WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Історія освоєння Бориславського нафтового родовища та екологічні наслідки його експлуатації - Реферат

Історія освоєння Бориславського нафтового родовища та екологічні наслідки його експлуатації - Реферат

Історія освоєння Бориславського нафтового родовища та екологічні наслідки його експлуатації

Історія освоєння Бориславського нафтового родовища. В історії розвитку нафтової і газової промисловості України особливе значення належить Карпатському регіону, що включає три райони: Бориславський, Надвірнянський та Долинський.

Бориславський нафтопромисловий район – один з найстаріших у Європі. За півторастолітню історію розробки тут видобуто 40 млн. тонн нафти і 15 млрд. метрів куб. газу. В період з 1874 по 1924 рік сумарний видобуток нафти становив близько 85% усієї продукції, видобутої з нафтових родовищ Гали-чини.

Бориславське нафтове родовище розташоване на території Львівської області в межах м. Борислав та його околиць. З другої половини дев'ятнадцятого століття і до 1945 року родовище розроблялося приватними фірмами, а з 1945 року – підприємством „Бориславнафтогаз".

Промислово нафтоносними є крейдові, а також палеогенові і неогенові відклади кайнозою. Глибини залягання покладів нафти коливаються в широких межах – від кількох десятків метрів до 2850 метрів. Основний нафтоносний горизонт – Бориславський піщаник Бориславської глибинної складки [1].

Згідно літературних джерел, нафта в Галичині була відома ще у тринадцятому столітті. А в наступні століття зафіксовано чимало документальних згадок про те, що її застосовували при лікуванні різних хвороб і як мастило для возів [2].

Цілком ймовірно, що й на території м. Борислав нафта (місцева назва - „кип'ячка") була відома ще в давнину. Але справжнім, хоча примітивним, видобутком нафти підприємливі люди почали займатися на кількагектарному громадському пасовиську, в самому центрі міста, де у середині дев'ятнадцятого століття прокопали і спорудили кілька тисяч копанок. На нижче поданій фотографії зображено фрагмент панорами центральної частини м. Борислав в кінці дев'ятнадцятого століття (світлина 1).

Пожвавлення видобутку нафти помітне після будівництва у м. Дрогобич першої нафтоперегонної установки. Її продукцію стала застосовувати північна залізниця в Австрії для освітлення поїздів. У 1870 році, неподалік річки Тисмениці, діяло уже понад 100 свердловин. Саме тоді виявлено джерело цілющої „Нафтусі". На копальнях працювало близько 5 тисяч мешканців навколишніх сіл.

Уся нафтова промисловість Бориславського нафтопромислового району контролювалась та очолювалась, в основному, іноземними фірмами. Так, у 1926 році іноземні підприємці видобували 88,5 % нафти. Частка французького бізнесу становила 50,3 %, австрійського – 7,2 %, американського – 4,8 %, інших – 26,2 %. У тому ж році в м. Борислав було понад 100 фірм, 10 з яких мали по декілька десятків свердловин: „Сільва Пляна" – 51, „Прем'єр" – 44, „Нафта" – 34, „Галіція" – 29.

Вирішальним в історії промислового освоєння Бориславського нафтового родовища став 1872 рік. Цього дня введено в експлуатацію залізничну колію, що з'єднала Борислав не лише з Дрогобичем, а й зі столицею монархії – Віднем (перед цим нафту возили возами з ємністю 15 віденських центнерів (840 кг) до Дрогобича і Перемишля). Це дало поштовх до нового нафтового „буму". І вже у 1875 році в місті діяло 75 великих і 175 малих підприємств, які головним чином видобували нафту.

До початку 90-х років дев'ятнадцятого століття свердловини в м. Борислав бурили ударним ручним способом. Найглибша свердловина сягала 208 метрів. У 1883 році в місто прибув канадський підприємець Мак Гардвей, який купив у місцевого власника право на пошуки нафти і зайнявся бурінням трьох свердловин. На них він запровадив новий спосіб механічного ударного буріння, який назвали „канадійкою". Досить швидко (1884 рік) було пробурено свердловину „Карпатський Раточин-1", що з глибини 700 метрів дала фонтан нафти. Тоді й розпочався період експлуатації так званого глибокого буріння в м. Борислав.

