WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Історичні передумови геолого-географічного дослідження Львівсько-Волинського вугільного басейну - Реферат

Історичні передумови геолого-географічного дослідження Львівсько-Волинського вугільного басейну - Реферат

У період фашистської окупації західних областей України (1941-1944 роки) геологічними дослідженнями Львівсько-Волинського карбону ніхто не займався.

Працівники Інституту геології АН України Д.Айзенберг, Н.Бражникова, Є.Новик і П.Шульга, у післявоєнний період узагальнивши матеріали "Львіввуглерозвідки", дали повідомлення "Про кам'яновугільні відклади Львівської мульди" (1946 рік). Вони визначили вік окремих пластів кам'яновугільних відкладів і на основі вивчення скам'янілих залишків тваринного світу розділили ці відклади на 8 окремих горизонтів.

Вивчивши породи, одержані із свердловин, працівники інституту прийшли до висновку, що в південній групі районів (Глиняни, Буськ, Красне) перспективи організації вугледобування незначні.

Ф.Заставний наводить дослівний уривок з їх праці: "Дані, які наводилися в літературі про наявність у Львівському карбоні робочих пластів вугілля, слід вважати невірогідними, бо вони не підтвердилися перевіреним бурінням (свердловина № 9, Задвір'я) і аналізом бурових матеріалів" [1, с.42].

В кінці своєї праці автори зробили правильне передбачення, що підвищення вугленосності слід сподіватися в північно-західному напрямі, де залягають молодші породи, характерні для відкладів вугілля.

За порівняно короткий час (з 1947 по 1948 рік) працівники тресту "Львіввуглегеологія" (колишній трест "Львіввуглерозвідка") детально вивчили поклади карбону львівської мульди. Тресту "Львіввуглегеологія" були підпорядковані Кам'янко-Бузька, Поріцька, Межирічанська і Сокальська геологічні партії. Зокрема, Поріцька геологічна партія встановила, що на південь від Володимира-Волинського залягають досить потужні пласти кам'яного вугілля.

У 1948 році був створений новий трест "Волинськвуглерозвідка", в який входили Торчин-ська, Володимир-Волинська, Брестська і Любомиль-ська геологічні партії, оснащені потужною технікою. За короткий час вони встановили, що в районі Бреста (Білорусія) вугленосних пластів немає. Тоді геологи продовжили розвідувальні роботи в південних районах Волині.

У наступні роки в південно-західній частині Волинської області була окреслена і детально розвідана велика вугільна площа, названа Львівсько-Волинським вугільним басейном. Дані геологічних партій були узагальнені і систематизовані геологом M.Струєвим.

Працівники тресту "Львіввуглегеологія" і "Волинськвуглерозвідка", вивчаючи Сокальське і Межирічанське родовища, встановили, що далі на захід вугільні пласти повинні мати досить значну товщину. Через деякий час це підтвердилося. В межах Забузького району були виявлені багаті поклади кам'яного вугілля.

Наполеглива праця багатьох геологів стала основою створення нового вугільного басейну в західних областях України.

Поряд із такими першопрохідцями геологічної розвідки на західноукраїнських землях як М.Тетяєв, Я.Самсонович, А.Матвєєв, варто відзначити геологів B.Ісакова, В.Шпакова, В.Юркова, M.Струєва, І.Ізмаїлова, В.Вороніна, А.Бойка, які за короткий період провели величезні за обсягом розвідувальні роботи.

Слід зауважити, що у 1912 році М.Тетяєв вказував, що Львівсько-Волинський вугільний басейн, як і Донбас та Верхня Сілезія, має мульдоподібну кристалічну основу, наповнену осадовими товщами різних геологічних епох. Вони залягають не горизонтально, а в формі дуже похилих складок. Це свідчить про те, що після відкладання пластів тут проходили горотворні процеси. Поверхня землі в одному місці піднімалася, а іншому опускалася. Встановлено, що ці коливальні рухи відбувалися приблизно в той же період, коли утворювалися Донбас і Уральські гори.

