2000 р.), слід вважати навіть дуже актуальною з огляду на нинішній складний і неоднозначний процес становлення і зміцнення української державності, наукового обгрунтування її соціально-економічних, культурно-виховних та економічних засад.

При цьому вважаємо за необхідне відзначити унікальний доробок окремих вчених-географів України з оцінки історичної спадщини української географічної школи. Цілісну географічну картину цього процесу узагальнив проф., акад. АН ВШУ Ярослав Жупанський у своїй монографії-підручнику "Історія географії в Україні" (1997 р.), проф., акад. АН ВШУ Олег Шаблій у своїх монографіях і статтях повернув нам імена та творчий доробок таких видатних учених як Степан Рудницький, Володимир Кубійович, Валентин Садовський; а проф. Валерій Руденко – творчий доробок Антона Синявського; проф., акад. АН ВШУ Федір Заставний – дав аналіз етнічних українських земель і української діаспори; ентузіасти-дослідники історико-географічних питань – покійний Богдан Заставецький, Віктор Гуцал, Іван Ровенчак, Мирослав Дністрянський ряд зовсім молодих науковців, всі вони системно опрацьовують архівну інформацію, створюють основи географічного джерелознавства. Вже опрацьований творчий доробок Павла Тутківського, Костянтина Воблого, Георгія Кривченка, Мирона Дольницького, Мирона Кордуби, Володимира Гериновича, Костя Дубняка, а також тих учених, що брали активну участь у становленні і управлінні української держави – Івана Фещенка-Чопівського, Валентина Садовського, Антона Синявського та інших. Унікальним досягненням є організація видання нового журналу "Історія української географії", який і надалі повинен бути регулярним виданням.

На основі тісної взаємодії Київського "вузла" географічної діяльності з регіональними університетськими центрами сформувалась вже досить чітка територіальна структура географічної діяльності. На сьогодні поки що недостатньо узагальнено географічну роботу навчально-наукових центрів Придніпров'я, перш за все, Дніпропетровського університетського центру і Донбасу, зокрема Луганщини. Для глибшої систематизації творчого спадку української географії не вистачає дослідного історико-географічного підрозділу в НАН України та хоча б однієї кафедри цього профілю в одному із національних університетів, наприклад в найстарішому в Україні – Львівському, або Київському чи інших.

Нарешті для успішного подальшого розвитку процесу з атестації наукових кадрів історико-географічного профілю слід добитись дозволу ВАК України на захист дисертацій з цієї спеціальності на спеціалізованих радах з географічних, а не історичних наук. Бажано, щоб на кожному географічному факультеті наших вузів були аудиторії-кабінети імені великих українських вчених з їх портретами та стендами про їх навчально-наукову та виховну діяльність.

Серед видатних імен, що збагатили географічну науку своїм творчим доробком та громадянською мужністю, слід назвати проф. Володимира Михайловича Кубійовича, сторіччя від дня народження якого ми відзначили.

Одним з важливих напрямків географічної діяльності цього вченого був регіонально-географічний, який супроводжувався як безпосередніми і конкретними дослідженнями в терені, так і опрацюванням комплексних регіональних проблем в межах етногеографічних та адміністративних одиниць України.

Вагомим оцінково-аналітичним доробком творчості В.Кубійовича є матеріали Тернопільської конференції (1995 р.), присвяченої 95-річчю від його дня народження, де відомі автори досить глибоко і всебічно оцінили різні напрямки діяльності вченого – природознавчий, демографічний, виробничий (переважно аграрний), районознавчий, які за змістом вкладаються у антропогеографічний. Разом з тим в цих матеріалах висвітлені нові сторінки та імена не лише з погляду генези, але й сучасних аспектів розвитку географічного українознавства – географії торгівлі, праці та працересурсного потенціалу, географії культури, етнічної географії, зовнішньо-політичної доктрини України, соціально-економічного картографування.

Окремо хочемо відзначити глибокі розвідки щодо оцінки агрогеографічних та картографічних досліджень В.Кубійовича, які здійснили науковці Львівського університету доценти М.Влах і М.Книш.

Сьогодні системно узагальнити багатопланові регіонально-географічні дослідження В.Кубійовича ще дуже важко через розпорошеність інформації про них по різних країнах, установах та наукових джерелах. Однак все-таки зробимо спробу додати деякі штрихи щодо його регіонально-антропогеографічних досліджень, з акцентом на оцінці оригіналу монографічного дослідження В.Кубійовича як доц. Краківського університету. "Пастуше життя у Підкарпатській Русі" (у 2-х частинах – текстовій та статистико-картографічній), яке було видане відповідно у 1935 і 1937 р. в Братиславі чеською мовою у рубриці землеописних праць за редакцією проф. Їржі Краля.

Другим джерелом послужили перевидані у Львові українською мовою комплексні статті – дослідження історико-етнічно-географічних земель України, поміщені в томах "Енциклопедії Українознавства".

У своїх географічних студіях Володимир Кубійович приділяв особливу увагу економічній географії всієї України. Його дослідження були присвячені розгляду суспільно-господарського життя розселення українського народу на етнографічній території. Для обгрунтування меж української території, була поділена між різними державами, В.Кубійович детально встановив її етнографічні параметри, провів обчислення площ території і визначив кількість населення.

Працюючи над книгою "Географія українських і сумежних земель", В.Кубійович запланував подати економіко-географічну характеристику у двох томах. У першому томі, який вийшов у 1938 році, дається аналіз території України в цілому, а у другому, який, на жаль, через певні обставини не було надруковано, планувалось подати детальні регіональні економіко-географічні описи.

Однак, незважаючи на це, В.Кубійович зробив величезний внесок у регіонознавство України. Тут, у першу чергу, слід відзначити праці вченого, що стосуються суспільно-географічного вивчення Українських Карпат. Свої студії він проводив по-етапно. Спочатку вивчав специфіку розміщення населення і особливості культури у Східних Карпатах. Згодом, видав працю про життя пастухів і систему полонинського ведення сільського господарства у Східних Карпатах, а пізніше — у Західних Карпатах. Це він представив і видав в "Працях етнографічної комісії Польської Академії наук" у 1927 році.

Loading...

 
 

Цікаве