WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Історія Галицького туристичного краєзнавства (друга половина XVIII ст. – 1945 р.); розвиток мандрівництва - Реферат

Історія Галицького туристичного краєзнавства (друга половина XVIII ст. – 1945 р.); розвиток мандрівництва - Реферат

В 1911 р. студенти Петро Франко (син Івана Франка) та Іван Чмола засновують перші пластові гуртки у Львові, але офіційним початком громадського "Пласту" вважають день першої присяги "Пластового гуртка при Академічній гімназії у Львові" – 12 квітня 1912 р. Гуртки пластунів невдовзі виникли у десятках інших міст Галичини.

Перший мандрівний табір "Пласту" організував у 1913 р. І.Чмола, а постійний туристичний табір львівських пластунів - П.Франко у 1914 р. Фундатор товариства О.Тисовський написав книжечку "Пласт" (1913 р.) та підручник "Життя в Пласті" (1921 р.), а Петро Франко – книгу "Пластові гри і забави" (1913 р.). Ця книга стала першим українським навчальним посібником зі спортивного туризму.

У 1910 р. у Станіславі відбулися Установчі збори краєзнавчо-туристичного Товариства "Чорногора". Воно ставило перед собою такі завдання: пізнання краю, гір Галичини, Буковини, Альп і Татр, збирання матеріалів про ці гори, агітацію та пропаганду серед туристів і дослідників природи, співпрацю з НТШ у Львові, "Угорським карпатським товариством" і польським "Татшанським товариством", обмін науковими матеріалами та досвідом роботи, надання методичної та практичної допомоги під час проведення мандрівок [9].

У 1914 р. "Пласт", "Чорногора" й інші краєзнавчі товариства припинили свою діяльність у зв'язку з початком Першої світової війни.

Для широкого загалу українських туристів на поч. ХХ ст. почали виходити численні буклети, путівники, нариси, монографії з туристично-краєзнавчої проблематики. Серед них, зокрема, найбільшою популярністю користувалися такі: "Туристика" А.Гудзиновського, "Прогулянки в наші гори" І.Франка, "Галицьке краєзнавство" Ю.Целевича, "Опис рідного краю" та "Мала географія України" Б.Заклинського, "Провідник по Галичині" М.Орловича.

Четвертий етап – розвиток галицького краєзнавства у міжвоєнний період 1918 – 1939 рр.

Після закінчення Першої світової війни суттєво змінилася політична карта Європи: на теренах Російської та Австро-Угорської імперій виникли нові держави з різним політичним і соціально-економічним ладом. В той час як краєзнавство і туризм на території УРСР все більше нищилися сталінським тоталітарним режимом, на західних українських землях у складі Польщі, Чехословаччини та Румунії спостерігалися аналогічні за змістом, але відмінні за формою процеси. На цих землях краєзнавство і туризм залишалися справою передової громадськості. Характерним стало створення регіональних краєзнавчих осередків, діяльність яких значно пожвавила туристично-екскурсійний рух.

Вивченням рідного краю займалися як окремі українські установи і товариства (НТШ, "Просвіта", "Рідна школа", "Союз українок", "Пласт", "Чорногора", "Плай", "Січ" та ін.), так і національно свідомі представники інтелігенції і селянства. Чимало краєзнавчого матеріалу міжвоєнного часу зберігається нині в архівних фондах. Зокрема, у фондах Центрального державного історичного архіву України у Львові (ЦДІА) місяться краєзнавчі матеріали НТШ (Ф.309) і товариства "Просвіта" (Ф.348); у Державному архіві Івано-Франківської області (ДАІФО) – краєзнавчі матеріали товариства "Друзі Гуцульщини" (Ф.370) і станіславського курортно-туристичного товариства "Карпати Всходнє" (Ф.369); у Державному архіві Тернопільської області – матеріали "Подільського краєзнавчо-туристичного товариства" (Ф.36) і "Школи Людової" (Ф.33).

1920-30-ті рр. характеризуються спробою галицьких краєзнавців виробити комплексний підхід до організації краєзнавства, туризму. Восени 1921 р. при Товаристві "Просвіта" виник "Кружок любителів Львова" (голова І.Крип'якевич), члени якого ставили за мету плекати любов до рідного краю через поширення знання його історії, старовини й культури живим словом, письмом у пресі й окремими виданнями. Гурток організовував екскурсії містом та його околицями. Він проіснував два роки і був розігнаний польською поліцією в 1923 р. Але напрацьовані методи роботи, форми збирання і популяризації краєзнавчого матеріалу стали фундаментом, на якому членами "Кружка..." у 1924 р. створили значно ширшу організацію – краєзнавчо-туристичне товариство "Плай". Мету діяльності "Плаю" було сформульовано таким чином: "дослідження рідного краю та інших земель, розповсюдження зібраних про них відомостей, нагромадження і опрацювання наукових та туристичних матеріалів". Члени Товариства розпочали збір матеріалів, необхідних для розробки екскурсійних маршрутів. Систематично проводилися екскурсії спочатку Львовом, пізніше – околицями міста й Львівщиною.

