WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Напрямки діяльності наукової школи академіка Максима Паламарчука - Реферат

Напрямки діяльності наукової школи академіка Максима Паламарчука - Реферат

На цей час у відділі збирається колектив відомих вчених географів - М.Паламарчука, Л.Корецького, П.Волобоя та перших аспірантів економіко-географів Сектора географії – Н.Процько, В.Жабіцької, С.Іщука, Р.Литвиненко, І.Горленко.

Менш, ніж за два роки у відділі було підготовлено фундаментальну працю "Географія промисловості Української РСР: Умови формування промислових територіальних комплексів" (1967). Цією працею було покладено початок багато-чисельним дослідженням умов формування промислових територіальних комплексів та розробки теорії виробничого комплексоутворення в Україні.

Кілька разів впродовж свого існування змінювалося підпорядкування Сектора географії. В період перебування його в Раді з вивчення продуктивних сил України (РВПС) було створено відділ теорії економіки районів і економічної географії (завідувач – М.М.Паламарчук), а також відділ міст і промислових вузлів (завідувач Л.М.Корецький). Завданням першого був розвиток теорії територіальних виробничих комплексів шляхом об'єднання сил економіко-географів і економістів, що займаються територіальними проблемами розвитку суспільства; другого – створення наукових основ формування промислових вузлів, перетворення їх на виробничо-територіальні комплекси. Крім названих відділів, по-суті економіко-географічними були відділи проблем розвитку районів – Донецько-Придніпровського, Південно-Західного і Південного, створені за ініціативою академіка П.М.Першина.

В організованому на базі Сектора географії М.М.Паламарчука було створено відділ теоретичних проблем економічної географії. Прикладними проблемами суспільно-географічного дослідження займалися РВПС України та інші науково-дослідні установи.

Таблиця 1

Напрямки наукової діяльності вчених школи академіка М.М. Паламарчука

№ п/п

Прізвище та ініціали

Науковий ступінь

Напрямки

Територіальна організація промислового розвитку

Дослідження агропромислових комплексів

Основи теорії і методології географічної науки

Навчально-

методичний напрямок

1

Паламарчук Максим

д.е.н.

*

*

*

*

2

Балабанов Геннадій

д.г.н.

*

*

3

Горленко Інна

д.г.н.

*

*

4

Заставецька Ольга

д.г.н.

*

5

Іванух Роман

д.г.н.

*

6

Іщук Степан

д.е.н.

*

*

7

Масляк Петро

д.г.н.

*

*

*

8

Нагірна Валентина

д.г.н.

*

*

9

Олійник Ярослав

д.е.н.

*

*

*

10

Паламарчук Олександр

д.г.н.

*

*

11

Пістун Микола

д.г.н.

*

*

*

12

Пушкар Іван

к.г.н.

*

*

*

13

Семенов Володимир

д.е.н.

*

*

*

14

СтеченкоДмитро

д.е.н.

*

15

Фащевський Микола

д.г.н.

*

16

Язиніна Раїса

д.г.н.

*

17

Бітаєва Євдокія

к.г.н.

*

18

Захарченко Володимир

к.г.н.

*

19

Литвиненко Раїса

*

20

Малюк Сергій

к.г.н.

*

21

Нємченко Леонід

*

22

Обозний Василь

к.г.н., д.п.н

*

*

23

Процько Ніна

*

24

Тащук Корнелій

к.г.н.

*

*

25

Щабельська Валентина

к.г.н.

*

26

Яснюк Тамара

к.г.н.

*

Таким чином, розпочалося становлення наукової школи М.М.Паламарчука в системі академічної науки України.

У М.М.Паламарчука з'являються послідовники й учні. Аспіранти Максима Мартиновича захищають кандидатські дисертації: Р.А.Іванух (1965), Р.О.Язиніна (1966), П.С.Коваленко (1967), І.О.Горленко (1969), В.П.Нагірна (1970). Отож, етап становлення наукової школи був періодом становлення її кадрового складу.

Основними рисами економіко-географічних досліджень наприкінці 60-х – на початку 70-х років ХХ ст. були: широкий розвиток теоретико-методологічних розробок; поширення тематики досліджень на нові типи виробничо-територіальних відносин; активне запровадження системно-структурних підходів; перехід у дослідженнях від областей до таких широкомасштабних об'єктів, як великі економічні райони.