Пік Бориславського нафтовидобутку припадає на 1909 рік. Тоді було видобуто 1965 тис.тонн нафти. Ручний спосіб видобутку змінився механізованим – за допомогою поршнювання. Цей спосіб експлуатації свердловин був домінуючим у м. Борислав протягом 1907 – 1947 років. Він мав позитивні і негативні риси. Позитивним було різке збільшення нафтовидобутку зі старих свердловин, що припиняли фонтанування, чого підприємці не очікували. Про надзвичайну для того часу високу технологічну ефективність нового способу експлуатації свердловин свідчить те, що в 1907 році видобуток нафти із 552 свердловин збільшився до 1003,8 тис. тонн. Проте довготривалий період цього способу експлуатації свердловин сприяв надмірному виснаженню надр. Створювались максимальні депресії на пласти, що було негативним для покладів, які експлуатувались в режимі розчиненого газу.

Світлина 1. Загальний вигляд центральної частини м.Борислав у кінці 19 ст.

Найунікальнішою, за весь період нафтовидобутку, була пробурена у 1908 році свердловина „Ойл-сіті", яка із глибини 1016 метрів давала щодоби 3 тис. тонн нафти і 900 тис. метрів куб. газу. Та не минуло й місяця, як під час грози, від удару блискавки, на цій свердловині спалахнула пожежа, що тривала три тижні. Нафтопромисли міста горіли постійно і забрали з собою не одне людське життя. При промисловому нафтовидобуванні техніка безпеки була низькою, тому нещасні випадки стали буденним явищем. Ось чому Борислав того часу називали „містом калік". Життю та боротьбі за свої права робітництва нафтового міста і присвятив Іван Франко всесвітньовідому повість „Борислав сміється".

З початком першої світової війни видобуток нафти різко знизився. А 1928-1932 роки позначені світовою економічною кризою. Видобуток нафти у м. Борислав зменшився більш як на третину, а газу – на половину. Іноземні монополії і не прагнули вкладати кошти в розвиток тодішнього великого м. Борислав. З одного боку – економічна криза, з другого – нестабільна політична ситуація в Європі. Розвідування й освоєння нових свердловин під кінець правління Польщі значно скоротилося. На 1 липня 1939 року із 625 свердловин 525 були оснащені желонками (посудина для підняття нафти зі свердловини) і свабами (поршень із клапаном, з допомогою якого нафту висмоктували на поверхню). І лише 100 свердловин експлуатувались за допомогою глибинних насосів.

За роки німецької окупації бориславські нафтопромисли зазнали дальшого занепаду. Люди працювали на старому обладнанні часів австрійської імперії. Загалом, у 1944 році в м. Борислав видобуто 157,5 тис. тонн нафти, більша частина якої була призначена для Берліну, а менша – для Москви.

Першого повоєнного року розповсюджено роторний спосіб буріння, що дало змогу досягти глибинних горизонтів. У м. Борислав організовано центральну науково-дослідну лабораторію (ЦНДЛ) об'єднання „Укрнафта". Це вже були перші елементи наближення науки до виробництва, що в перспективі дало свої плоди. Суттєво оновилися серед нафтовиків робітничі та інженерні кадри. На бориславських нафтопромислах було проведено значне технічне переозброєння, хоча воно багато в чому відставало від світових стандартів. У 1950 році понад три чверті свердловин з желонкового і свабового перевели на глибиннонасосний метод експлуатації. У нафтовидобутку та бурінні постійно проходили реорганізації: трест „Бориславнафта" перейменовано у нафтопромислове управління „Борислав-нафтогаз".

Останнє десятиліття двадцятого століття було несприятливим для бориславських нафтовиків. Це зумовлено зменшенням капіталовкладень у технічне переоснащення галузі, скороченням обсягів пошуково-розвідувального та експлуатаційного буріння. Так з 1994 року, через відсутність коштів, припинено пошуково-розвідувальне буріння, а з 1998 року – і експлуатаційне, що унеможливило приріст запасів нафти та підтримання рівня нафтовидобутку. Сьогодні родовище знаходиться на завершальній стадії розробки. Пласти є виснаженими і з запасами, які важко видобути.

Основні стадії розробки Бориславського родовища минули поза екологічною проблемою, що пов'язана із загазованістю приповерхневого шару території м. Борислав через те, що її ніхто спеціально не вивчав, хоча нафту, як згадувалось вище, тут почали видобувати, за допомогою копанок, ще у середині дев'ятнадцятого століття. У той час виходи на поверхню землі мігруючих вуглеводнів нейтралізувались природним шляхом.

Loading...

 
 

Цікаве