WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Професор Август Оліферов і його внесок у розвиток історії української географії - Реферат

Професор Август Оліферов і його внесок у розвиток історії української географії - Реферат

Професор Август Оліферов і його внесок у розвиток історії української географії

12 серпня 2005 року виповнилося 80 років із дня народження Августа Миколайовича Оліферова - професора кафедри фізичної географії і океанології географічного факультету Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського, доктора географічних наук, академіка Кримської академії наук, академіка-радника Академії технологічної кібернетики України, почесного члена Українського Географічного товариства, заслуженого діяча науки і техніки АР Крим. Він є відомим ученим, фахівцем у галузі фізичної географії, гідрології суші, селезнавства, меліорації ландшафту, екології та інформатики, одним з першовідкривачів селевих потоків у Криму, автором ландшафтно-технічних протисельових систем, розроблених для гірського Криму та Українських Карпат.

Август Миколайович народився в м. Феодосія в родині лісничого. До війни жив у Севастополі, в селі Коккози. У зв'язку з відсутністю російської школи учився в селі Фотисала і в Алушті, де закінчив 7 класів. Наприкінці жовтня 1941 р. на останньому пароплаві, що відходив з Ялти, евакуювався разом з батьками. У січні 1942 р. з ешелоном добрався до Пермі, там закінчив 8-й клас і був мобілізований для роботи в оборонній промисловості. Працював на заводі № 10 ім. Дзержинського Наркомату боєприпасів на посаді бракувальника, учня слюсаря і слюсаря-інструментальника. Через це він є учасником Великої Вітчизняної війни.

Після закінчення війни А.Оліферов поступив на географічне відділення геолого-географічного факультету Молотовського (нині Пермського) держуніверситету, а у 1949 р. закінчив його. У 1950 р. він поступив в аспірантуру на кафедру гідрології суходолу географічного факультету Московського державного університету ім. М.В.Ломоносова, де під керівництвом професора Е.В.Близняка написав і захистив кандидатську дисертацію, присвячену методиці польових і лабораторних досліджень стоку.

У 1954 р. Август Миколайович за направленням їде в Крим на гірсько-лісову дослідну станцію. Там працював спочатку молодшим науковим співробітником, а з 1956 р. завідувачем відділу гірської меліорації. З 1955 року він почав займатися головною справою свого життя - дослідженням селевих потоків і розробкою засобів боротьби з ними. Вперше у вітчизняній практиці було рекомендовано застосовувати метод механізованого терасування крутих гірських схилів для боротьби з селевими потоками і гірською ерозією. Метод широко застосовувався в Криму, де затерасовано понад 26 тис. га, а також на Північному Кавказі та у Середній Азії.

У 1957 р. А.М.Оліферов працював у Китаї, брав участь в експедиційних і стаціонарних дослідженнях Середньо-Хуанхейської протиерозійної експедиції АН КНР. Він працював під керівництвом видатного географа Д.Л.Арманда, був науковим керівником групи гідрології і гідротехніки.

У 1961 р. Август Миколайович перейшов на роботу у відділ карстології і селів Інституту мінеральних ресурсів АН УРСР (пізніше Мінгео УРСР), він був прийнятий на посаду старшого наукового співробітника. Тут зайнявся вивченням фізико-географічних факторів селеформування, селевих русел і відкладень. У польові сезони він керував роботою селевого геологічного загону, що нараховував близько 25 осіб і був фактично комплексною експедицією з вивчення селів. Експедиційні дослідження охоплювали територію Кримської (тепер АРК), Івано-Франківської, Чернівецької, Львівської і Закарпатської областей України і Краснодарського краю Росії. Розгорталися і стаціонарні дослідження.

У 1966-74 рр. А.М.Оліферов був куратором Міністерства геології із селів і здійснював методичне керівництво виробничими дослідженнями із селевої тематики. Ці роботи включали інженерно-геологічне знімання селевих басейнів і роботу на стаціонарах Ялтинської, Закарпатської і Чернівецької інженерно-геологічних партій. Особливо широко розгорнулися роботи на станції "Ворон" у Криму.

А.М.Оліферов - учасник понад 40 експедицій у Криму, Українських Карпатах, Чорноморському узбережжю Кавказу, Північному і Приполярному Уралу, Копетдагу, Заілійському Алатау, Хібінах, Лесовій провінції Китаю, пустелях Ордос і Алашань (Внутрішня Монголія).

У 1974 р. А.М.Оліферов був запрошений на посаду доцента в Сімферопольський (нині Таврійський) університет. З цього часу він зайнявся осмисленням численних матеріалів багаторічних експедиційних досліджень, а також стаціонарних режимних спостережень. Він розробляє методичні питання селезнавства, обгрунтовує об'єкт і предмет цього наукового напрямку, розробляє формалізовану класифікацію селевих басейнів, вогнищ і селевих потоків, моделі селів. Ним розроблені принципи створення ландшафтно-технічних протиселевих систем, які є поєднанням природної і технічної підсистем. Узагальнення великого матеріалу дозволило Августу Миколайовичу написати й успішно захистити в Інституті географії АН УРСР докторську дисертацію "Фізико-географічні фактори селеформування і ландшафтно-технічні протиселеві системи в гірських країнах півдня Європейської частини СРСР". Дисертація була захищена за двома спеціальностями: фізична географія, геофізика і геохімія ландшафту та геоморфологія і палеогеографія.