Узагальнення тематики економіко-географічних досліджень представників школи М.Паламарчука дає змогу виділити її основні наукові напрями. Це, передовсім, територіальна організація промислового розвитку, формування і територіальна організація агропромислових комплексів.

Нами підсумовано, що період становлення наукової школи академіка Максима Паламарчука закінчується наприкінці 60-х - на початку 70-х рр. ХХ ст. захистом кандидатських дисертацій Інги Горленко та Валентини Нагірної.

Наступний етап розвитку наукової школи М.Паламарчука – 70-90-і роки ХХ ст.

Уже в 1971 р. захищає докторську дисертацію на здобуття ступеня доктора економічних наук Л.М.Корецький, а у 1975 році М.Д.Пістун захищає першу докторську дисертацію з географії, консультантом якої був М.М.Паламарчук. У 1981 р. за консультацією М.М.Паламарчука захищається докторська дисертація Я.І.Жупанським. А в 1982 році проходить успішний захист докторської дисертації першої з аспірантів М.М.Паламарчука - І.О.Горленко. Далі докторами географічних наук стали Р.О.Язиніна і Р.А.Іванух (1989) [3].

Зазначимо, що впродовж 80–90-х років ХХ ст. в Україні значно розширились теоретичні економіко-географічні дослідження в напрямках виявлення суті, типів і структурного аналізу промислових комплексів, обґрунтування системи основних понять, категорій географії промисловості та розробки методики економіко-географічного аналізу промислових комплексів. Економіко-географами наукової школи М.М.Паламарчука розроблена наукова концепція формування промислових комплексів, що є значним досягненням в галузі теоретичних досліджень.

У 90-ті роки ХХ ст. – на початку XXI ст. докторами стають Д.М.Стеченко (1991), Г.В.Балабанов (1992), П.С.Коваленко, П.О.Масляк, М.І.Фащевський (1993). В.Ф.Семенов (1995), В.П.Нагірна (1995), С.І.Іщук (1996), Я.Б.Олійник (1997), О.В.Заставецька (1998). Напрямки їх наукової діяльності розглянуті у таблиці 1.

Висновки та перспективи досліджень. Аналіз розвитку економіко-географічних досліджень в Україні, ознайомлення з науковою діяльністю Максима Паламарчука, його учнів та однодумців, дає підстави стверджувати, що наприкінці 60-х - на початку 70-х рр. ХХ ст. сформувалася наукова школа академіка М.М.Паламарчука, яка є однією з найбільших в історії розвитку економічної і соціальної географії України, і яку назвемо школою суспільно-географічних досліджень. Її головними етапами розвитку розвитку були:

- 1946–1962 рр. - львівський період наукової діяльності М.Паламарчука (становлення М.Паламарчука як вченого);

- кінець 60-х – початок 70 рр. ХХ ст. – етап становлення наукової школи;

- 70–90 рр. ХХ ст. – етап інтенсивного розвитку наукової школи;

- кінець 90-х років ХХ ст. – початок ХХІ ст. – новітній етап розвитку наукової школи академіка М.М.Паламарчука, пов'язаний із сучасними суспільно-географічними дослідженнями.

Література:

  1. Горленко І.О., Балабанов Г.В. Розвиток економічної географії в Національній Академії наук України // Вісник Київ. ун-ту. Сер. геогр. - 1998. - Вип. 43. - С. 26-30.

  2. Корецький Л.М. Костянтин Григорович Воблий – фундатор української економіко-географічної школи // Київський університет. Вісник. Географія. - 1998. - Вип. 43. - С. 8.

  3. Краснопольська Н.В. Формування регіональних і персональних наукових шкіл у географії // Наук. вісник ВДУ ім. Лесі Українки. - 2004. - № 5. - С. 334-339.

  4. Максим Мартинович Паламарчук. Биобиблиографический указатель. - К.: Наук. думка, 1987. - 61 с.

  5. Українська Радянська Енциклопедія. – К., 1982. - Т. 7 (8). – С. 261– 262.

  6. Українська Радянська Енциклопедія. – К., 1984. - Т. 11.

Loading...

 
 

Цікаве