WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Картографічне забезпечення географічних досліджень Буковини на зламі ХІХ - ХХ століть - Реферат

Картографічне забезпечення географічних досліджень Буковини на зламі ХІХ - ХХ століть - Реферат

Тріангуляційні роботи на території Бессарабської губернії, що описані в "Записках" воєнно-топографічного відділу головного штабу 1884 р. (ч. 39, від. II), стали базою для видання 1886 р. серії топографічних карт на цю місцевість (М 1:126000 – 41 аркуш, М 1:1260000 – 1 аркуш, М 1:1050000 – 2 аркуші, М 1:1680000 – 1 аркуш). В цей же час видавалась аналогічна карта Подільської губернії, крайні аркуші якої теж охопили територію Хотинського повіту і Буковини. Окремі аркуші цих карт були перевидані у Відні військово-географічним інститутом.

Основні топографічні карти тих часів (пів-верстна М 1:21000, одноверстна М 1:42000, триверстна М 1:126000) були однокольоровими. Найкращою була двоверстна (М 1 : 84000) топографічна карта західної Росії, що видавалась у двох кольорах з ізогіпсами.

Геодезичні роботи, особливо пов'язані із укладанням військово-топографічних карт, виконувались досить широко. На підставі цих робіт, довготривалих топографічних знімань і частково фотограмметричних робіт в Росії та Австро-Угорщини на грані ХІХ-ХХ ст. були створені основні топографічні карти українських земель та деякі спеціальні карти, зокрема гіпсометрична карта західної частини європейської Росії (М 1:1680000) на 6 аркушах, генеральна карта європейської Росії з прикордонними частинами (М 1:2520000) на 6 аркушах.

Матеріали топографічних знімань, експедиційних досліджень послужили основою для складання і видання ряду спеціальних карт Бессарабської губернії, в т.ч. Хотинського повіту. В 1883 р. І. Сінцов опублікував геологічну карту Бессарабської губернії (М 1:420000), повторне видання якої здійснено в 1898 р. (М 1:840000). В 1841 – 1842 pp. складена оглядова карта лісів Європейської Росії (М 1:4200000). Лісові простори на цій карті показані без точних контурів і означають "загальний характер переважаючих лісів". Позамасштабними художніми значками на карті позначено лісові промисли. Тематика насе-лення знайшла своє відображення на етнографічній карті європейської Росії та Австрії (1883 p.). Територія Хотинського повіту і Буковини позначена на поштовій карті королівства Польського і частини суміжніх країв (М 1:3340000), що видана у Варшаві в 1858 р. В оцінково-статистичному відділі земської управи Бессарабської губернії в кінці 70-х років XIX ст. була створена спеціальна карта способів збирання ярих зернових культур в Бессарабії, в т.ч. і в Хотинському повіті. В географічному нарисі Бессарабії Могилянського (1910 р.) є карта лісів (М 1:1680000).

В 1842 р. Міністерством фінансів Російської імперії видана велика "Карта промисловості європейської Росії" в масштабі 1:2940000, на якій показані фабрики, заводи і промисли, шляхи сполучення, митниці тощо. Тло карти розфарбоване різними кольорами згідно зі схемою економічного районування. Територія Бессарабії віднесена до сільськогосподарського (землеробського) району. Промислові підприємства позначені кружечками однакового розміру з літерою посередині, що означає рід виробництва. Наш край відображено і в таких тематичних творах як "Карта важливих галузей виробництва Росії ..." (1872 p.), "Торгово-промислова карта Європейської Росії" В.Семенова-Тян-Шанського (1911 p.), "Господарсько-статистичний атлас Європейської Росії" (1851, 1852, 1857 pp.), "Статистичний атлас головніших галузей фабрично-заводської промисловості Європейської Росії..." Д.Тімірязєва (1869, 1870, 1873 pp.), "Досвід статистичного атласу Російської імперії" А.Іль'їна (1874 p.), "Фінансово-статистичний атлас Росії" П. Антропова (1899 р.) та ін.

Тривалий час (1895-1917 pp.) виконувалось четверте австрійське топографічне знімання в масштабі 1:25000. Вся територія Буковини була вкрита тріангуляційними і нівелірними мережами, хоча якість робіт і не сягнула належного рівня. Результатом цих робіт було створення топографічних карт основних масштабів, а також ряду тематичних карт. Це перш за все генеральна поштово-дорожна карта Галичини ... і Буковини (М 1:864000) Р.Шульца видання 1900 і 1906 pp., генеральна карта Галичини і Буковини (М 1:750000) Р. Лехнера 1906 p., маршрутна карта провінції Галичини ... герцогства Буковина (М 1:576000) на З аркушах, карта Галичини і Буковини (М 1:1700000) 1910 p., оглядова карта Ру-мунії, Буковини ... (М 1:1000000), транспортна карта Галичини і Буковини (М 1:750000) С. Корнмана 1911 p., карта Буковини (М 1:400000) Г. Фрейтага, кілька планів м. Чернівців з околицями (М 1:11520, 1907-1908 pp., Л. Кляйнер; М 1:75000, 1915 p.; М 1:200000 і М 1:300000, 1917р.). В 1915 р. співробітники журналу "Украинская жизнь" у Москві видали карту Галичини, Буковини та Угорської Руси (М 1:840000). В цей же час військово-топографічний відділ російського генерального штабу видав топографічну карту частини Австро-Угорщини (М 1:75000) на 147 аркушах, що охопила територію Галичини, Буковини, Угорщини.

