WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Історичні передумови геолого-географічного дослідження Львівсько-Волинського вугільного басейну - Реферат

Історичні передумови геолого-географічного дослідження Львівсько-Волинського вугільного басейну - Реферат

Історичні передумови геолого-географічного дослідження Львівсько-Волинського вугільного басейну

Про геологічну будову певної території ми дізнаємося на основі вивчення пластів, які там залягають. Якщо вони лежать горизонтально, то їх склад і будова вивчається на основі досліджень порід, які одержують з свердловини, або по обривах берегів річок. Якщо пласти залягають у формі складок, то в певних місцях вони виходять на поверхню, або ближче підходять до неї. В інших місцях вони заглиблюються. На основі вивчення порід, що виходять на поверхню, а також встановлення кута їх падіння маємо певну уяву про склад порід і глибину залягання цих пластів в інших місцях.

Для визначення віку порід і умов їх відкладання застосовується багато методів. Найбільш поширеними з них є вивчення скам'янілих залишків рослинного і тваринного світу. Справа в тому, що в певні геологічні ери і періоди жили характерні для них тварини і рослини.

Однак на основі такого дослідження можна встановити лише послідовність певних епох, відсутність відкладів тієї чи іншої епохи на даній території. Для того ж, щоб встановити, скільки років тому була ця епоха, скільки вона тривала, необхідно користуватися іншими даними. Зараз застосовується метод вивчення ступеня розпаду радіоактивних елементів. Відомо, наприклад, що радій розпадається до свинцю. Точно вирахувано, що при розпаді 100 грамів урану за рік одержується 0,0000079 грама свинцю. Отже, необхідно 79 мільйонів років, щоб з 100 грамів урану утворився один грам свинцю. Цей процес розпаду проходить з постійною швидкістю, незалежно від температурних умов і хімічного з'єднання, в якому знаходиться уран.

На основі вивчення процентного співвідношення в мінералах урану і свинцю, можна точно встановити вік цих мінералів, а також ери і періоди, в які вони утворилися. Так встановлено вік землі, розподілено його на окремі ери і періоди, дано характеристику рослинного і тваринного світу кожної ери і періоду, вирахувано, скільки років тому була певна ера чи епоха, визначено її тривалість.

Спробуймо проаналізувати, як проводилися перші геологічні дослідження сучасної території Львівсько-Волинського вугільного басейну.

Західна Україна впродовж століть була колоніальним, аграрним придатком інших країн. До середини XVII століття, тобто до того часу, коли з'явилися перші друковані праці про місцеві геологічні дослідження, західноукраїнські землі були під владою Польщі. Буковина (територія Чернівецької області) знаходилася під гнітом Туреччини. Під час першого поділу Польщі (1772 p.) Галичина (територія Львівської, Івано-Франківської та більшість Тернопільської областей) попадає під владу Австро-Угорщини. В 1774 році Австро-Угорщина захопила і Буковину. Ще в кінці XVII століття Австрія поширила свою владу на Закарпатську Україну.

Під час другого поділу Польщі в 1793 році її східна частина (в основному територія Рівненської області, а також кілька північних районів Тернопільської області) відійшли до Росії. Західна частина Волині (Волинська область) була приєднана до Росії під час третього поділу Польщі в 1795 році.

В порівняно короткий період між двома світовими війнами окремі частини Західної України знаходилися під владою Румунії (територія Чернівецької області), Чехословаччини й Угорщини (територія Закарпатської області). Всю іншу частину західноукраїнських земель захопила Польща. Тому зрозуміло, що про комплексне вивчення геологічної будови цієї території, про детальні розвідувальні роботи і виявлення багатих запасів корисних копалин тоді не було й мови.

Починаючи від перших наукових досліджень, які, як вказувалось, відносяться до середини XVII століття, аж до возз'єднання західноукраїнських земель в єдиній Україні (вересень 1939 p.), гео-логічне вивчення території відбувалося без будь-якої системи, без заздалегідь продуманого плану. Дос-лідження окремих частин західноукраїнських земель відповідно до розвитку науки і техніки, а також економічних умов країн, до яких вони входили, знаходилися не на однаковому рівні.

Слід відмітити той факт, що дослідників насамперед приваблювали до себе багаті родовища нафти і солі в Прикарпатті. Докладний опис деяких з цих родовищ знаходимо вже в кінці XVII століття у праці Криштофа Клука. Дещо пізніше цим питанням займаються десятки інших геологів. На основі вивчення ряду родовищ нафти і солі починають вимальовуватися далеко не досконалі контури геологічної будови Прикарпаття і Карпат.

