WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Історичні аспекти дослідження мінерально-сировинних ресурсів території Чернівецької області - Реферат

Історичні аспекти дослідження мінерально-сировинних ресурсів території Чернівецької області - Реферат

Історичні аспекти дослідження мінерально-сировинних ресурсів території Чернівецької області

Мінеральні ресурси є одним з найважливіших природних багатств сьогодення, а це посилює необхідність вивчення проблем їх раціонального використання в просторово-часовому аспекті.

Розміщення Чернівецької області в межах двох потужних тектонічних структур (Східно-Європейської платформи та Карпатської геосинклінальної області) сприяє підвищенню наукової зацікавленості до вивчення ресурсів її надр. Проте історія геолого-тектонічного та мінералогічного вивчення території Північної Буковини і Бессарабії досить складна та суперечлива, що очевидно спричинене складними соціально-економічними умовами і порівняно частою зміною державного суверенітету. Ці обставини звичайно не сприяли систематизованому вивченню геолого-тектонічної будови території, особливостей розміщення корисних копалин, їх фізико-хімічних властивостей та придатності до використання.

Зазначимо, що наукові публікації по питанню висвітлення історико-методологічних проблеми вивчення та використання мінеральних ресурсів області опубліковано головним чином в другій половині ХХ століття. Деякі аспекти цього питання розглянуто в працях В.І.Павлишина, А.Г.Вологдіна, М.А.Біховера, П.М.Татаринова, В.О.Оникієнка, П.М.Меркулова, Н.А.Доморацького, В.Г.Курочки, Й.А.Бурки, М.В.Жука. Зокрема Л.Г.Володін, М.А.Біховер та П.М.Татаринов узагальнили досвід вивчення проблем геолого-тектологічної структури області та розміщення корисних копалин від ХVІІІ століття до другої світової війни. В.І.Павлишин розробив періодику геолого-тектонічних досліджень в Україні. Історію геолого-тектонічних дослідженьУкраїнських Карпат (до середини 80-х років ХХ ст.) систематизували в своїх працях Я.О.Кульчицький, М.П.Габінет. Проблеми розміщення та використання будівельних корисних копалин в умовах ринкової економіки досліджуються М.В.Жуком та Й.А.Буркою, В.Й.Буркою та ін.

З метою систематизації раніше набутих знань та кращого розуміння стану використання мінерально-сировинних ресурсів у наш час необхідно узагальнити та систематизувати набутий досвід вивчення мінерально-сировинних ресурсів, в минулі історичні епохи. Проаналізувати взаємозв'язок між соціально-економічними процесами та інтенсивністю досліджень геолого-тектонічної структури і корисних копалин Чернівецької області.

З метою кращого розуміння проблем використання мінеральних ресурсів необхідно прослідкувати ретроспективу окресленого питання в основні періоди, що були виділені В.І.Павлишином (1991):

1-ий період формування мінералогічних даних у давнину та в часи Київської Русі, що мали переважно практичне значення.

2-ий - експедиційний період розвитку (XVIII століття).

3-й - розвиток описової мінералогії (XIX - перша половина XX ст.).

4-ий - переважання регіонально-мінералогічних, кристалохімічних і термобарохімічних досліджень (40-70 роки XX століття).

5-ий - сучасний етап розвитку мінералогії (з 70-х років XX століття) [13.с.4-5].

Враховуючи геополітичні та соціально-економічні зміни, що відбулись в Україні та світі в 90-х роках минулого століття пропонуємо виділити 6-ий період: "мінералогічні дослідження в період незалежності України".

Мінеральні ресурси - це один з тих видів природних багатств, які людство розпочало використовувати в господарських цілях одним з перших.

Перші люди на території Чернівецької області з'явилися близько 300 тисяч років тому. В місцях їх стоянок археологи знаходять значну кількість кам'яних знарядь праці, що є доказом використання мінеральних ресурсів. У дещо пізніших поселеннях знайдені сліди виробництва гончарних виробів, виплавки та обробки металів, що свідчить про розширення діапазону використання корисних копалин. Тому можна вважати, що вже первісні суспільні формації людей володіли знаннями про особливості розміщення та способи використання корисних копалин. Ці знання нагромаджувались в результаті багаторічного пошуку та господарського використання різних видів мінеральних ресурсів. В більшості випадків вони є результатом часто випадкового поєднання тих чи інших примітивних технологічних процесів. Перший період вивчення надр Північної Буковини і Бессарабії є часом нагромадження практичних умінь і навичок, пошуку та господарського використання мінерально-сировинних ресурсів.

