WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Дослідник Волині і Галичини Готфрид Оссовський - Реферат

Дослідник Волині і Галичини Готфрид Оссовський - Реферат

Та головним об'єктом досліджень Г.Оссовського у ці роки було Галицьке Поділля. Протягом 1889-92 років він здійснив дослідження у ряді сіл Борщівського, Гусятинського та Заліщицького повітів (тепер – Тернопільська область). "Ціль, – писав Г.Оссовський, досліджуючи Гусятинський повіт, – територія міжріччя Збруча і Серету... від сходу замкнута руслом Збруча, а від заходу – улоговиною Серету; на півночі сперта на вершини вододілу до Вісли, Дністра і Дніпра, а на півдні - відтята водами Дністра. Пас той вже по самій своїй природі обмежений з трьох сторін, являє собою під фізіографічним поглядом певну окрему цілість. Ґрунтовне дослідження такої, природними границями зазначеної територіальної цілості, могло б з'ясувати, як її палеоетнологічний характер був залежний від місцевих фізіографічних властивос-тей, в якому з ним був зв'язку і яке його відношення до сусідніх територій" [11]. Така постановка питання Г.Оссовського свідчить про всебічність і багатогранність наукових підходів вченого щодо досліджуваної території: тут він виступає і як фізико-географ, і як палеограф, і як ландшафтознавець.

Але ж, насамперед, його цікавили археологічні пам'ятки краю. Діапазон наукових інтересів вченого був надзвичайно широким. Так, у с.Васильківцях Гусятинського повіту він розкопав трипільське поселення, у Мишкові на Заліщинщині – старожитності черняхівської культури, на лівому березі р.Серет в урочищі Могила на околиці с.Більче-Золоте – давньоруський могильник. Та найбільше уваги та часу Г.Оссовський приділяв дослідженню печери Вертеба. Він першим провів у печері археологічні розкопки, склав досить точний її план, а також карту археологічних пам'яток с. Більче-Золоте. У 1892 р. ці картографічні матеріали були видані Краківською Академією Наук. Як з'ясувалося згодом, це була одна з перших топографічних карт печер України. Цікаво, що система умовних позначень, розроблена Г.Оссовським для печери Вертеба, використовується спеціалістами-спелеологами і в наш час.

Постійні матеріальні нестатки, конфлікти з австрійською владою (його навіть звинувачували у шпигунстві на користь Росії) вимусили Г.Оссовського залишити Галичину і на схилі років виїхати в пошуках роботи до далекого Сибіру. За рекомендацією свого давнього знайомого, антрополога Ю.Талько-Грунцевіча, який мав добрі стосунки з томським губернатором, Г.Оссовський у 1893 році виїхав до Томська, де отримав посаду дорожнього майстра. Розпочався сибірський - останній період у житті і діяльності Г. Й.Оссовського. Він, на жаль, виявився нетривалим.

Як і на попередніх місцях служби, Г.Оссовський відразу активно зайнявся науковою діяль-ністю, зокрема зайнявся пошуками питної води для Томська та для інших нових поселень, що зводилися вздовж Сибірської магістралі [12]. При нагоді він здійснював археологічне обстеження прилеглої до залізниці території, зокрема печерних порожнин на Алтаї. З цією метою проїхав кіньми півтори тисячі верств сибірськими манівцями. У вільний від служби час опрацював матеріали археологічних розкопок у Східній Галичині, опублікував у збірнику праць Томського товариства природодослідників і лікарів узагальнюючу статтю [13].

Однак солідний вік, сибірські суворі умови, особиста невлаштованість далися взнаки. Він захворів на тиф. Помер Г.Й.Оссовський у Томську 16 квітня (за старим стилем) 1897 p., залишивши по собі велику наукову спадщину.

Постать Г.Й.Оссовського, організатора краєзнавчого руху на Волині, талановитого геолога, археолога, палеонтолога, заслуговує всілякої уваги істориків науки і краєзнавців, його ім'я чекає належної оцінки і визнання.

Література:

1. Кондратюк Р. Ю. Готфрид Оссовський: сторінки біографії // Житомирщина на зламі тисячоліть: Наук. зб. "Велика Волинь". – Т. 21. – Житомир: М. А. К., 2000. – С. 330-331.

2. Сохацький Михайло. З життя й творчого доробку археолога Готфрида Оссовського // Постаті української археології: Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. – Вип. 7. – Львів, 1998. – С. 75-78; Крушельницька Лариса, Бандрівський Микола. Археологічні розкопки А. Кіркора і Г. Оссовського на Тернопільщині 70-90 pp. XIX ст. // Там само. – С. 73-75.

3. Костриця М. Ю. Товариство дослідників Волині: історія, діяльність, постаті. – Житомира: М. А. К., 2001. – С. 32-33.

4. Кондратюк Р. Ю. Вказана праця. – С. 330.

5. Оссовский Г. Норинская каменоломня Овручского уезда // ВГВ. – 1856. – № 32; Його ж. О гиперитах на Волыни и в особенности о гиперите Горошковском // ВГВ. – 1856. – № 39-40; Його ж. Важность геогнозии в практическом её применении и в особенности на Волыни // ВГВ. – 1865. – № 44; Його ж. Горный хрусталь на Волыни // ВГВ. – 1866. – № 2. Його ж. Из путевых заметок по Житомирскому и Овручскому уезду // ВГВ. – 1868. – № 21-24; Його ж. Из путевых заметок по Волыни // ВГВ. – 1868. – № 76-78, 94-96, 101-104, 107-111.

6. Оссовский Г. Геолого-геогностический очерк Волынской губернии // Труды Волынского губернского статистического комитета. – Житомир, 1867. – Вып. 1. – С. 152-352.

7. Оссовский Г. Из путевых заметок по Волынской губернии (Наблюдения о состоянии землевладений ... фабричной промышленности, археологические, этнографические заметки, местные предания и легенды). – Житомир, 1869. – 33 с.

8. Крайко К. Коли було засновано Житомирський краєзнавчий музей? // Укр. історичний журнал. – 1979. – № 2. – С. 128; Костриця М. Від невеликої експозиції в бібліотеці – до музею: Житомир крізь призму століть // Вільне слово (Житомир). – 1995. – З лист.

9. Ossowski G. Sprawozdanie z badan archeologicznych w Prusach Krolewskich z polecenia Komisji Antropologicznej Akad. Um. w Krakowie, dokonane w r. 1878 // ZWAK. – Krakow, 1879. – Т. 3. – S. 74-91.

10. Ossowski G. Sprawozdanie z badan geologiczno-antropologicznych, dokonanych w r. 1879 w jaskiniach okolic Krakowa // ZWAK. – 1880. – T. 4. – S. 35.

11. Ossowski G. Sprawozdanie drugie z wycieczki paleoetnologicznej po Galicyi // ZWAK. – Krakow, 1891.– Т. XV. – S. 2-3.

12. Оссовский Г. О. Опыт геологических исследований для поисков источников водоснабжения Томска. – Томск, 1895; Его же. Гео-гидрологические исследования Томского и Мариинского округов. – Томск, 1896.

13. Оссовский Г. О. О геологическом и палеоэтнологическом характере пещер юго-западной окраины европей-ской России и смежных с нею областей Галиции // Труды Томского об-ва естествоиспытателей и врачей. – Томск, 1895. – Вып. 5. – С. 27-48.

14. Оссовский Г. О. [Некролог] // Томские губернские ведомости. – 1897. – 19 апр.


 
 

Цікаве

Загрузка...