Найбільш давні друковані праці, в яких є спроби зробити геологічний опис Волино-Подільської височини, в західній частині якої розташований Львівсько-Волинський вугільний басейн, відносяться до XVI-XVII століття. Однак автори цих праць Герберштейн, Ржунчинський, Потоцький намагаються дати не так докладний матеріал про корисні копалини цієї території, як доводять їх існування у вигляді "дару Божого".

Перша праця з більш конкретним і систематичним викладом геологічної будови Воли-но-Подільської височини була написана в 1805 році С.Сташіцом. До своєї праці він додав геологічну карту, на якій позначив ряд родовищ корисних копалин. Цінним в цій роботі є те, що в ній вперше робиться спроба розділити гірські породи за віком їх утворення.

Заслуговує на увагу праця професора Віденського університету Є.Ейхвальда. Однак, займаючись в основному питанням періодизації гірських порід, він робить у своїй праці ряд помилок, невірно відносить окремі гірські породи до певних геологічних епох. Дослідники пізнішого періоду, такі як Дюбуа, Пуш, Шнейдер займаються значно вужчим колом питань. Вони досліджують і уточнюють періодизацію різних порід, зокрема третинного періоду, а також вивчають умови залягання окремих пластів. Так, Дюбуа висунув невірну думку про те, що пласти палеозойського віку залягають в районі сучасного Львівсько-Волинського басейну горизонтально. А це значить, що після їх відкладення на цій території не спостерігалося горотворних процесів.

Детальну характеристику геологічної будови території сучасного Львівсько-Волинського вугільного басейну знаходимо у працях геолога Альта. Він займається будовою і розмежуванням пластів, а також описом скам'янілих решток тваринного світу, починаючи від третинного періоду, породи якого майже скрізь виходять на поверхню, і закінчуючи більш старими утвореннями, які залягають глибоко під землею.

Велика заслуга Альта полягає в тому, що він зробив детальний опис геологічної будови району Львова.

Ряд наукових праць про геологічну будову Волино-Подільської височини видав у кінці XIX століття Барбот-де-Марні. Вони охоплюють всебічні питання геології, тому пізніше дослідники лише деталізували і уточнювали певні елементи: давали докладнішу характеристику родовищ, вели дискусію про віднесення окремих пластів до того чи іншого підрозділу геологічної епохи.

Окремо слід сказати про дослідження Армашевського на Волині. Він вивчав широкі розгалуження палеозойських відкладів в околицях міст Острога і Кременця. Пізніше В. Ласкарев виявив такі відклади в цілому ряді інших пунктів – у Дубно, Рівному і т.д.

Варто уваги повідомлення П. Тутковського (1892 p.) про те, що більш давні пласти, які відно-сяться до палеозою, не скрізь залягають горизонтально і безперервно. Він висуває думку про існу-вання скидової западини в районі річок Уж і Шестень.

Питанням геологічної будови Волино-Подільської височини, де розташований Львівсько-Волинський вугільний басейн, займалися десятки дослідників. Однак рівень розвитку продуктивних сил, зокрема техніки, у той час, був дуже низьким. Внаслідок цього, окремі свердловини закладалися на незначну глибину. Будова нижніх пластів залишалася нерозгаданою. Окремі твердження за відсутністю достатнього фактичного матеріалу вважалися гіпотезами. Крім цього, зосередивши в своїх руках кращі родовища нафти і солі в Прикарпатті, магнати, боячись конкуренції, не були зацікавлені в широкому розгортанні дослідницьких робіт в інших районах. Все це гальмувало вивчення геологічної будови району Львівсько-Волинського вугільного басейну.

Уявлення про геологічну будову пластів палеозойської ери території сучасного Львівсько-Волинського вугільного басейну, як вказує російський геолог П.Л.Шульга, до недавнього часу грунтувалося майже виключно на даних виходів його по Дністру і лівих притоках. Долини Золотої Липи, Стрипи, Серета, Збруча в своїй південній частині мають високі круті схили. На них можна спостерігати послідовний розріз палеозою, починаючи аж від кристалічного фундаменту. Ці розрізи на схилах лівих приток Дністра були об'єктом докладного дослідження цілого ряду вчених впродовж XIX і початку XX століття. Особливості геологічного розрізу палеозою Придністров'я механічно переносилися і на палеозой більш північної тери-торії, в тому числі і на район сучасного Львівсько-Волинського вугільного басейну, де відповідні товщі недостатньо відкриті і представлені в окремих частинах породами, дещо відмінними від наддністрянського палеозою.

Loading...

 
 

Цікаве