WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Картографічне забезпечення географічних досліджень Буковини на зламі ХІХ - ХХ століть - Реферат

Картографічне забезпечення географічних досліджень Буковини на зламі ХІХ - ХХ століть - Реферат

Картографічне забезпечення географічних досліджень Буковини на зламі ХІХ - ХХ століть

Після приєднання території Буковини до Австрії (Австро-Угорщини), а Північної Бессарабії до Російської імперії розпочинається доволі інтенсивний розвиток цих територій. З одного боку, це було пов'язано з новими можливостями сировинних і трудових ресурсів для метрополій, а з другого – суперництвом Російської та Австро-Угорської імперій, що позначилось, у першу чергу, на цих новопридбаних територіях. Розпочався процес інтенсивного освоєння природних багатств – корисних копалин, лісових і рекреаційних ресурсів, що супроводжувався транспортним будівництвом, зокрема будівництвом залізниць, судноплавством по р. Дністер, лісосплавом по річках Прут, Черемош, Сірет. Це потребувало детальних відомостей про територію, її особливості. Земельні реформи, що відбувалися тут, теж потребували детальної просторової інформації про край. Таким чином, потреби господарства, військові приготування вимагали створення сучасних карт.

У період 1870 – 1886 pp. виконувалось третє військове знімання території Буковини в масштабі 1:25000 на базі геометричної мережі. Якість робіт була невисокою, а терміни виконання розтягнулися. Згодом на цій основі створено топографічні, державні, оглядові загальногеографічні карти масштабів від 1:50000 до 1:750000, що видавались окремими аркушами або в атласах. В 1854–1857 і 1870–1879 pp. виконувались кадастрові вимірювання. Вже в 1875 р. у Відні видано оглядову карту кадастрового і податкового округу Буковина (М 1:144000). Ще на початку XIX ст. (в 1819 – 1823 pp.) була складена рукописна карта "Ескіз кадастрових вимірювань на Буковині" (М 1:288000), а в 1851 р. у Львові видано карту огляду розташування кадастрових досліджень-робіт в Галичині і Буковині в операційний рік 1850 і в операціях 1851 р. на підставі тріангуляцій в краї, детального графічного опису і пояснень (М 1 : 1220000).

Топографічні карти послужили основою для складання тематичних карт Буковини (геологічних, етнографічних, релігійних, карт корисних копалин тощо), а також оперативних карт для господарських потреб (кадастрових, межувань поміщицьких земель, торгівельних можливостей тощо). Цей період характерний поступовим вдосконаленням та урізноманітненням методики тематичного картографування. Широкого застосування набули способи картограм, якісного фону, ліній руху. В техніці видання карт поступово переходять від ручного розфарбовування друкованого контуру до літографського способу нанесення фарб.

В XIX ст. видавалось чимало галузевих тематичних карт, що випускались окремо або як додатки до збірників і книг. Деякі карти видавались регулярно з року в рік або й частіше. Одною з перших геологічних карт Буковини була геологічна карта Польщі, Молдавії, Трансільванії з околицями Угорщини і Валахії С. Сташиця, що видана в 1806 р. у Варшаві на 4 аркушах. А. Альт в 1871 р. у Кракові опублікував (як додаток до своєї книги) карту родовищ солі і нафти в Галичині і на Буковині. В 1856 р. у Відні опублікована карта з фізичної географії Буковини Ф. Сімізіновича.

Значна частина тематичних карт була присвячена розміщенню населення та його національного складу. Вони складались з метою посилення національного гніту і примусової русифікації чи онімечення місцевого населення. Прикладом може бути карта релігій і шкільного фонду Буковини (М 1:300000) 1800 p., оглядова рукописна карта релігій і народних шкіл Буковини (М 1:288000) 1818 р., топонімічна карта Галичини і Буковини (М 1 : 28800) на 458 аркушах та ін.

XIX ст. характерне як для Буковини, так і для Бессарабії, виданням серій економічних карт, що було викликано потребами розвитку господарства краю на той час. Змістовні карти видавались торговельно-промисловою палатою, зокрема карта промисловості і транспорту. В 1873 р. в Чернівцях опублікована карта господарства Буковини А.Мікуліча на 2 аркушах. В 1878 р. у Відні опублікована статистична карта Галичини і Буковини з оглядом політико-адміністративного поділу, шляхів сполучення, сільського господарства, місцевої промисловості (М 1:288000) на 10 аркушах, а також карта герцогства Буковини (М 1:152000) М. Баумгартена на 4 аркушах. В 1861 (1862) pp. Ф.Лібіх за завданням торгово-промислової палати видав на 4 аркушах промислово-транспортну карту герцогства Буковини (М 1:144000), яка перевидавалась в 1867 р. Із тематичних карт сільського господарства краю зазначимо сільськогосподарську карту Галичини і Буковини К.Красіцького, що видана у Львові в 1851 р. Значна увага приділялась транспортним картам, а це й зрозуміло, бо Буковина була прикордонною територією. В 1863 р. у Відні на 24 аркушах видається карта Польщі і сусідніх держав з позначенням залізниць, безрейкових шляхів, сплавних річок і курортів, а в 1898 р. до. книги С. Кормана була додана карта залізниць і водних шляхів Галичини і Буковини (М 1:500000), В цьому ж році вийшла політична карта герцогства Буковини (М 1:600000) Е. Фішера. В 1899 р. видано оглядову карту залізниць Австро-Угорщини.

