WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Історія Галицького туристичного краєзнавства (друга половина XVIII ст. – 1945 р.); розвиток мандрівництва - Реферат

Історія Галицького туристичного краєзнавства (друга половина XVIII ст. – 1945 р.); розвиток мандрівництва - Реферат

Найпопулярніші багатоденні карпатські туристичні маршрути, "протоптані" пластунами:

с. Осмолода – Грофа – Паренки – Попадя – Сплай – Висока – Ігровище – с. Гута – Ріпна – Чортка – Бухтивецький водоспад – Манявський водоспад – с. Манява – с. Сливки – с. Перегінське;

с. Підлюте – Висока – Ігровище – Сивуля – с. Зелена – Довбушанка – Хом'як – м. Яремче – с. Манява;

с. Підлюте – Висока – Ігровище – Сивуля – Клива – Попадя – Піскава – Яворова – Кичера – Мшана – Яйце – с. Людвіківка – Магура – с. Либохора – Маківка;

с. Підлюте – Висока – Ігровище – Сивуля – Боярин – м. Яремче – с. Микуличин – с. Ворохта – Говерла – Туркул – Шпиці – Піп-Іван – с. Бистрець – с. Жаб'є – с. Яворів – с. Косів (протяжність 170 км., 7-денний);

с. Підлюте – Висока – Ігровище – с. Гута – с.Пороги – с. Кричка – с. Манява.

Широко практикувалися подорожі-зустрічі, що давали змогу пластунам обмінюватися туристичним досвідом і зміцнювати національну патріотичну самосвідомість. Зокрема, популярними були зустрічі куренів старших пластунів з Львівщини і Станіславщини на шпилі г.Говерли з закарпатськими пластунами.

Завершивши табірний вишкіл, пластуни здавали іспити з табірництва, які включали в себе такі елементи туристичної підготовки як встановлення намету, будівництво куреню, розведення ватри, приготування їжі у похідних умовах, надання першої медичної допомоги. З 1928 р. з'являються зимові пластові табори. Зокрема, І.Чмола в Славську організував табір, де пластунів навчали техніки лещатарського спорту. Поряд з гірськими існували водно-туристичні пластові табори, зокрема перший – у 1924 р. на р. Стрий біля с. Іванівці. А перший обласний водний пластовий табір відбувся у 1927 р. у с. Монастирець на р. Дністрі. У цьому таборі проводилися заняття з плавання, веслування, шкіперування. Пластом організовувалися мандрівки човнами р. Західний Буг на Волинь і Полісся [26].

В 1924 р. у Львові було засноване спортивне товариство "Карпатський Лещатарський Клуб" для розвитку лещатарського спорту на галицьких теренах. Клуб відкрив свої філії у Турці, Сколе, Ворохті, Славську. Під егідою товариства зусиллями любителів лещатарського спорту розпочалося будівництво трамплінів для стрибків з лещатами в Розлучі (відкрито у 1933 р.) і Турці (відкрито у 1939 р.).

З приходом на Галичину у вересні 1939 р. радянської влади та початком Другої світової війни були знищені практично всі краєзнавчо-туристичні організації на західно-українських землях.

П'ятий етап – краєзнавство Галичини в роки Другої світової війни (1939-1945 рр.).

У роки Другої світової війни краєзнавча діяльність продовжувалася в умовах німецької окупації українських земель, але в значно менших масштабах. Навесні 1940 р. у Кракові був створений Український Центральний Комітет (УЦК), який очолив В.Кубійович. При УЦК у Львові в 1942 р. був організований "Відділ молоді", яким керували пластові керівники. Згодом засновується пластовим зразком організація "Виховна Спільнота Української Молоді" ("ВСУМ"). Відновлено організацію літніх таборів для молоді, вишкільні табори й курси, а мережа гуртків і куренів ВСУМу поширилася на всі галицькі терени. Німецька окупаційна влада не дозволила українському "Пласту" офіційно здійснювати свою діяльність, і пластуни змушені були збиратися нелегально.

У період німецької окупації галицьким краєзнавцям вдалося надрукувати низку книг і публікацій в газетах і журналах. Виходять краєзнавчі книги "Історія Холмшини і Підляшшя", "Минуле і сучасне" М.Кордуби, "Сучасний Львів" О.Степанів. Чимало краєзнавчих матеріалів було опубліковано в журналі "Дорога", газетах "Наше діло", "Рідна Земля". В газеті "Рідна Земля" І.Крип'якевич вів краєзнавчу рубрику "Міста України" тощо.