Через брак коштів "Плай" не зміг заснувати окремого власного часопису. У лютому 1925 р. вийшов перший номер "Туристики і краєзнавства" як додаток до газети "Діло". Редактором видання став І.Крип'якевич. "Туристика і краєзнавство" публікувала матеріали, присвячені окремим місцевостям Галичини, а також нариси з історії туризму і краєзнавства, хроніку краєзнавчого життя. Поряд з цим часописом, з липня 1931 р. у газеті "Новий час" з'являється рубрика "З мандрівок по рідному краю".

30 травня 1930 р. було проведено спільну нараду представників "Плаю", "Українського студентського спортового союзу", "Українського лещатарського клубу", спортивного клубу "Стріла", Станіславського туристичного гуртка "Чорногора". На цій нараді краєзнавче товариство "Плай" було визнане центральним координуючим органом у справах організації крайового туризму в Галичині. Плани товариства передбачали організацію екскурсій на закордонні землі, населені українцями (Буковину, Закарпаття, Лемківщину, Підляшшя).

Упродовж 1928-1930 рр. цілу низку мандрівок Гуцульшиною та Бойківшиною організовує Львівський "Луг". У 1929 р. група шанувальників місцевої старовини з Тернополя провела кілька екскурсій на автомобілях.

У 1937 р. "Плай" розпочав видання власного часопису "Наша Батьківщина" (гол. ред. В.Щурат). Цей часопис друкував методичні поради та програмні статті з питань теоретичної підготовки й організації туристично-краєзнавчого руху. Товариство видало історико-краєзнавчу бібліотеку "Наш рідний край" (5 випусків), з'явилися перші путівники краєм, у т.ч. "Історичні проходи по Львові" І.Крип'якевича, "Долиною Опору і Стрия" Є.Пеленського, бібліографічні покажчики краєзнавчої літератури, методичні розробки з організації краєзнавства і музейництва.

Характерною особливістю розвитку українського галицького краєзнавства у міжвоєнний період є розбудова музейної мережі у краї: станом на 1939 р. в Галичині діяло 47 публічних музеїв. У 1935 р. музеєзнавці краю заснували "Комітет українських обласних музеїв" (КУОМ), який об'єднав регіональні музейні товариства Галичини.

Поряд з "Плаєм" на галицьких землях здійснювали свою діяльність й інші туристично-краєзнавчі організації.

У 1922 р. туристичне товариство "Чорногора" відновило свою діяльність. Воно організовувало конференції, туристичні мандрівки, теоретичні і практичні заняття з молоддю, утримувало фахову бібліотеку зі спеціальною літературою туристично-краєзнавчої тематики, картами, схемами, науковими статтями та описами туристичних маршрутів, здійснювало видавничу діяльність у часописі "Туристика і краєзнавство", а з 1937 р. – у журналі "Наша Батьківщина".

Активісти "Чорногори" у співпраці з т-вом "Плай" будували туристичні притулки та домівки, зокрема біля гір Грофи, Довбушанки, Сивулі, встановлювали дороговкази та маркували турмаршрути з с.Осмалоди через Горгани до с.Тангарова, утримували штатних працівників – гірську сторожу та провідників [9].

Молодіжна організація "Пласт" відновила свою діяльність у Західній Україні в 1918 р. Організовуються мандрівні та постійні табори, починає виходити ряд пластових публікацій, зокрема, з 1921 р. – офіційний пластовий орган "Молоде Життя" (ред. С.Тисовський).

Великим опікуном "Пласту" був митрополит А.Шептицький. Він подарував "Пласту" велику площу на горі Соколі біля с. Підлютого, де було побудовано табір для юнацтва, а в Остодорі – табір для новацтва.У розпорядок дня пластунів входили одноденні походи на вершини гір Грофа, Висока, Ігровище, Сивуля та ін. Поряд з одноденними, широко практикувалися багатоденні походи Горганами.

Loading...

 
 

Цікаве