WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Новгород-Сіверський – місто десяти віків - Реферат

Новгород-Сіверський – місто десяти віків - Реферат

Новгород-Сіверський – місто десяти віків

Чернігівська область України володіє унікальними рекреаційними ресурсами, які мають виключно важливе значення при вивченні окремих періодів розвитку українського етносу. Наявність великої кількості історичних, культурних, археологічних, природних пам'яток вказує на широкі можливості використання рекреаційно-ресурсного потенціалу в системі організованого відпочинку населення. У цьому плані значну роль відіграє туристсько-екскурсійне обслуговування, яке є основою формування пізнавального територіально-рекреаційного комплексу (ТРК). Широкому використанню рекреаційних ресурсів області сприяє значна кількість маршрутів, що проходять через її територію.

В рамках виконання програми розвитку туризму, яка передбачає відновлення забутих та створення нових туристичних маршрутів, перспективи розвитку туризму та формування нового турпродукту вбачаються у розробці маршруту "Золоте кільце України" (Чернігів – Ніжин – Батурин – Тростянець – Качанівка – Сокиринці – Новгород-Сіверський – Глухів), ідея створення якого була подана ще в 1990 році, але так і залишилась невтіленою у життя. Продовжуючи цикл публікацій стосовно цієї проблеми, ставимо на меті обґрунтування неповторної цінності населених пунктів та об'єктів, які пропонується включити до маршруту, розробку напрямків їх використання у рекреаційному процесі.

Небагато є міст, які уособлюють сутність народу, що живе на цій землі. Одне з них – Новгород-Сіверський. Чудовими краєвидами, подихом сивої давнини зустрічає туристів 1000-літнє місто, яке пам'ятає нещадні набіги половецьких ханів, заграви ординських багать, розмірений крок народного ополчення 1812 року, партизанський рух Другої світової війни.

Сіверщина – північна частина Лівобережної України, де з прадавніх часів жили слов'янські племена сіверян, культура та здобутки яких значною мірою вплинули на формування свідомості нашого народу. Багато віків тому на крутому березі Десни піднялося місто-фортеця. Князь Володимир Святославович, якого в народі називали Красним Сонечком, одразу, як зайняв Київський трон, зазначив : "Погано, що мало міст довкола ..." і віддав наказ будувати міста вздовж Десни, Остра, Трубежа, Сули, Стугни. Розселити у нових містах повелів "кращих мужів" із північних частин Русі: "від словен, від кривичів, від чуді, від вятичів" [1]. Грандіозний задум Володимира був здійснений - і державні кордони виявились надійно захищеними від набігів кочівників-печенігів. Є підстави вважати, що серед перших міст був і Новгород-Сіверський. Через сторіччя, згідно з рішенням з'їзду князів у Любечі (1097 р.), було створене Новгород-Сіверське князівство, до якого увійшли Курськ, Стародуб, Путивль, Сновськ, Рильськ та інші славетні міста. Нове князівство займало територію, рівнозначну п'яти сучасним Чернігівським областям. Місто Новгород-Сіверський вперше згадується у "Поучении чадам" Володимира Мономаха при описі сутички русичів з половецькими загонами поблизу цього міста. З Новгородом-Сіверським пов'язана і перша згадка про Москву. В 1147 році сіверського князя Святослава Олеговича запрошував зустрітися князь Юрій Долгорукий: "Приди ко мне, брате, в Москов..."[5]

Великокнязівські часи були для сіверських міст періодом надзвичайного розквіту і піднесення. Тоді було збудовано велику кількість храмів. Але потім – монголо-татарська навала, литовське, польське панування, період руїни. І лише на другу половину 18 століття припадає новий розквіт, який пояснюється перенесенням сюди центру політичного та економічного життя.

На початку 20-х років XX століття під час розкопок на території міста та навколишніх сіл знайдені матеріальні свідоцтва багатьох археологічних культур різних епох, які дають можливість стверджувати, що за насиченістю, концентрацією унікальних пам'яток минулих цивілізацій ці місця не мають собі подібних.

Біля сіл Араповичі, Пушкарі, Чугуєво знайдена кремнієва зброя у вигляді скребачок, відщепів, що характерно для часів раннього палеоліту. Багатий матеріал дають дослідження пізньопалеолітичних пам'яток. Знахідки археологів тут справді унікальні, вони дозволяють зримо уявити спосіб життя наших далеких пращурів. Заняття їх були традиційними: мисливство, рибальство, збирання. На околицях Новгород-Сіверського на стоянці, розкопаній у 1932 році, знайдені залишки великого поселення з трьома домівками; тут також виявили бивні та кістки мамонта і шерстистого носорога, північного оленя. Через рік вже на території самого міста були знайдені унікальні, вагою до 8 кг, вироби з кременю – гігантоліти, знаряддя праці стародавньої людини. Виялений цікавий виріб – чаша з черепа людини. Дорогоцінні археологічні знахідки перебувають зараз у музеях Києва та Чернігова, вони мають світову славу і є чудовим матеріалом для дослідження далекого минулого Сіверського краю.

Новгород-Сіверський був найхарактернішим старослов'янським поселенням. За переказами, в середині 19 століття один із державних чиновників, пропливаючи по Десні на невеликому прогулянковому пароплаві, не зміг стримати захоплення і вигукнув: "Так це ж Київ у мініатюрі". Місто зберегло свої споконвічні риси, щоправда від Київської Русі залишилося мало, проте повністю зберігся Гостинний двір – зменшена копія київського Подолу; поважні купецькі особняки, Тріумфальна арка, зведена для зустрічі цариці Катерини. Над поворотом Десни виявлено порослий віковими дубами пагорб-останець, а точніше – кремль-дитинець, який називали так на ім'я молодших князівських дружинників. Тут були знайдені срібні злитки, залізна шпора, інкрустована золотим дротом. В одному із кутів дитинця розкопана медуша – льох для зберігання вина, меду, олії, прянощів. Але найцікавішою знахідкою виявилась кругла свинцева печатка, якою в ті часи скріплювались найважливіші державні документи. Цей рідкісний екземпляр печатки, з одного боку якої зображений на повний зріст чоловік у княжій шапці, з хрестом на вісім кінців у руках, з іншого – святий Миколай; належав, мабуть середньому сину Ярослава Мудрого – Святославу, засновнику династії усіх чернігівських та сіверських князів; прадіду князя Ігоря, який народився у Новгород-Сіверському, і похід якого на половців оспіваний у славнозвісному "Слові о полку Ігоревім". Звідси, з берегів Десни, пішов походом на половців князь Ігор. Першу битву в далекому половецькому степу виграв, другу програв, був поранений і полонений, втік з полону і вдало прибув на рідну землю. Із цього стандартного, хоча і реального сюжету, невідомий автор створив небачений за своєю силою і красою літературний твір, славу і гордість всього слов'янського світу. У "Слові" всього десять сторінок, на яких висвітлена історія нашого краю XII століття – з її природою, культурою, політикою, людськими стосунками. Тому Новгород-Сіверський незмінно, впритул до сьогоднішнього дня, привертає увагу всіх, кому небайдужа вітчизняна історія. З Новгород-Сіверським пов'язана доля й інших героїв книги. Тут народився Буй-Тур Всеволод, брат Ігоря. В місті проживала дружина Ігоря – Ярославна, дочка галицького князя Осьмомисла; дружина Володимира -–красуня Ольга Глібівна.

Loading...

 
 

Цікаве