WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Історія геолого-геоморфологічних досліджень Подільських Товтр - Реферат

Історія геолого-геоморфологічних досліджень Подільських Товтр - Реферат

В геоморфологічному районуванні України В. П. Палієнко та І. Л. Соколовський (1974) розглядають Товтри як антиклінальну височину. На думку І. Д. Гофштейна [5], назва морфоструктури „антиклінальна височина Товтрового пасма", недостатньо обґрунтована. Власне Товтрове пасмо не має антиклінальної будови. Воно, як зазначали попередні дослідники [8, 12], насаджене на валоподібне підняття підстелюючих порід, яке зумовлене розломом земної кори.

2 період (з 1991 року до наших днів) – це час різнобічних, часто епізодичних досліджень. Проводяться вони в основному на території природного заповідника „Медобори" та національного природного парку „Подільські Товтри". Характерною особливістю цього періоду є те, що геолого-геоморфологічні дослідження за масштабами поступаються ландшафтознавчим, а особливо флористичним та фауністичним. Геолого-геоморфологічні дослідження у межах Товтр здійснюють переважно науковці Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, Львівського національного університету ім. І. Франка, Кам'янець-Подільського педагогічного університету, а також співробітники НПП „Подільські Товтри".

Так, Й. М. Свинком [22, 23] установлено генетичний зв'язок між регіональними розломами у фундаменті Волино-Подільської плити, тектонічними тріщинами у рифовому масиві та напрямками простягання річкових долин, ярів та балок. Аналіз гіпсометрії поверхні гряди дозволив йому зробити висновок, що долини найбільших річок – Серета Лівого, Гнізни, Збруча, Смотрича, які перетинають гряду у поперечному напрямку, є одночасно межами, що поділяють її на блоки з різною абсолютною висотою. Якщо припустити, що в умовах сарматського морського басейну поверхня рифових масивів була приблизно на одному рівні, то їх сьогоднішнє положення можна пояснити лише новітніми вертикальними переміщеннями блоків земної кори, розділених лініями тектонічних розривів.

Д. Ковалишин та І. Каплун [10] висловлюють думку, що найбільші з товтрових утворень могли піддаватись абразійно-акумулятивній діяльності моря і бути перетвореними на острови. Тому м'якість обрисів і одновисотність товтрових горбогір'їв головного кряжу можуть мати успадкований характер. Автори стверджують, що за аналогією з будовою сучасних рифів, головна гряда Товтр початково утворена у вигляді відокремлених пасом. Рифові пасма розділені так званими річковими „проходами", які розташовані навпроти гирл річок, що текли з материка у Сарматське море. Води річок, які впадали в море, змінювали солоність і температуру морських вод, виносили мулистий матеріал, створюючи несприятливі умови для життя організмів-рифобудівників. Саме такі проходи могли бути використані сучасними річками, які прорізають Товтри, і з цим можуть бути пов'язані зазначені К. І. Геренчуком особливості їх долин.

Погоджуючись з принциповою можливістю запропонованої схеми, слід однак звернути увагу на той факт, що утворення баденських рифів відбувалось всередині великого поля літотамнієвих водоростей (за Є. К. Лазаренком, 1969), що дали початок вапняковим шарам. Окрім того, у ранньому баденії риф знаходився, за деякими даними [19], на відстані 15-30 км від східного берега Сарматського моря, у ранньому ж сарматі, внаслідок трансгресії моря у східному напрямку, риф розміщувався вже ближче до західного берега морського басейну [33, 8].

У недавній спільній публікації польських та українських дослідників [30] розглянуті будова та умови формування сарматських серпуліто-мікробіалітових рифів пасма Медобори. Зазначаючи, що описувані відміни вапняків волинського горизонту перекривають верхньобаденські рифи або утворюють ізольовані скелясті підняття у їхній південно-західній частині, автори називають останні утворення власне Товтрами. Вони підкреслюють, що Товтри простежуються переважно групами, утворюють більш-менш прямолінійні чи вигнуті ланцюги, хребти, зорієнтовані здебільшого перпендикулярно до верхньобаденських рифів. Останні зникають у районі Кам'янця-Подільського, однак на їхньому південно-західному продовженні Товтри виступають широкою смугою і їхні відслонення можна спостерігати в долині Дністра.

У статтях К. Москалюк [19, 20] здійснено геоморфологічне мікрорайонування території заповідника "Медобори", виділено 10 геоморфологічних підрайонів Подільських Товтр та запропоновано їх типізацію.