Слід зауважити, що відклади карбону в межах вугільного басейну в жодному місці не виходять на поверхню. Окрім пластів вугілля, інші породи через значну глибину їх залягання не мають важливого господарського значення.

В межах Львівсько-Волинського басейну мезозой представлений пластами юрського і крейдового періодів.

Юрські відклади не поширюються на всю територію басейну, лише зустрічаються окремі лінзи юрських сланців, гнейсів і глин. Вони знаходяться на глибині близько 400 метрів і характерні яскравим забарвленням – червоним або зеленим. Ці породи є м'які і швидко розмиваються підземними водами, що є серйозною перешкодою в будівництві шахтних стволів.

Найбільшу товщу серед мезозойських відкладів має крейда. Крейдяні відклади в межах Львівсько-Волинського басейну зустрічаються на пластах різного геологічного періоду, починаючи з більш старих кристалічних порід і закінчуючи порівняно молодими – юрськими. Але крейда залягає, як правило, на палеозойських відкладах.

Крейдяні мергелі в багатьох місцях виходять на поверхню і використовуються як будівельний матеріал.

Слід зауважити, що у верхньому мезозої на території Волині спостерігалися вулканічні явища. Це видно з того, що юрські і крейдяні пласти перервані вулканічною лавою, внаслідок застигання якої тут утворилися базальти, вони виходять на поверхню в Яновій Долині (Рівненська область).

Третинні відклади залягають на значній території Львівсько-Волинського басейну. Товщина їх в окремих місцях досягає 50-100 метрів. Вони складаються з вапняків, пісковиків, пісків, які в деяких місцях виходять на поверхню.

У четвертинний період на територію Східної Європи з півночі кілька разів насувався льодовик. Існує гіпотеза, що він доходив аж до Львова. Його просування наклало певний відбиток на рельєф цієї території. Наявність у льодовикових відкладах шматків граніту, материнська порода якого зустрічається на Скандинавському півострові, свідчить про те, що льодовик пересувався сюди саме з цієї території.

На південь від межі поширення льодовика спостерігаються лесові відклади. Глини і піски льодовикового періоду є цінним в'яжучим будівельним матеріалом.

Рис. 1. Схема геологічного розрізу відкладень Львівсько-Волинського вугільного басейну (за І. Пастуховим)

На території Львівсько-Волинського басейну у четвертинному періоді були сприятливі умови для розвитку торфової рослинності. У зв'язку з цим у межах басейну є значні запаси торфу, який застосовується як енергетична сировина.

Отже, Львівсько-Волинський вугільний басейн має давню історію дослідження, що засвідчують праці багатьох українських, польських та російських вчених. Більшість цих праць були геологічного спрямування, лише професор Львівського університету Федір Заставний вперше ввів географічний аспект у дослідження Львівсько-Волинського вугільного басейну. Більшість шахт басейну зараз вичерпали свої запаси, тому постає проблема розвідування нових перспективних покладів вугілля на його території. Саме ця проблема зараз є найбільш актуальною і вимагає уваги дослідників.

Література:

1. Заставний Ф.Д. Край вугілля, нафти, газу. – Львів, 1961. – 188 с.

2. Заставний Ф.Д. Львівсько-волинський вугільний басейн. – Львів, 1956. – 182 с.

3. Манько A.M. Нові шляхи подолання кризових явищ у вугільній промисловості (на прикладі Львівсько-Волинського вугільного басейну) // Географія і сучасність. Збірник наукових праць Національного педаго-гічного університету імені М.П. Драгоманова. – К.: Видавництво Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова . – Випуск 2 (11), 2004. – С. 169-174.

4. Матвєєв А.К. Проблеми Львівського карбону. – М., 1953.

5. Самсонович Я. Поклади карбону в басейні Верхнього Бугу // Звіт засідання математично-природничого класу Польської Академії наук. – Варшава, 1939. – С.25-32.

6. Самсонович Я. Про передбачувані виступи карбону в західній частині Волині // Інтернаціональне видання Польської Академії наук. – Варшава, 1932. – С.92-105.

7. Янчевський Є.В. З геологічних досліджень у басейні Горині на Волині. – Варшава, 1936.

Loading...

 
 

Цікаве