WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Історичні передумови геолого-географічного дослідження Львівсько-Волинського вугільного басейну - Реферат

Історичні передумови геолого-географічного дослідження Львівсько-Волинського вугільного басейну - Реферат

Крім цього, розріз палеозою Придністров'я відкритий не повністю, оскільки води ріки Дністра і його лівих приток розмили цілий ряд верхніх пластів. Тому тут вивчалися породи лише нижнього палеозою. За останні роки на Волині стали відомі пласти і верхнього палеозою, до яких відносяться відклади кам'яновугільного періоду.

Великий внесок у вивчення проблеми львівського карбону зробив видатний російський вчений М.Тетяєв. У своїй праці, присвяченій питанню загального геологічного вивчення території від міста Варшави на заході і до Уральських гір на сході, він висунув гіпотезу про наявність карбону в північній частині західноукраїнських земель. Загальну схему геологічної будови досліджуваної території М.Тетяєв подавав так: в межах центральної частини України з південного сходу (район Нікополя, Запоріжжя) на північний захід (район Житомира, Овруча) простягається так званий Український кристалічний масив. Породи цього масиву – граніти, гнейси, базальти – виходять на поверхню в цілому ряді місць біля вказаних районів (Дніпровські пороги біля Запоріжжя, Овруцькі кар'єри). На північний схід і південний захід від цього кристалічного масиву поширений складчастий комплекс, тобто тут є окремі прогини і підняття пластів палеозойських відкладів. Це означає, що палеозойські пласти залягають тут не горизонтально, а похило. В місцях підняття вони підходять ближче до поверхні, а в прогинах – опускаються вниз.

На північний схід від Українського кристалічного масиву такі прогини і підняття мають місце в Донбасі. Похилі пласти палеозою, в тому числі і вугленосні поклади карбону, в місцях підняття виходять на поверхню. Правда, пласти вугілля, які підходили до поверхні, вже вироблені і тепер іде розробка пластів на глибині 250-900 метрів.

Подібна картина спостерігається і на південному заході від лінії простягання Українського кристалічного масиву, на території Польщі. Як і в Донбасі, тут з цим складчастим комплексом зв'язані вугільні родовища Верхньо-Сілезького басейну.

На основі цього М.Тетяєв зробив висновок, що Донбас і Верхня Сілезія є складчастим комплексом одного періоду. Однак ці складки, тобто окремі прогини і підняття, не є продовженням одні одних. Вони перериваються в районі Українського кристалічного масиву [1,2].

Вісь цього масиву на північному напрямі (в верхів'ї річки Прип'яті) заглиблюється і покривається іншими породами. Докладно вивчаючи відому в той час загальну схему геологічної будови східної частини Європи, М.Тетяєв прийшов до висновку, що площа між північною частиною Українського кристалічного масиву (район верхів'я Прип'яті) і найближчим підняттям в районі Кельців і Сандомира (Польща), тобто північна частина Західної України, має в своїй основі мульдоподібну форму (жолобовидну з широким дном), і що в її основі повинні залягати палеозойські, в тому числі і кам'яновугільні відклади [2].

Детально вивчивши пласти кам'яновугільного періоду Верхньої Сілезії, Донбасу і цілого ряду інших родовищ Європи та Азії, М.Тетяєв передбачав також вид порід, зокрема кам'яновугільного періоду, які повинні заповнювати цю мульду, названу пізніше Львівською. Породи кам'яновугільного періоду Львівської мульди, за передбаченням М.Тетяєва, повинні бути подібними до порід Донбасу і Верхньої Сілезії. Це він пояснює однаковими умовами для відкладання пластів у кам'яновугільний період.

Однак гіпотеза М.Тетяєва не знайшла широкого визнання серед вчених того часу. Біль-шість з них дотримувалася схеми геологічної будови території сучасного вугільного басейну, висунутої Зюсом, Тейснером та іншими. Тейснер, зокрема, припускав, що на території сучасної північної частини Західної України є Північно-галицька западина, заповнена крейдяними і третинними відкладами. Він же та інші вчені того часу зовсім не допускали можливості залягання тут покладів вугілля [1].

