WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаГеографія економічна, Регіональна економіка → Типи країн світу - Реферат

Типи країн світу - Реферат

Реферат на тему:
Типи країн світу
Кожна з країн світу, починаючи з таких великих, як США, Китай чи Росія, і закінчуючи Сінгапуром чи, наприклад, Ватиканом, є неповторною і своєрідною. Країни мають неоднакові за площею території, різну кількість населення, багаті чи бідні природні ресурси, є багатонаціональними чи однонаціональними, різняться за показниками галузевої структури зайнятості чи структурою виробничої і невиробничої сфер. Отже, виникає необхідність типології країн, тобто визначення окремих типів країн шляхом порівняння якісних і кількісних показників їх господарства.
Типологія країн може виглядати по-різному, залежно від того, які ознаки покласти в їх основу. Найчастіше за критерій беруть рівень розвитку і особливості структури господарства. Загальновизнаними для визначення рівня економічного розвитку країни є валовий національний продукт (ВНП) або валовий внутрішній продукт (ВВП) (мал. 1).
Валовий внутрішній продукт (ВВП) - сукупна ринкова вартість усього обсягу кінцевого виробництва, тобто всіх товарів і послуг, вироблених і реалізованих за один рік у країні (враховуючи надходження від експорту та імпорту товарів і послуг).
Валовий національний продукт (ВНП) відрізняється від ВВП на суму надходжень від використання ресурсів даної країни за кордоном, тобто величину надходжень від зарубіжних капіталовкладень, заробітків населення за кордоном, руху капіталу, туристів тощо.
Структуру господарства країни визначають або за галузевою структурою зайнятості, або за галузевою структурою ВВП. Користуючись таким порівняно простим методом, виділяють аграрні, аграрно-індустріальні (чи індустріально-аграрні), індустріальні та постіндустріальні країни.
В аграрній країні провідною галуззю є сільське господарство. У ньому зайнято більшість населення, і воно дає найбільший національний доход. У такій країні переважає сільське населення, промисловість і невиробнича сфера відіграють підрядну роль і не визначають спеціалізації у міжнародному поділі праці .В індустріальній країні основою економіки є потужна обробна або гірничодобувна промисловість, яка не тільки задовольняє потреби країни, а е також основою її експортної спеціалізації. В такій країні багато промислових міст, індустріальні ландшафти визначають вигляд багатьох територій. Разом з тим, в індустріальних країнах розвинуте інтенсивне сільське господарство і досить активно діють обслуговуючі ланки сервісу. Ознаками постіндустріаль-ної країни є високотехнологічні галузі промисловості, розвинута наука та вища освіта, високе технічне оснащення сільського господарства, сервісу, торгівлі, туристсько-рекреаційної діяльності тощо. Ці країни є головними постачальниками на світовий ринок наукової продукції, складних видів обладнання, капіталу, хоча доволі активно діють і на ринках сільськогосподарської продукції, легкої промисловості, масових видів машинобудування. Міста таких країн вже не є індустріальними монстрами, а набувають більш комфортних умов життя. Індустріально-аграрні та аграрно-індустріальні країни - проміжні типи на шляху тієї чи іншої країни від відсталості до прогресу.
Для визначення типу країн крім рівня економічного розвитку, особливостей структури господарства враховуються також рівень сформованості організаційно-управлінських структур, функціонально-галузевих структур. Виходячи з цих критеріїв, виділяють п'ять типів країн: 1. Економічно розвинуті країни. 2. Середньорозвинуті країни перехідної економіки. 3. Постсоціалістичні країни перехідної економіки. 4. Країни, що розвиваються. 5. Країни централізовано керованої економіки (мал. 2).
1. Економічно розвинуті країни. Група країн цього типу налічує близько двох десятків держав, у них проживає 15 % населення планети, але вони дають майже 3/5 промислової продукції світового господарства, в тому числі 2/3 продукції машинобудування. Ці країни володіють величезними фінансовими ресурсами і на їх частку припадає 9/10 іноземних інвестицій, тобто довгострокових вкладень капіталу безпосередньо у підприємства промисловості, сільського господарства, торгівлі та інших галузей господарства зарубіжних країн. Саме економічно розвинуті країни є членами Організації економічного співтовариства і розвитку (ОЕСР) і так званого Паризького клубу, що контролює світовий фінансовий ринок. Основна закономірність цих країн - наявність високорозвинутого господарства, в якому поєднується діяльність держави і потужних угруповань національного та транснаціонального капіталу. Особливо помітне місце серед них
222
посідають головні країни, або так звана "велика сімка". Це - США, Японія, ФРН, Франція, Великобританія, Італія та Канада. На них припадає майже половина ВВП та виробництва промислової продукції світу, більша частина оборотів світової зовнішньої торгівлі. Для цих країн характерні такі риси: усі вони постіндустріальні або індустріальні; їх великі корпорації контролюють прямо або опосередковано основну частку продуктивних сил світового господарства; правлячі кола та капітал цих країн тримають у своїх руках реальні засоби контролю над світовими політичними та економічними процесами.
Корпорація - це підприємство, діяльність якого базується на використанні акціонерного капіталу, тобто капіталу вкладників, за який вони придбали цінні папери - акції цього підприємства. Корпорації, сфера діяльності яких - весь світовий ринок, називають транснаціональними.
До решти країн цього типу належать малі промислово розвинуті країни Європи: Нідерланди, Бельгія, Швеція, Швейцарія, Фінляндія, Норвегія, Данія, Австрія та інші, а також промислово розвинуті країни південної півкулі: Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканська Республіка.
2. Середньорозвинуті країни перехідної економіки. Йдеться про групу країн, в яких сформувався сучасний механізм ринкової економіки, але їх господарство має економічні показники поки що скромніші, порівняно з економічно розвинутими країнами, і не до кінця сформовані господарські структури. Серед них розрізняють дві підгрупи країн. Перша - країни , що із запізненням стали на шлях капіталістичного розвитку. Це Іспанія, Португалія, Туреччина, Греція тощо. Всі вони віддавна відігравали важливу роль у світовій історії, перші три навіть мали в свій час могутні колоніальні імперії. Однак, їх розвиток деякий час стримувався пережитками суспільних відносин попередніх формацій. Втім, незважаючи на скромніші економічні показники, протягом останніх десятиліть саме тут відбуваються найбільш ди-намічні процеси економічної перебудови. Ці країни все більше інтегруються до загальноєвропейських економічних структур.
Друга підгрупа - країни нової індустріалізації. На сході Азії це - Республіка Корея, Тайвань, Сінгапур та ін.; в Латинській Америці - Мексика, Аргентина, Уругвай, Бразилія, Чилі. В цих країнах ідуть особливо динамічні процеси перебудови господарства. В азіатських країнах, так званих да-лекосхідних
Loading...

 
 

Цікаве