Разом із занепадом Київської Русі та Галицько-Волинської держави досліджувана територія протягом XIII-XVIII століття неодноразово переходила під суверенітет могутніх сусідніх держав - Угорського королівства, Речі Посполитої, Молдавського князівства, Османської та Російської імперій. Дані процеси супроводжувались війнами, що перешкоджало розвитку науки та господарства. Тому цей час мінералогічних досліджень характеризується занепадом господарства, втратою ремесел та раніше набутих знань, що не сприяло удосконаленню методології пошуку та вивчення мінеральних ресурсів області, а також підвищенню раціональності їх використання.

З 1774 р. територія Північної Буковини увійшла до складу Австро-Угорської, а Північна Бессарабія до Російської імперій.

В середині XVIII століття в краї, як і в країні загалом, зароджуються та інтенсивно розвиваються капіталістичні форми господарювання. Це сприяє інтенсивному розвитку промисловості, який потребує наукового забезпечення та проведення відповідних (в т.ч. і геолого-мінералогічних) досліджень.

Вони проводились, головним чином, за трьома напрямками: 1) в межах розвитку кристалічних порід внутрішньої зони Карпат, де вивчались головним чином марганцеві руди і руди кольорових металів; 2) ряд робіт присвячується питанню нафтоносності Буковини, причому чималу роль тут відіграв досвід, отриманий при вивченні інших районів Карпатської дуги; 3) були проведені роботи по загальному геологічному вивченню даної території. [2]

В 1876 р. сольові джерела Північної Буковини вивчались М.Кельбом. Він узагальнив усі існуючі матеріали від часів Галицько-Волинської держави, та дослідив соляні джерела в районах Виженки, Мигова, Берегомету, Красноїльська. В цих районах було відомо одне-два джерела, що місцеве населення використовувало для виробництва солі.

В цей же час (1876 р.) Пауль публікує першу геологічну карту Буковини в масштабі 1:288000, де чітко виділено флішеву зону Буковинських Карпат, показаний розвиток в Прикарпатті середземноморських і сарматських неогенових відкладів

У 1899 році опублікована робота С.Антанасіу про соленосну середземноморську товщу флішової зони і давньомезозойські відклади Карпат та їхніх передгір'їв.

При вивчені внутрішньої зони Східних Карпат, а саме зони розвитку кристалічних порід, важливе значення мали дослідження В.Запаловича, який вивчав верхів'я р. Черемош на площі біля 2850 км2. Він вперше, досить детально поділив "первинні" кристалічні породи на чотири горизонти, був виділений також діас, нижня, середня і верхня крейда.

Вивчення кристалічних порід району річок Паркалаби і Сарати проводив також і Феттерс (1905). Ним описані кристалічні і слюдяні сланці, пермські кварцити і доломіти, сланці тріасу. Найважливішим досягненням Феттерса вважається вивчення вапняків крайової зони Карпат і тріасових відкладів, що розвинуті біля Мармароської кристалічної зони.

Значний науковий інтерес складають дослідження хімічного і мінерального складу марганцевих руд Буковини, які проводив у 1909 році Бучуреану. Він довів, що склад руд, як карбонатних так і оксидних, вміщується в певні хімічні формули. Отримані результати актуальні для вивчення марганценосності Східних Карпат і в наш час.

В 1912 році В. Рогаляя опублікував роботу про нафтоносність Буковини, в якій вказав на зв'язок досліджуваної території з сусідніми нафтоносними районами Карпат, та виділив три нафтоносні зони. Перша - південномезозойська простягається через Бріазу, Садову, Кимпулунг, Стулпікати і цілком розташована в Південній Буковині. Друга проходить вздовж флішової зони через пункти Дихтенець-Путила. Третя розміщена вздовж краю Берегових Буковинських Карпат. При порівняльній оцінці практичного значення відмічених зон, перевага віддається середній зоні, яка простягається через Дихтенець, з якою були пов'язані давно відомі нафтопрояви, але вказується і на те, що крайова зона Карпат є також перспективною для розвідки нафтових родовищ.

Loading...

 
 

Цікаве