Пізніше, в 1931 році професор Я.Самсонович, проводячи дослідження в межах сучасної території західних областей України, знайшов ряд скам'янілих решток тваринного і рослинного світу кам'яновугільного періоду. Результатом цих досліджень була стаття, надрукована в інтернаціональному виданні Польської Академії наук за 1932 рік "Про передбачувані виступи карбону в західній частині Волині" [6]. В цій праці підкреслюється, що скам'янілі рештки тваринного світу кам'яновугільного періоду знайдені в зцементованому кремені молодших відкладів. Дослідник передбачає, що тут можливе залягання відкладів карбону. Однак довести це в нього не було змоги. Адже карбон не виходить на поверхню, а знаходиться глибоко під землею.

Я.Самсонович йшов іншим шляхом дослідження, ніж М.Тетяєв. Якщо М.Тетяєв передбачав можливість залягання пластів карбону лише на основі вивчення загальної схеми геологічної будови великої території, то Я.Самсонович хотів довести це на основі вивчення залягання порід і дослідження скам'янілих решток тваринного світу.

В межах сучасного Львівсько-Волинського вугільного басейну промисловцями було пробурено цілий ряд свердловин (Луцьк, Несвіж, Пелче). Це дало змогу вивчити умови залягання девону, давнішого, ніж карбон, періоду. Виявилося, що девон залягає тут не горизонтально, а похило. В східному напрямі, близько до виходів Українського кристалічного масиву, він виходить на поверхню, а в західному напрямі – заглиблюється. У зв'язку з тим у Я.Самсоновича виникло запитання, чи палеозой на Волині кінчається девоном, чи тут є ще молодші відклади, в тому числі й кам'яновугільні.

На основі ще попередніх досліджень Я.Самсонович припускав, що кремені в зцементованих конгломератах, які спостерігалися в багатьох свердловинах на незначній глибині, мають вік кам'яновугільного періоду. В районі Острога і Пелчі (біля Дубно) ці конгломерати виходять на поверхню.

Самсоновича зацікавило те, звідки взялися тут кремені і чи вони занесені сюди із західної частини Підмосковного басейну, чи їх основні породи є десь поблизу. Кремінь у зцементованих конгломератах кам'яновугільного періоду відомий в багатьох районах Волині. Зокрема інший польський геолог З.Суйковський зазначає, що такі кремені він спостерігав у районі Луцька і Дубно. Однак все це не вирішувало основного питання – чи кремінь кам'яновугільного періоду занесений сюди з інших районів, чи його материнські породи знаходяться поблизу.

Щоб з'ясувати місцезнаходження пластів кам'яновугільного періоду, Я.Самсонович пішов досить оригінальним і цікавим шляхом дослідження. Він припускав, що коли б цей кремінь був занесений сюди з Підмосков'я, то його величина зменшувалася б на захід. І це зрозуміло. На великі віддалі пливучі води не переносять великого каміння. Воно відкладається скоріше, ніж мале. Самсонович виявив в західній Волині більші шматки. Значить, цей кремінь не міг заноситися сюди із сходу, з Підмосков'я. На основі цього було висунуто припущення, що кремені кам'яновугільного періоду не занесені сюди з інших районів; їх материнські породи знаходяться десь у західній частині Волині.

Необхідно вказати, що багато кременю у зцементованих конгломератах кам'яновугільного пе-ріоду було знайдено не лише на Волині. З.Суйковський спостерігав його на території між Волинню і Верхньою Сілезією. Це дає підстави припускати, що в певний відрізок часу кам'яновугільного періоду на території Волині була ніби затока великого моря, яке містилося на заході.

Я.Самсоновичу була відома праця М.Тетяєва про можливість залягання відкладів карбону в межах північної частини Західної України. Посилаючись на неї і оцінюючи її як цікаве дослідження, Я.Самсонович підкреслює, що проблема волинського карбону має велике теоретичне і практичне значення. Однак через відсутність свердловинних матеріалів досліднику було надзвичайно важко встановити про вік кам'яновугільних відкладів. Як підкреслює Я.Самсонович, важко було навіть передбачити те, чи залягають в межах Волині пласти продуктивного карбону, а якщо вони і залягають, то якого типу.

Loading...

 
 

Цікаве