Вивченню карстових процесів у межах Товтр присвячені статті О. Д. Кучерука [14], В. П. Коржик [11] та В. В. Файфури, М. Я. Сивого [26]. В роботі О. Д. Кучерука уперше систематизовано відомості про карстопрояви в Товтрах, у другій роботі подано характеристику форм карстового рельєфу у межах чернівецького сектора Товтрової гряди, третя містить схему регіоналізації Товтр за ступенем закарстованості та опис відомих на сьогодні печер на території пасма.

Мінеральні ресурси Товтрової гряди у загальних рисах охарактеризовані в монографіях М. Сивого, В. Кітури [24] та М. Сивого [25]. Геологічні памятки Товтр описані Й. М. Свинком (1993).

Таким чином, внаслідок понад 150-річних геолого-геоморфологічних досліджень Подільських Товтр: а) встановлено їхню природу, визначено основні умови формування та наступної трансформації структури пасма; б) вивчено головні риси стратиграфії та тектоніки, подано мінералогічну, петрографічну та палеонтологічну характеристику порід; в) відстежено особливості геоморфологічної будови та здійснено регіоналізацію пасма.

Актуальними, на наш погляд, слід вважати: а) реконструкцію ранньопалеозойської історії формування структури Товтр з огляду на потенційну нафтогазоносність останньої; б) уточнення особливостей тектонічної структури та її зв'язку з сучасною морфологією пасма; в) еколого-геоморфологічні та карстологічні дослідження; г) вивчення проблем, пов'язаних з раціональним використанням мінеральної сировини та функціонуванням гірничо-видобувних підприємств у межах заповідних територій та ін.

Література:

1. Андрєєв А. Г., Гук В. И. Новые данные о морфологии и неотектонике Подольской рифогенной зоны // Мат-лы по геологии, гидрогеологии и геохимии Украины, Казахстана, Алтая и Забайкалья. – 1970. – № 6. – С. 27-35.

2. Выржиковский Р. Р. Новая гряда сарматских рифовых известняков на Подолии (геол. исследования в долине р. Каменки в 1926 г.) // Вісник Укр. геол. комітету, 1928. – Вип. ІІ.

3. Геренчук К. И. Подольские толтры (геоморфологический очерк) // Изв. ВГО, 1949. – Т.81. – Вып.5. – С. 530-536.

4. Геренчук К. И. Геоморфология Подолии // Учён. зап. Черновицкого ун-та, сер. геол.-геогр. Наук. – 1950. – Т. 8. – Вып. 2. – С. 89-111.

5. Гофштейн И. Д. Неотектоника Западной Волыно-Подолии. – К.: Наук, думка, 1979. –156 с.

6. Давиташвили Л. Ш. К экологии животных рифовой фации среднего миоцена Украины // Проблемы палеонтологии, 1937. – № 2-3.

7. Денисик Г. І. Товтри України // Мат-ли Всеукр. наук.-практ. конф. – Кам'янець-Подільський, 1993. – С. 79-80.

8. Знаменська Т. О. Товтровий кряж та його місце в структурі південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи // Геологічний журнал, 1976. – Т. 36. – Вип. 5. – С. 54-62.

9. Знаменская Т. А., Чебаненко И. И. Блоковая тектоника Волыно-Подолии. – К.: Наукова думка, 1985. – 152 с.

10. Ковалишин Д., Каплун І. До питання про формування рельєфу і ландшафтів Подільських Товтр // Наукові записки ТДПУ ім. В. Гнатюка. Серія: Географія.– 1998. – № 2. – С. 38-42.

11. Коржик В. П. Карст Товтр Чернівецької області // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – Кам'янець-Подільський, 1993. – С. 100-103.

12. Королюк И. К. Подольские Толтры и условия их образования. // Труды ИГН АН СССР, геол. сер., 1952. – Т. 110. – № 56. – 140 с.

13. Кудрин Л. Н. Стратиграфия, фации и экологический анализ фауны палеогеновых и неогеновых отложений Предкарпатья. – Львов: Изд-во Львовского ун-та, 1966. – 172 с.

14. Кучерук А. Д. Карстовые явления на территории Подольских Толтр // Известия Всесоюзного географ. об-ва, 1954. – Т. 86. – Вып. 1. – С. 95-100.

15. Лазаренко Є. К., Сребродольський Б. І. Мінералогія Поділля. – Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1969. – 345 с.

Loading...

 
 

Цікаве