Продовжувалось складання і тематичних карт. Г.Танфільєв у книзі "Галичина і Буковина" (Одеса, 1915 р.) опублікував фізичну карту краю (М 1:750000). В 1916 р. в Петрограді опубліковано карту будівельних матеріалів Буковини як довідник будівельних матеріалів по західному фронту (М 1:420000). Ще в 1902 p. H.Пузиревський в праці про матеріали для опису російських річок опублікував карту ріки Дністер (М 1:504000). В 1900 р. опублікована карта залізниць Австро-Угорщини (М 1:1000000). В 1907 р. опублікована етнографічна карта Буковини, а в 1916 р. В.Бутович опублікував матеріали для етнографічної карти Бессарабської губернії.

За період 1918 – 1940 pp., коли край було захоплено Румунією, в топографо-картографічних роботах на території сучасної Чернівецької області особливих зрушень не сталося. В 1920 р. розпочались роботи по створенню нової опорної геодезичної мережі, але вони виконувались на базі старих австрійських і російських тріангуляцій. На підставі австрійської топокарти масштабу 1:75000 було видано карту масштабу 1:100000. Нові ж знімання виконувались лише на невеликих прикордонних ділянках.

На підставі карти Е.Фішера, складеної в 1898 p. з деякими уточненнями та за новими даними, в 1925 р. видана карта Буковини масштабу 1:200000. В 1937 – 1940 pp. видана карта масштабу 1:500000 та її варіанти в масштабі 1:750000, а також аркуші міжнародної карти (М 1:1000000).

Серед карт тематичного змісту зазначимо гідрографічну карту масштабу 1:400000 (1919 p.), морфологічну карту Покуття, етнографічні карти (1930 р. і 1931 p.), шкільні фізичну та економічну карти (М 1:400000). В 1920 р. невеликим тиражем створена карта шляхів сполучення Буковини (М 1:200000). Такого ж типу карта Зав'янського, створена в 1938 – 1940 pp. В 1938 р. Д.Ілієску опублікував карту густоти населення Буковини за даними на 1930 р. (М 1:144000). Карта охопила територію лише Буковини і містить детальну інформацію в розрізі населених пунктів. В 1933 p. K.Теодорєску склав карту "Буковина адміністративна і лісова" (М 1:300000) з детальною інформацією про лісові масиви краю. В 1932 р. розпочались нові знімання території, які до 1940 р. так і не завершились. В 1937-1940 pp. створено нову карту масштабу 1:500000. На базі старих карт перевидано топографічні карти території Буковини (М 1:20000) і Бессарабії (М 1:100000, 1:200000, 1:500000). В 1934 р. в Брашові видано адміністративну карту Буковини (М 1:300000) з врізкою "м.Чернівці та околиці" (М 1:30000) та аналогічну адміністративно-оглядову карту Буковини К.Теодорєску. Інформацію про населення Буковини передають карти географічного атласу М.Кордуби (виданий у Коломиї), зокрема карта Галичини і Буковини (М 1:1500000) і карта народів.

В 1940 р. територія північної Буковини і північної Бессарабії була включена до складу СРСР і тут утворена Чернівецька область у складі УРСР.

Топографо-картографічні роботи з цього часу тут виконувались згідно загальних планів ДУГК СРСР. На існуючій основі з частковим оновленням перевидано російською мовою основні масштаби топографічних карт, які були призначені для закритого користування і широкого вжитку не набули. Лише в 1992 р. видано топографічну карту Чернівецької області (М 1:200000) без координатної сітки. Ця карта хоча і близька до реальної, має велике число помилок в розташуванні об'єктів на місцевості, в назвах населених пунктів, об'єктів природи. Як і для інших областей, видавались т.зв. бланкові, оглядові, політико-адміністративні карти області (М від 1:750000 до 1:300000). Хоча для цих карт вказувались масштаби, вони були дуже спотвореними і могли використовуватись хіба що для навчальних (фізична, політико-адміністративна, економічна) потреб у школі, або для довідок не високого рівня відповідальності і точності. Із окремо тиражованих по області зазначимо карти оглядову (М 1:400000, 1992 р.), ґрунтів, туристську (1976 p., б.м.), а також карти-бук-лети по окремих туристських маршрутах (по місцевостях Прикарпаття, по річках Черемошу і Пруту, по р. Дністер тощо). В 1987 р. вийшов друком атлас "Українські Карпати" (атлас туриста), в якому вміщено серію карт умов і ресурсів туризму і туристську карту (М 1:250000). З кінця 80-х pp. невеликими тиражами видано кілька карт для спортивного орієнтування в масштабах від 1:15000 до 1:50000 по окремих місцевостях області. Зусиллями науковців Чернівецького університету, наукових і проектних організацій області в 1990 р. завершено складання краєзнавчого географічного атласу Чернівецької області (основний М 1:600000) і здано до друку. В 1992 pp. на географічному факультеті Чернівецького університету за завданням обласної державної адміністрації під нашим керівництвом складено рукописний "Атлас господарського комплексу Чернівецької області" (основний М 1:300000). Атлас включає розділи про природні умови і ресурси території, трудові ресурси та їх використання, спеціалізацію і структуру промисловості, сільського господарства, транспорту, будівельної індустрії, соціальної сфери, рекреаційного комплексу, що відображені на понад 370 картах і схемах Вони послужили основою для карт „Навчально-краєзнавчого атласу Чернівецької області", що виданий у Львові (2000 р.) при тісній співпраці і співавторстві з науковцями географічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.

Loading...

 
 

Цікаве