Серйозна увага приділялась справі використання місцевих рекреаційних ресурсів. З метою залучення рекреантів створено кілька рекреаційних і нозо-географічних карт. Зокрема, в 1862 р. у Кракові видано карту курортів Галичини і Буковини Т. Жебравського, в 1880 р. у Відні опубліковано санітарну карту Буковини (М 1:195000) С.Денаровського. Істотне місце в тематиці карт Буковини того часу займали поштово-дорожні карти, що зумовлене прикордонним положенням краю. В 1851р. у Відні видана поштова генеральна карта Угорщини, Буковини (М 1:576000) Я.Цуккера, в 1867 р. – генеральна поштово-дорожна карта провінції Галичина ..., Буковина (М 1:864000), в 1868 р. – дорожна карта Галичини ... і Буковини (М 1:288000), в 1875 р. – поштова карта Галичини і Буковини (М 1:430000) В. Крауса та ін. В 1850 р. опублікована оглядова карта новоорганізованого судового та адміністративного округу провінції Галичини ... та герцогства Буковина М.Ліхтенштерна.

Певна увага приділялась і публікації історико-географічних карт. Зокрема у Львові в 1862 р. опубліковано карту В. Ільницького "Царство Данила Галицького", в 1863 р. – карту "Галицько-Волинська Русь і її важливі історичні місцевості від найдавніших часів до року 1453" І.Шараневича, в 1875 р. – карту В.Ільницького "Русь, Польща і Литва в XIV ст.", в 1893 р. у Відні у збірнику "Архів австрійської історії" (т. LXXVIII) опубліковано давню генеральну карту Буковини Д.Веренки.

Окрему серію становили навчальні карти, що видавались у цей час. Відзначимо карту ізохрон Австро-Угорської монархії А.Пенка (1897 p.); навчальну карту Галичини і Буковини (М 1:750000) з врізками про міста Львів і Чернівці (М 1:75000), що видана в 1868 р. у Відні; карту Буковинського краю (М 1:72000) Альтцеровича на 14 аркушах (1878 р ); шкільну карту герцогства Буковина (М 1:150000) Е.Фішера на 4 аркушах з врізкою на м. Чернівці (М 1:20000), що видана в 1897 р. в Чернівцях; його ж оглядову карту герцогства Буковина (М 1 : 600000) 1899 p.; фізично-статистичний атлас Австро-Угорщини (Відень 1882 – 1885 рр.).

Змістовні економічні карти краю були складені К.Шмедесом, О.Ольшевським, Е.Фішером. Шкільні карти Е.Фішера (фізична та економічна, М 1:150000) станом на 1897 – 1898 pp. опубліковані німецькою та українською мовами. В 1899 p. E.Фішер опублікував велику книгу "Буковина", до якої вмі-щено декілька спеціальних карт масштабу 1:150000 і 1:1500000 (тектонічна, орографічна, геологічна, корисних копалин, гідрографії, кліматична, флори, фауни, лісів, населення, економічна). На генеральній карті Австро-Угорщини Й.Шеда (1856 p., М 1 : 576000) дано відомості про населення Буковини за національностями і віросповідуванням, а також про геологічну будову території. Військово-географічний інститут в 1898 р. видав генеральну карту лісів Буковини (М 1:800000).

Цей період характеризується певними зрушеннями у розвитку способів картографування. На тематичних картах широко застосовувались крапковий і значковий способи.

Державні знімання і картографічні роботи були підпорядковані переважно військовим потребам. В цей час (1896–1915 pp.) завершено складання воєнно-оглядової топографічної спеціальної карти Австро-Угорської монархії (М 1:75000). Роботи виконував військово-географічний інститут у Відні. Тематичне картографування виконувалось відповідними об'єднаннями та організаціями (торгівельно-промисловими палатами, податковими комітетами, геологічним комітетом, промисловими компаніями, кооперативними організаціями).

Геодезичні й картографічні роботи на території Хотинського повіту, який увійшов до складу Бессарабської губернії Росії, виконувались досить інтенсивно з метою господарського освоєння новопридбаної території та з військовими приготуваннями в прикордонній смузі. Вже на початку XIX ст. ця територія знайшла своє відображення на адміністративних картах Малоросії (М 1:420000), Подільської губернії (М 1:840000), Бессарабської області (М 1:1800000). В 1801 – 1805 pp. виконувалось топографічне знімання Подільської губернії, а в 1818 р. у зв'язку з роботами з генерального межування виконано знімання Бессарабської області. В цей час (1821-1839 pp.) завершилась робота із видання карти західної частини Європейської Росії (М 1:420000) Шуберта. З 1822 р. основний обсяг топографічних знімань і картоскладальних робіт в Російській імперії було покладено на новостворений корпус військових топографів. Водночас затверджено посібник "Умовні позначення для вживання на топографічних, географічних і квартирних картах і планах ...".

З 30-х років XIX ст. військові топографи розпочали знімання і видання "триверстної" (М 1:126000) карти західних прикордонних територій і "десятиверстної" (М 1:420000) карти Європейської Росії. З 1845 р. роботи із складання "триверстної" карти поширились на всю територію Європейської Росії, а "десятиверстна" спеціальна карта Європейської Росії І. Стрельбицького була завершена в 1865 – 1871 pp. Перша карта мала детальне зображення рельєфу штрихами, була детальною і наочною, неодноразово перевидавалась і була найпоширенішою у вжитку на ті часи. "Десятиверстна" карта видавалася у двох кольорах і теж була досить популярною.

З 1870 р. розпочинається застосування горизонталей у зображенні рельєфу, їх вперше застосували при топографічному зніманні території Бессарабії (М 1:21000) з висотою перетину рельєфу в 2 сажні (4,2 м). З середини 70-х pp. цей масштаб (М 1:21000) "півверстної" карти було прийнято обов'язковим для всіх нових знімань.

Loading...

 
 

Цікаве