WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Історія освоєння Бориславського нафтового родовища та екологічні наслідки його експлуатації - Реферат

Історія освоєння Бориславського нафтового родовища та екологічні наслідки його експлуатації - Реферат

З розвитком масштабів видобутку нафти та розростанням інфраструктури для її транспортування та переробки зростав негативний вплив на довкілля. Газовому забрудненню підлягали все нові території та глибини, збільшувалось навантаження на підземні води, ґрунтовий покрив та атмосферу. Навколишнє природне середовище, з агресивним розвитком цивілізації, вже не могло забезпечувати нейтралізацію всезростаючого нагромадження вуглеводнів у приповерхневих шарах поверхні землі. У 1972 році вуглеводнева газоповітряна суміш проникла у підвальне приміщення двоповерхового цегляного будинку, і при відповідному імпульсі спричинила вибух, який зруйнував будинок і призвів до загибелі людей. З цього часу розв'язання проблеми загазованості міста залишається актуальним [5].

Отже, зменшення регенераційних властивостей природних комплексів призвело до виникнення передкризової екологічної ситуації і соціальної напруженості. Таке становище вимагає вивчення стану загазованості території міста, динаміки його змін в умовах продовження нафтовидобутку з метою прийняття відповідних управлінських рішень та заходів для зменшення і ліквідації цієї екологічної проблеми.

Аналіз досліджень, в яких започатковано розв'язання даної проблеми. У 1978 році було розроблено техніко-економічну доповідь (ТЕД) "Розробка першочергових комплексних заходів з максимально можливої ліквідації загазованості в м. Борислав". На її основі розроблено комплексний план заходів ВАТ "Укрнафта. В результаті виконаних робіт, загазованість м. Борислав була значно зменшена.

З 2000 року Центром аерокосмічних досліджень Землі інституту геологічних наук Національної академії наук України проблема загазованості м.Борислав вперше вивчається із застосуванням матеріалів дистанційного зондування Землі. Було створено і використано методику геохімічного контролю стану загазованості повітряного басейну вуглеводнями у комплексі з спектрометричною інтерпретацією матеріалів аерокосмічних зйомок [4], та методику виявлення шахт-колодязів методом дешифрування аерокосмічних знімків [3]. В результаті побудовані карти геохімічних аномалій території м. Борислав, на яких відображено більше 40 аномалій, розроблено принципи методики дослідження забруднення повітря газоподібними вуглеводнями природного походження, уточнено та доповнено карту джерел забруднення приповерхневого шару атмосфери вуглеводнями, створено карту діючих та покинутих свердловин і шахт-колодязів.

В останні роки вивчення загазованості території родовища та мінімізація її впливу здійснюється за урядовими програмами, які створені за Дорученням Президента України: це „Програма заходів щодо подолання соціально-економічних та техногенних наслідків довготривалого нафтовидобування в Бориславському нафтопромисловому районі на 1996-2000 роки" та „Програма невідкладних заходів із запобігання загостренню екологічної і соціальної ситуації у м. Бориславі на 2001-2005 роки". Ці програми затверджені Кабінетом Міністрів України. В них приймає участь велика кількість спеціалізованих підприємств та наукових установ, що здійснюють цілий ряд заходів, скерованих на ліквідацію наслідків довготривалого нафтовидобування, на охорону довкілля та раціональне використання ресурсів.

За декілька останніх десятиліть для покращення екологічного стану території виконано: відремонтовані і спеціально облаштовані сотні свердловин, проведена герметизація виявлених шахт-колодязів, встановлений контроль вмісту вуглеводнів в каналізаційних колекторах, проводиться буріння дегазаційних свердловин, діє вакуумна система для збору газу і використання його на переробному виробництві, підвальні приміщення облаштовані газоаналізаторами, визначені ареали газоподібних вуглеводнів у приземному шарі атмосфери.

