WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Історичні аспекти дослідження грунтів Малого Полісся для потреб туризму - Реферат

Історичні аспекти дослідження грунтів Малого Полісся для потреб туризму - Реферат

Історичні аспекти дослідження грунтів Малого Полісся для потреб туризму

Історія дослідження ґрунтів має важливе наукове і пізнавальне значення. Історико-географічний аналіз із застосуванням порівняльно-історичного методу дозволяє глибше зрозуміти і оцінити стан ґрунтового покриву Малого Полісся у певні, нехай і не-великі за тривалістю історичні періоди (50-200 років), вивчити генезу і властивості ґрунтів у трактуванні багатьох дослідників, які часто є представниками ґрунтознавчих шкіл різних європейських держав. Особливою цінністю результатів таких досліджень є можливість встановити зміни ґрунтових режимів, процесів і властивостей ґрунтів, динаміку структури ґрунтового покриву і земельних ресурсів за конкретний історичний відрізок часу. Результати досліджень попередніх років є вихідними для формування бази даних моніторингових досліджень, виявлення і оцінки деградаційних процесів, розробки заходів з раціонального використання і охорони ґрунтів. Крім цього, історія дослідження ґрунтів дозволяє встановити внесок окремих персоналій у вивчення Малого Полісся, інколи маловідомих або несправедливо забутих, дає уявлення про рівень розвитку ґрунтознавчої науки в державі.

Землеробство на теренах Малого Полісся зародилось понад тисячу років тому. Використання ґрунтів під ріллею супроводжувалось накопиченням емпіричних відомостей про їхні окремі виробничі властивості, якість, методи обробітку і удобрення. Знання людини про властивості ґрунтів використовувались для встановлення податків, збору данини, актів продажу-купівлі, проведення земельних реформ. Починаючи з середини XVIII століття, інтерес до ґрунтів і ґрунтознавства як науки помітно зростає. Це зумовлено зародженням у Європі капіталізму, бурхливим розвитком промисловості, ростом чисельності населення, особливо міського, і необхідністю збільшення продуктів харчування, що в свою чергу вимагало зростання як посівних площ, так і підвищення продуктивності ґрунтів. У цей час в університетах Західної Європи, Польщі, Росії починають викладатись курси з агрономії, ґрунтознавства, агрохімії, ботаніки тощо. Сільське господарство Малого Полісся, яке знаходиться практично у центрі Європи, не могло не відчути таких впливів.

У 1806 році польським геологом С.Сташицем була складена багатоаркушева геолого-геоморфолого-ґрунтова карта Східної Європи, від Балтійського моря до Дніпра і Дунаю [12].

На початку XIX століття в Галичині створюються перші рільничі товариства, метою яких була координація сільськогосподарського виробництва. Зокрема, Товариство Господарське у Львові об'єднувало великих землевласників, багато з яких були зацікавлені у розвитку рільництва, агрономії, агрохімії, ґрунтознавства. Одним з них був князь Леон Сап'єга, який мав великі маєтки на Малому Поліссі [16].

Загалом у першій половині XIX століття на українських територіях, які перебували у складі Австро-Угорщини, виконано великий обсяг робіт із створення карт земельних кадастрів, обліку земель (складання метрик), що було пов'язано з земельними реформами [3].

Apriori, початком перших наукових досліджень ґрунтів Галичини, і Малого Полісся зокрема, можна вважати відкриття у 1810 році кафедри сільського господарства при Львівському університеті, однієї з перших у Європі [16]. Однак викладання сільськогосподарських дисциплін у тодішніх класичних університетах носило більше теоретичний характер і не повністю відповідало вимогам виробництва.

Із середини XIX ст. у Західній Європі починається розквіт географії і картографії, у тому числі картографії ґрунтів. У 1851 р. В.Веселовським була складена карта ґрунтів Східної Європи [10, 12]. Її можна вважати першою ґрунтовою картою для території Малого Полісся .

Початок-середина XIX століття ознаменувались появою в Європі сільськогосподарських інститутів при університетах. У 1856 р. відкрито рільничу школу у Дублянах, яка з 1901 р. отримала статус Рільничої Академії [16]. Тут викладаються такі дисципліни, як агрономія, агрохімія, кадастр, основи ґрунтознавства. У 1886 році починається закладка дослідних полів, створюється лабораторія, де виконуються аналізи ґрунтів, вивчається вплив добрив на ґрунти і врожайність сільськогосподарських культур, проводяться меліоративні роботи на торфовищах, яких багато в околицях Дублян, досліджуються властивості торфів з метою виготовлення компостів.