Величезний матеріал, зібраний А.М.Оліферовим майже за півсторіччя його науково-дослідної роботи потребував комп'ютерної обробки. Так виник новий напрямок у його діяльності - створення гео-інформаційних систем. Разом з А.В.Давидовим були створені геоінформаційні системи "Селі України" і "Ріки Криму". І.М.Огороднік під його керівництвом розробила локальну геоінформаційну систему "Басейн ріки Ворон".

Август Миколайович проводить на кафедрі фізичної географії й океанології велику навчальну роботу. Він читав і читає основні навчальні курси: "Фізична географія материків і океанів" частина 2, "Методика польових географічних досліджень", "Водні екосистеми". Крім того, ним розроблені спецкурси "Стік і гирла річок", "Меліорація ландшафту", "Стік і руслові процеси", "Географія океану".

Одним з напрямків діяльності А.М.Оліферова є робота над енциклопедичними статтями. У двох виданнях "Української радянської енциклопедії", в "Географічній енциклопедії України" і "Енциклопедії сучасної України" опубліковано 87 його статей, що відрізняються стислістю і насиченістю фактичним матеріалом. Свого часу він одержав подяку головного редактора Української Радянської Енциклопедії академіка М.Бажана за плідну участь у створенні багатотомної енциклопедії України.

Результати наукових досліджень Августа Миколайовича впроваджені в народне господарство: метод механізованого терасування застосовується механізованими лісгоспами Криму як метод боротьби з ерозією і селевими потоками, карти селенебезпечних басейнів України включені в "Генеральну схему використання водних ресурсів" для 5 областей України; оцінка обсягів твердого стоку в річкових басейнах Криму використана при складанні "Генеральної схеми протизсувних і берегоукріплювальних робіт на Чорноморському узбережжі України", "Альбом типових протиселевих заходів" використаний інститутом "Півнкавдержхарчопром" для проектування захисту від селів об'єктів на території радгоспів "Морський" і "Веселовський".

А.М.Оліферов веде велику науково-організаційну роботу. Він є заступником голови спеціалізованої вченої ради із захисту кандидатських дисертацій за фахом "Фізична географія, геофізика і геохімія ландшафту" при Таврійському національному університеті ім. В.І.Вернадського, членом ради із захисту кандидатських дисертацій за фахом "Геоморфологія" у Львівському національному університеті імені Івана Франка.

Август Миколайович - учасник понад 160 наукових нарад, конференцій і симпозіумів. Він - організатор Українських нарад із вивчення селевих потоків у Львові і Миколаєві, а також наради з охорони природи півдня України.

А.М.Оліферов нагороджений 6 медалями, пам'ятним знаком Президента України, китайською медаллю за участь у Середньо-Хуанхейській протиерозійній експедиції, двома бронзовими медалями Всесоюзної сільськогосподарської виставки, почесною грамотою Міністерства геології і Міністерства освіти. Йому присвячені статті в "Географічній енциклопедії України" і виданні "Вітчизняні географи".

Із 420-ти опублікованих робіт А.М.Оліферова досить багато статей стосується історії географії України. В основному це дослідження, присвячені вченим-географам, які постійно чи тимчасово працювали в Україні [1, 8].

Основні публікації А.М.Оліферова з історії географії з'явилися за останні 15 років. Першою роботою була стаття, написана разом з В.Г.Єною [3] про підсумки основних фізико-географічних досліджень у Гірському Криму. Одна частина цієї роботи присвячена компонентним дослідженням, а друга – комплексним (ландшафтним). Пізніше з'явилася подібна стаття щодо ролі кримських учених у фізико-географічних дослідженнях всієї території Криму - як гірського, так і рівнинного.

Крім загальних географічних досліджень, А.М.Оліферов разом із З.В.Тімченко [14] дуже детально вивчили історію гідрологічних досліджень у Криму. У роботі розглянуто дослідження кримських рік, починаючи від першої згадки про р.Альма в "Книзі Великого креслення" (1627 р.), охарактеризовано роботу Н.В.Рухлова, розглянуто діяльність Партії Кримських водних досліджень у 1915-1920 рр., Кримводгоспу, Єдиної гідрометслужби і Гідрометслужби СРСР. Детально проаналізована робота Гідрометслужби Української РСР і Українського науково-дослідного інституту, якими був виданий "Довідник з водних ресурсів". Відзначається, що з дев'яностих років ХХ ст. мережа гідрологічних постів стала різко скорочуватися. Закінчується робота згадуванням про створення в 2001 р. Управління комплексного використання водних ресурсів Рескомводгоспу АРК.

А.М.Оліферов досить детально охарактеризував історію досліджень селевих потоків в Україні [15]. Він є одним з першовідкривачів селевих явищ у гірських районах України - в Криму і Карпатах. У статті згадується перша українська селева конференція, організована АН УРСР, розглядаються основні підсумки вивчення селевих потоків у Криму і Кар-патах. Наводяться дані про спільні роботи селевого загону Інституту Мінеральних ресурсів, яким керував А.М.Оліферов, із вченими університету, що взяли на себе геоморфологічну і геоботанічну частини вивчення селевих басейнів. Характеризується частина робіт з дослідження селів, проведених Гідрометслужбою УРСР: організація селестокової станції, відкриття нових водомірних постів на селенебезпечних ріках Ускут, Арпат, Шелен, Ворон і Ай-Серез. Закінчується стаття характеристикою створення геоінформаційної системи "Селі України" і розглядом особливостей комплектування бази даних цієї системи.

Loading...

 
 

Цікаве