Однак, геогенну і техногенну міграцію вуглеводнів на поверхню землі повністю ліквідувати неможливо. Необхідно постійно вивчати, аналізувати дану проблему і проводити заходи з метою зниження рівня загазованості природного довкілля та відвернення загрози життю і здоров'ю людей.

Основною ціллю статті є комплексний аналіз причин виникнення загазованих ділянок та рекомендації подальших шляхів досліджень.

Високий рівень загазованості приземного шару атмосфери – тобто наявність в повітрі виробничих зон та місць проживання людей значних концентрацій газоподібних вуглеводнів природного походження (метану, етану, пропану, бутану та інших вуглеводнів метанового ряду) є однією з сучасних екологічних проблем територій довготривалого нафтогазовидобутку [4].

Для оцінки рівня забруднення атмосферного повітря використовуються нормативи екологічної безпеки, зокрема ГДК забруднюючих речовин. Залежно від особливостей дії на організм шкідливих речовин встановлюються два види ГДК шкідливих речовин в атмосфері: максимально разова, яка не повинна викликати протягом 30 хвилин рефлекторних реакцій в організмі людини, і середньозмінна, яка не повинна справляти на людину прямого або опосередкованого шкідливого впливу при невизначено довготривалій дії.

Щодо вуглеводневих газів, згідно Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та Наказу Міністерства охорони здоров'я України № 30 від 23.02.2000 року („Про затвердження списків і введення в дію гігієнічних регламентів шкідливих речовин у повітрі робочої зони і атмосферному повітрі населених місць") орієнтовно безпечний рівень суміші насичених і ненасичених вуглеводнів (С1-С4, С2-С8 ) у повітрі робочої зони і атмосферному повітрі населених місць не повинен становити більше 3,0 мг/м3. Скупчення вуглеводневих газів у повітряних сумішах відповідних об'ємів в понаднормованій кількості вважаються аномальними.

Іншою характеристикою рівня загазованості є наявність геохімічних аномалій. Геохімічна аномалія — це перевищення, порівняно з природним фоном, вмісту вуглеводнів метанового ряду у довкіллі. Інтенсивність таких аномалій визначається ступенем накопичення елементу – забруднювача порівняно з природним фоном.

Населення, яке проживає і працює на території, що має аномально високий рівень загазованості (в межах геохімічних аномалій), може отримати шкоду для свого здоров'я, а саме: нездужання – отруєння – задуха (при інших рівних умовах, і зокрема, при недостатній кількості кисню в повітрі), а при певних обставинах забруднення вуглеводневими газами може спричинити надзвичайні ситуації: вибухи в підвалах будинків, каналізаційних системах, пониженнях рельєфу, ямах і т.п. (табл.1).

Таблиця 1

Вибухонебезпечні межі основних вуглеводневих газів метанового ряду

Головні вуглеводневі гази метанового ряду

Нижня та верхня вибухонебезпечні межі

%

г/м3

Метан

3,1-16,0

95-500

Етан

3,1-15,0

39-188

Пропан

1,9-9,5

37-174

Бутан

16,-8,5

38-205

Пентан

1,35-8,0

41-140

Гексан

1,2-7,4

43-265

Гептан

1,1-6,0

-

Октан

0,8-6,0

35-280

Нонан

0,7-2,9

-

Причини виникнення загазованих ділянок в приземній атмосфері зводяться до існування в геологічному середовищі наступних взаємопов'язаних обставин. Вперше вони розглядаються комплексно [4]:

- наявність у геологічних верствах земної кори покладів нафти і газу. Вуглеводневі поклади акумулюються у локальних природних резервуарах (проникних тріщинуватих породах), де існує рівновага між силами, які примушують нафту або газ переміщуватись і силами, які перешкоджають цьому. До останніх, т.з. флюїдоопорів, відносяться глинисті і хемогенні товщі, трапові, інтрузивні і ефузивні тіла. Чим більша потужність флюїдоопору, тим кращі її екрануючі властивості і здатність утримувати поклади. Важливу роль в оцінці екранних властивостей покрівлі відіграє ступінь її однорідності;

Loading...

 
 

Цікаве