Цілком очевидно, що у другій половині XIX ст. вже був нагромаджений певний матеріал про ґрунтовий покрив Східної Європи. Свідченням цього є видання у 1873 р. за редакцією В.Чаславського карти ґрунтів Східно-Європейської рівнини, з 32 умовними знаками для відображення різних ґрунтів [12, 15].

Із середини XIX ст. на Малому Поліссі почали проводити меліоративні роботи з регулювання стоку річок, осушення перезволожених земель з використанням відкритої дренажної мережі і гончарного дренажу. Такі роботи супроводжувались дослідженням режимів і властивостей ґрунтів. Координацією меліоративних робіт на Галичині займалось Бюро меліорації, створене у 1879 р. [7]. Наприкінці XIX ст. були складені проекти меліорації верхів'їв річок Західний Буг і Стир. Осушення ґрунтів гончарним дренажем проводили переважно на землях великих і заможних власників, на землях фільварків. Віддаль між дренами визначалась за результатами грануло-метричного аналізу ґрунтів. Враховувались також поправки на вміст у ґрунтах кальцію і заліза. У цей же період проводяться перші дослідні роботи на меліорованих землях, зокрема вивчається вплив осушення на прилеглі території. Такі роботи були проведені інженером Я.Блаугтом на стаціонарних ділянках у басейнах Стиру (1897-1898 рр.) і Західного Бугу (1900-1903 рр.) [7].

Початок XX ст. характеризується бурхливим розвитком ґрунтознавства і географії ґрунтів. Дослідження ґрунтів Малого Полісся перебували у полі зору двох ґрунтознавчих шкіл: європейської (польської) - у західній, більшій частині регіону і російської (докучаєвської) – у східній частині. Дослідження ґрунтів мали не лише прикладний характер, а й теоретичний. Вивчаються генеза, режими і процеси основних типів ґрунтів, розробляються теоретичні питання дренування перезволожених ґрун-тів, використання їх у сільському господарстві. У 1909 році на міжнародній конференції в Будапешті була представлена ґрунтова карта Галичини, складена Мечинським-Бьорліксом [3, 12].

У 1919 р., після реформування Рільничої Академії в Дублянах у рільничо-лісовий факультет Львівської політехніки, відкривається кафедра агрохімії та ґрунтознавства. Її тривалий час очолював професор Аркадій Мусєрович, який також активно співпрацював з науковими установами, що займались дослідженням ґрунтів, і сільським господарством. Професор А.Мусєрович разом з працівниками кафедри проводив дослідження торфовищ в околицях Дублян, дерново-карбонатних ґрунтів, вивчав вплив органічних і мінеральних добрив на родючість ґрунтів. Дослідженням і картуванням ґрунтів території тодішньої Польщі займався відомий ґрунтознавець, професор Ян Жилцинський [16]. Відомості про ґрунти Малого Полісся містяться також у працях А.Міклашевського, А.Вондраша, Б.Свентоховського та інших.

Величезне міжнародне наукове значення мали дослідження перезволожених і заболочених ґрунтів, які виконувались на Дублянській торфовоболотній станції, заснованій професором М.Поморським у 1904 р. Вивченню гідроморфних ґрунтів Малого Полісся, їхній меліорації приділялась велика увага. Професор Б.Свентоховський наголошував: "Болото може осушити кожен працьовитий дурень. А я вас навчатиму, як робити меліорацію, відрегулювати повітряний та водний режим" [16, с.294]. Розробкою оптимальних параметрів регулювання режимів перезволожених ґрунтів та їхнього майбутнього сільськогосподарського використання займався доцент Станіслав Бац [7, 16]. Велику кількість інформації щодо питань причин заболочення ґрунтів, процесів замулення дренажних систем, історії розвитку меліорації, вирішення окремих меліоративних проблем у басейнах Західного Бугу і Стиру містять праці А.Кендзьора [7].

У довоєнний період ґрунтове обстеження на території Малого Полісся здійснювали науковці рільничо-лісового факультету Львівської політехніки, Інституту географії у Львівському університеті, Львівського бюро меліорації та інших організацій. Координації і розвитку ґрунтознавчої науки на Галичині сприяла агрономічна комісія Наукового товариства імені Т.Г.Шевченка. Зокрема, його дійсний член, видатний український географ Володимир Кубійович вивчав розміщення ріллі на західних землях України, в тому числі і на Малому Поліссі [6]. Результати наукових досліджень ґрунтів публікувались у наукових часописах, що виходили у Львові: "Сільський господар", "Сільськогосподарська інженерія" та інших виданнях.

Loading...

 
 

Цікаве