Висновки. Туристично-краєзнавчий рух у Галичині від самого свого зародження сприяв піднесенню культурно-просвітницької роботи та національної самосвідомості серед широких верств населення, активному залученню молоді до процесу національно-культурного відродження краю. Найбільш поширеними формами туристично-краєзнавчої роботи в Галичині були прогулянки, екскурсії, мандрівки, експедиції, зльоти, змагання.

Упродовж ХІХ – 1-ої пол. ХХ ст. краєзнавцями Галичини було напрацьовано значний обсяг літературних матеріалів про історію, природу, господарський уклад, етнологію й національну історико-культурну спадщину рідного краю, проведено систематичну роботу з картування та маркування на місцевості основних туристичних шляхів у Галичині й Східних Карпатах, розбудовано осередки карпатської туристичної інфраструктури, що в подальшому склали кістяк сучасної рекреаційно-туристичної інфраструктури регіону.

Література:

  1. Андрухів І.О. Виховна діяльність українських молодіжних товариств у Галичині (1894-1939р.): Автореф. дис. ... кандидата педагогічних наук. – Івано-Франківськ. – 1997. – 19 с.

  2. Вацебу О. Нариси з історії західно-українського спортивного руху. – Львів. – 1994. – 264 с.

  3. Вісьтак О., Шаблій О. Краєзнавчі дослідження українських географів у міжвоєнний період // Історія української географії. Спецвипуск: Краєзнавство. Випуск 4. – 2001. – С.24 – 29

  4. Гаврилів Б.М. Розвиток українського історичного краєзнавства на Прикарпатті (XIX – поч. ХХст): Автореф. дис. ... кандидата історичних наук. – Чернівці, 1996. – 19 с.

  5. Гуменюк Г. Краєзнавство в українських гімназіях Галичини (початок ХХ ст.) // Шлях освіти. – №2. – 2003. – с.46-50

  6. Денисик Г.І. Основні етапи розвитку географії в Україні // Географія та основи економіки в школі. – № 1, 1998. – с.6-9

  7. Доктор географії Олена Степанів / Упоряд. О. Шаблій. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2002. – 262 с.

  8. Історія Осмолодської пущі. / під. ред. П.Третяка, В. Парпана. – Львів: НТШ, 1997. – 145 с.

  9. Енциклопедія українознавства / Гол. ред. проф. В. Кубійович. – Львів: НТШ, 1993, т.2. – С.583-589; т.З. – С.1189.

  10. Каменогорський С. Завдання українського мандрівництва // Наша Батьківщина. – Л., 1938. – Ч.6. – С.143 – 149

  11. Кандя А. Академік С. Рудницький і розвиток українського краєзнавства // Академік Степан Рудницький – основоположник географічної науки. Зб. наук. праць / Відп. ред. Шаблій О.І. – Львів: ЛДУ ім.Івана Франка. – 1994. – С.73 – 84

  12. Ковалюк Р. Українська мандрівка в Галичині в ХІХ ст. // З історії вітчизняного туризму: Зб. наук. ст. – К.: ФПУ, 1997. – С.32 – 38

  13. Козицький А.М. Український краєзнавчий рух у Галичині у міжвоєнний період // Краєзнавство і туристика. – 1995. – №1. – С.7 – 8

  14. Корнєєв О. Розвиток географічного краєзнавства в Україні (кінець ХІХ – початок ХХ століття) // Географія та основи економіки в школі. – 2005. – №3. – С.42 – 45

  15. Костриця М. Витоки географічного краєзнавства в Україні // Географія та основи економіки в школі. – 2000. – № 1. – С.31 – 32; № 2. – С.34 – 36

  16. Костриця М. Початки географічного краєзнавства в Україні (18 – 50 роки XIX ст.) // Географія та основи економіки в школі. – 2001. – № 1. – С.44-45; № 3. – С.35 – 37

  17. Крип'якевич І. З історії української туристики // Наша Батьківщина. – Львів, 1937. – Перший річник. – С.35 – 38

  18. Крип'якевич І. З історії Галицького краєзнавства // Туристика і краєзнавство. – 1995. – Ч.1. – С.1 – 3

  19. Круль В.П. Краєзнавче дослідження географічних процесів заселення Галичини: Автореф. дис. ... кандидата географічних наук. – Львів, 1996. – 21 с.

  20. Круль В., Чернюк Г. Географо-краєзнавчі поняття історичного дослідження Галичини // Історія української географії. – Тернопіль, 2000. – Вип.1

Loading...

 
 

Цікаве